92. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою.

Правовими підставами виникнення цього виду деліктного зобов’язання є ст.ст. 1178-1185 ЦК України.

За суб’єктом правопорушення у цих статтях міститься такі види зобов’язань:

1. відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою;

2. відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

3. відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою;

4. відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена;

Ці види зобов’язань характеризуються такими особливостями:

1) суб’єктами відповідальності можуть бути або безпосередні заподіювані або інші особи:

- безпосередні заподіювані відповідають якщо вони належать до неповнолітніх, обмежених в дієздатності, або осіб, які не усвідомлювали значення своїх дій та/або не могли керувати ними (за загальним правилом така шкода не відшкодовується, за винятком, постановлення рішення суду про її відшкодування з урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, або ж вона сама довела себе до такого стану);

- інші особи відповідають за шкоду, завдану малолітніми, недієздатними, а також неповнолітніми, у разі відсутності у них майна, достатнього для відшкодування завданої ними шкоди.

До інших осіб, які є суб’єктами відповідальності, у цих видах зобов’язань належать:

1. батьки (усиновлювачі) (у тому числі протягом 3 років після позбавлення батьківських прав);

2. інші особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітніх осіб (дідусі, бабусі, інші родичі);

3. опікуни (піклувальники);

4. заклади, що зобов’язані здійснювати нагляд за особою (навчальні заклади – дитячий садок, школа; лікувальні заклади – лікарня, санаторій); інші заклади (літні табори відпочинку, дитячі приймальники-розподільники тощо);

5. заклади, які за законом здійснюють функції опікуна або піклувальника (дитячі будинки, інтернати тощо);

6. особи, які здійснюють нагляд за малолітньою особою на підставі договору (няні, домашні вчителі, гувернантки тощо).

7. Особи, які проживали разом з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та\або не могла керувати ними у зв’язку з психічним розладом або недоумством, знали про цей її стан, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

2) інші особи стають суб’єктами відповідальності, за наявності двох умов:

- шкода завдана під час, та у зв’язку із здійсненням функцій нагляду за заподіювачем шкоди;

- вони не доведуть, що завдана шкода є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою (тобто за наявності їх вини);

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

3) потерпілими від завдання шкоди є фізичні або юридичні особи;

4) в осіб, які відшкодували шкоду завдану безпосередніми заподіювачами не виникає право регресу до них;

5) у випадках встановлених законом відшкодування шкоди може бути покладено на безпосереднього заподіювача шкоди, або ж здійснено за рахунок його майна:

- після досягнення повноліття особа може бути зобов'язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою цієї статті, є неплатоспроможними або померли;

- обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди;

- якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.