27.Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Види особистих немайнових прав

- Ст. 270 ЦК містить перелік особистих немайнових прав фізичної особи, закріплених в Конституції України. Разом з тим, цей перелік не є вичерпним. Законом можуть бути встановлені інші особисті немайнові права.

- Поділяти на види можна за різними критеріями

І За сферою життя фізичної особи :

1) ті, що забезпечують природне існування фізичної особи;

2) ті, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Право на життя (ст. 281 ЦК) :

1) право на захист життя від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом;

2) обов’язок не позбавляти життя фізичної особи;

3) право на подання вільної згоди на медичні, наукові та інші досліди;

4) обов’язок не задовольняти прохання фізичної особи про припинення її життя (активна евтаназія);

5) право повнолітньої фізичної особи на стерилізацію;

6) право на штучне переривання вагітності (до 12 місяців, у випадках встановлених законом від 12 до 28 місяців - КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 12 листопада 1993 р. N 926 „Про порядок штучного переривання вагітності від 12 до 28 тижнів”);

7) право на штучне запліднення та перенесення зародка в її організм.

Право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК) :

1) право на надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла 14 років за її згодою (до 14 років її згоди не треба);

2) право фізичної особи, яка досягла 14 років на вибір лікаря та вибір методів лікування;

3) право повнолітньої дієздатної фізичної особи, яка усвідомлює значення своїх дій відмовитись від лікування (пасивна евтаназія);

4) обов’язок у невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю, надати медичну допомогу без згоди фізичної особи, її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника;

5) право на психіатричну допомогу (Закон України „Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000 р.)

Право на інформацію про стан свого здоров’я (ст. 285 ЦК) :

1) право на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються здоров’я фізичної особи;

2) право батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника на інформацію про стан здоров’я дитини, підопічного;

3) право медпрацівників на надання неповної інформації про стан здоров’я, на обмеження доступу до окремих медичних документів;

4) право членів сім’ї або інших уповноважених ними осіб на участь у дослідженні причин смерті та ознайомлення із висновками щодо причин смерті, а також оскарження цих висновків до суду.

Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК) :

1) право не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню;

2) обов’язок батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, вихователів не застосовувати фізичне покарання до малолітнього, неповнолітнього та підопічного;

3) право розпорядитися на випадок смерті щодо передання органів та інших анатомічних матеріалів тіла фізичної особи науковим, медичним або навчальним закладам;

Право на донорство (ст. 290 ЦК) :

1) право повнолітньої дієздатної фізичної особи бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин (Закон України „Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.1995 р.);

2) обов’язок не брати органи та інші анатомічні матеріали з тіла фізичної особи, яка померла;

3) право дати письмову згоду на донорство органів фізичної особи та інших анатомічних матеріалів або заборонити його на випадок своєї смерті;

4) право членів сім’ї, близьких родичів донора знати ім’я реципієнта;

5) право фізичної особи на трансплантацію їй органів та анатомічних матеріалів (Закон України „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” 16.07.1999 р.; Закон України „Про імплантацію електрокардіостимуляторів” від 14.09.2000 р.).

Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 293 ЦК) :

1) право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) право на збирання і поширення такої інформації;

3) обов’язок не здійснювати діяльність, що призводить до нищення, псування, забруднення довкіля;

4) право вимагати через суд припинення такої діяльності;

5) право на безпечні продукти споживання;

6) право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.