Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
роздрук 2.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.69 Mб
Скачать
  1. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.

Правовими підставами виникнення цього виду деліктного зобов’язання є ст. 1176 ЦК України, а також Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1.12.1994 року.

Цей вид зобов’язання характеризуються такими особливостями:

1) суб’єктом відповідальності є не безпосередній заподіювач шкоди, а держава;

2) потерпілим від завдання шкоди є, за загальним правилом, фізична особа (відповідно до ч. 6 ст. 1176 потерпілою від завдання шкоди у цьому виді зобов’язання може бути також юридична особа, за умови якщо шкода завдана внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили);

3) безпосереднім заподіювачем шкоди є посадові і службові особи органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

До органів дізнання за законодавством України належать:

  • міліція, у тому числі, податкова міліція;

  • органи служби безпеки;

  • митні органи;

  • органи охорони державного кордону;

  • органи державного пожежного нагляду;

  • командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ;

  • начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв;

  • капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

До органів попереднього (досудового) слідства належать:

  • слідчі міліції, в тому числі, податкової міліції;

  • слідчі органів служби безпеки;

  • слідчі прокуратури.

4) шкода завдана під час, та у зв’язку із здійсненням, дізнання, досудового (попереднього) слідства, прокурорського нагляду, відправлення правосуддя;

5) шкода завдана специфічною протиправною поведінкою:

громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

6) право на відшкодування шкоди виникає лише у випадках прямо встановлених законом:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

3) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;

Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію акта про помилування право на відшкодування шкоди не виникає.

Не виникає таке право також у разі самообмови.

4) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у законі;

5) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті (незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;), або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.

7) наявність вини посадових та службових осіб цих органів не вимагається, тобто шкода відшкодовується незалежно від вини цих органів (осіб);

8) особливий розмір відшкодування шкоди, встановлений законом: громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

9) особливий порядок відшкодування шкоди, встановлений законом;

10) Стаття 1191. Право зворотної вимоги до винної особи

3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.