- •Предмет і поняття цивільного права
- •Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види
- •Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види
- •Часткова цивільна дієздатність
- •Повна цивільна дієздатність
- •8/ Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи: підстави, порядок, правові наслідки
- •9. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки.
- •10. Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок, правові наслідки.
- •11.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок, правові наслідки.
- •12?????. Поняття та ознаки юридичної особи: Характеристика основних теорій юридичної особи.
- •15. Види та організаційно правові форми юридичних осіб.
- •14. Цивільна право і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •15. Господарські товариства як юридичні особи.
- •16. Речі як об’єкти цивільних прав, їх класифікація.
- •Валютні цінності
- •17. Цінні папери: поняття, групи, види, джерела правового регулювання. Передання прав за цінними паперами.
- •18.Правочин: поняття, ознаки, види.Умови дійсності правочину
- •19. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •21.22 Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину .Недійсність окремої частини правочину.
- •23. Представництво: поняття, юридична природа, ознаки, підстави виникнення.Види цивільно-правового представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •24.Довіреність: поняття, підстави видачі, види, форма. Зміст довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •Позовна давність: поняття, види. Початок перебігу позовної давності.
- •26.Зупинення і переривання перебігу позовної давності. Правові наслідки пропуску позовної давності.
- •27.Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття і зміст права власності. Суб’єкти права власності.
- •.Набуття права власності на новостворену річ. Переробка речі як підстава набуття права власності. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •Набуття права власності за набувальною давністю.
- •Загальна характеристика підстав (способів) припинення права власності.
- •Право спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Віндикація як спосіб захисту права власності. Межі віндикації.
- •Негаторний позов та позов про визнання права власності.
- •41.Авторське право: поняття, джерела. Об’єкти авторського права.
- •1) Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;
- •3) Повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
- •4) Інші твори, встановлені законом.
- •Суміжні права: поняття, джерела правового регулювання. Об’єкти і суб’єкти суміжних прав.
- •61. Винахід і корисна модель: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони
- •Продукт
- •44. Промисловий зразок: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •45. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •47. Торговельна марка, як об’єкт права інтелектуальної власності
- •46. Комерційна таємниця як об’єкт права інтелектуальної власності
- •50. Сторони та треті особи у зобов. Множинність сторін. Заміна сторін у зобов.
- •51.52,53 Виконання зобов : пон. Принципи, суб’єкти. Строк , місце і спосіб виконання зобов.
- •55. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56. Порука як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56.Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •Завдаток: поняття, функції, співвідношення з авансом. Правові наслідки порушення забезпеченого завдатком зобов’язання.
- •57.Застава: поняття, види, підстави виникнення. Договір застави, його сторони, зміст та форма. Звернення стягнення на предмет застави.
- •Стаття 583. Сторони у договорі застави
- •Стаття 584. Зміст договору застави
- •Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави
- •Стаття 593. Припинення права застави
- •54.Припинення зобов’язання.
- •Поняття договору в цивільному праві. Свобода договору та її межі.
- •63. Порядок укладення договору.
- •64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •65. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •66. Договір поставки.
- •Договір дарування: поняття, ознаки. Сторони в договорі. Предмет договору дарування. Форма договору.
- •1) Односторонній або двосторонній;
- •3) Безвідплатний.
- •- Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •68. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі. Форма договору довічного утримання (догляду).
- •1) Односторонній або двосторонній
- •2) Реальний або консенсуальний
- •3) Відплатний;
- •4) Ризиковий (алеаторний)
- •Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності
- •69.. Договір найму (оренди): поняття, ознаки, сфера застосування та джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Зміст договору найму (оренди).
- •1) Двосторонній;
- •2) Консенсуальний;
- •3) Відплатний.
- •70. Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •1) Двосторонній;
- •3) Відплатний.
- •Договір найму житла: поняття, ознаки. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •Договір позички
- •Договір підряду: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони та зміст договору підряду.
- •Договір побутового підряду
- •Договір будівельного підряду
- •Договір перевезення вантажу
- •Договір перевезення пасажира і багажу
- •80. Договір зберігання: поняття, ознаки, сторони. Форма договору зберігання. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі
- •82. Поняття страхування. Джерела правового регулювання. Види і форми страхування. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Договір доручення
- •118. Договір позики
- •119. Кредитний договір
- •87. Договір банківського рахунка
- •Глава 72 банківський рахунок
- •Стаття 1066. Договір банківського рахунка
- •Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка
- •1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
- •2. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
- •Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком
- •Стаття 1075. Розірвання договору банківського рахунка
- •1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
- •2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
- •Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
- •89.Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу
- •90.Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •1. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.
- •91.Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Поняття та види спадкування. Спадщина, її склад. Об’єкти, які не входять до складу спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •96. Спадкоємці. Усунення від права на спадкування. Стаття 1222. Спадкоємці
- •97. Спадкування за заповітом.
- •98. Спадкування за законом.
- •99.(Вроді здійснення права на спадкування))Прийняття спадщини та оформлення спадкових прав.
Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу
За зобов'язанням із публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу особа (замовник конкурсу) має право оголосити конкурс (змагання) для необмеженого кола осіб для визначення кращого з виплатою йому винагороди.
Правове регулювання зобов'язання здійснюється § 2 гл. 78 ЦК.
Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу має такі ознаки:
1) обіцянка винагороди за досягнення визначеного засновником конкурсу результату має бути публічною, тобто зверненою до необмеженого кола осіб через засоби масової інформації або іншим чином. За цією ознакою конкурси поділяють на відкриті (запрошують до участі всіх, хто бажає) та закриті (запрошують до участі персональних учасників);
2) обіцяна винагорода — премія, яка виплачується переможцю конкурсу за досягнутий результат незалежно від його права на одержання інших видів винагороди за працю;
3) винагороду обіцяють лише за найкращий досягнутий результат. Тому змагання має бути визнано недійним, якщо подано лише один результат (робота) або одна особа подала декілька робіт.
Суб'єктами зобов'язання є засновники конкурсу та учасники конкурсу.
Засновник конкурсу зобов'язаний:
1) повідомити про умови конкурсу одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому;
2) прийняти та розглянути подані учасниками конкурсу роботи;
3) виплатити переможцеві конкурсу винагороду.
Умови конкурсу можна умовно поділити на обов'язкові та факультативні. До обов'язкових законодавець відносить: а) предмет конкурсу; б) вид винагороди (суму премії) за кожне призове місце.
Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. Причому засновник конкурсу повинен описати завдання з визначенням вимог до результату, певної дії, роботи, які він бажає одержати.
Винагороду може бути визначено як у грошовій сумі, так і в іншій матеріальній цінності. Крім того, засновник може передбачити в умовах конкурсу надання переможцеві лише морального заохочення.
В умовах конкурсу (факультативні) може бути зазначено також: а) кількість призових місць; б) строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії тощо. Щодо строку подання творів на конкурс чи виконання певної роботи, то він повинен бути визначений з урахуванням можливості реально виконати конкурсне завдання. Причому засновники можуть визначати як остаточні, так і проміжні строки. Однак строк подання творів на конкурс чи виконання роботи не є істотною умовою оголошення конкурсу, тому визнати недійсним таке оголошення неможливо.
У процесі проведення конкурсу може виникнути потреба внести зміни до оголошених умов конкурсу або навіть його відмінити. Законодавець наділяє засновника конкурсу такими правами (ст.ст. 1152—1153 ЦК), однак за умови дотримання певних вимог. Внесення зміни до умов конкурсу можливо: а) лише до початку конкурсу; б) про це має бути оголошено в тому самому порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо через зміну умов конкурсу участь у ньому для особи не становить інтерес або є неможливою, то ця особа має право на відшкодування засновником витрат, яких вона зазнала для підготовки до участі в конкурсі.
Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, що від нього не залежать. А в разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, яких він зазнав для підготовки до участі в конкурсі.
Право на одержання винагороди (премії) виникає лише в переможця конкурсу.
Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Процедуру визначення переможця встановлює засновник конкурсу. Причому проводити оцінку переданих на конкурс результатів може засновник конкурсу як самостійно, так і спеціально створивши для цієї мети конкурсну комісію.
За результатами конкурсу приймається рішення. Якщо рішення приймає конкурсна комісія, журі, то його повинен затвердити засновник конкурсу. Наприклад, за наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подано на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:
1) присудження усіх призових місць та нагород (премій), які було визначено умовами конкурсу;
2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
3) відмову в присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії) (ст. 1155 ЦК).
Про результат конкурсу його засновник повинен оголосити в тому самому порядку, в якому було оголошено конкурс.
Учасники конкурсу можуть оскаржити до суду прийняте рішення про результати конкурсу на загальних підставах.
Після визначення переможця конкурсу засновник зобов'язаний видати йому у встановлені строки, передбачену умовами конкурсу винагороду (премію), а переможець має право вимагати виконання свого обов'язку від засновника конкурсу (ч. 1 ст. 1156 ЦК).
Результати поданих на конкурс робіт, крім того, що вони були предметом конкурсного змагання, мають товарну цінність (або естетичну цінність для автора певної роботи). Тому законодавець врегулював відносини щодо результатів конкурсу в ст. 1156 ЦК. Наприклад, якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, то засновник конкурсу має право подальшого його використання лише за згодою переможця конкурсу. Причому засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу.
Відповідно до ст. 1157 ЦК засновник конкурсу повинен повернути речі, подані на конкурс, їх власникові. Причому умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.
Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише: а) за згодою учасника конкурсу; б) якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про її повернення; при цьому учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Крім того, засновник конкурсу може набути право власності на річ, подану на конкурс, якщо її не було подаровано засновникові конкурсу або придбано ним, за набувальною давністю.
