3. Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види

Цивільно-правові відносини — це особисті немайнові та май­нові відносини, врегульовані нормами цивільного права, які склада­ються між майново та організаційно відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб'єктивних цив. прав та обов'язків, які виникають, змінюються, припиняються, призупиня­ються та поновлюються на підставі юридичних фактів і забезпе­чуються можливістю застосування засобів державного примусу чи способів самозахисту. Підставою виникнення, зміни, припинення, призупинення та поновлення цив правовідносин є юридичний факт, до якого переважно належать: 1)договори та інші правочини;2)створення літерат, худ творів, винаходів та ін результатів інтелек, дыяльності;3)завдання майнової та моральної шкоди іншій особі;4) акти цивільного законодавства;5) акти органів державної влади, органів влади АРКрим або орг місц самов;6)рішення суду;7)настання або ненастання певної події;8) інші юридичні факти (ст.11ЦК). Суб'єктний склад цив правовідносин становлять особи, які беруть участь у відповідних правовідносинах. Проте кожен із суб'єктів може брати участь у цив. правовідносинах за умови наявності у них правової якості, яка наз. «правосуб'єктність»-соціально-правова можливість суб'єкта бути учасником цив. правовідно­син. Складовими частинами правосуб'єктності є:1) правоздатність (здатність суб'єкта бути носієм цивільних прав та обов'язків); 2)дієздатність (здатність суб'єкта своїми діями набувати ци­вільних прав та здійснювати їх, а також створювати для себе ци­вільні обов'язки та виконувати їх).Учасників цив. правовідносин поділяють на уповноваже­ного та зобов'язаного. Зміст цив. правовідносин становлять суб'єктивні ци­вільні права та суб'єктивні цивільні обов'язки його учасників. Суб'єктивне цив право — це міра дозволеної поведінки учасника цивільних правовідносин.. Кожне суб'єктивне цив. право передбачає:• повноваження на власні дії— можливість самостійного вчинення суб'єктом фактичних та юридично значущих діянь.• повноваження вимоги — можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання покладених на нього обов'язків. •повноваження на захист — можливість самост чи опосередковано через юрисдикційні органи застосувати щодо зобов'язаної особи заходи державнопримусового х-ру з метою усунення перепон у здійсненні регулятивного суб'єктивного права чи відновлення його до попереднього стану. Суб'єктивний цив обов'язок — це міра необхідної по­ведінки учасника цив правовідносин. Розрізняють 2 види суб'єктивних цив. обов'язків:• активний (позитивний) • пасивний (негативний) обов'язок. Об'єктом цив. правовідносин є те, на що ці правовідносини спрямовані та вчиняють певний вплив. До об'єктів цив. правовідносин належать речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелек­туальної, творчої діяльності, інф, а також ін матеріальні й нематеріальні блага. Цив. правовідносини у сукупності становлять певну систему їх можна поділити на відповідні види, залежно від тих чи інших обставин.1) За підставою виникнення правовідносин вирізняють регуля­тивні та охоронні правовідносини. Регулятивні-які призначе­ні для регулювання зв'язків нормального торгово­го обороту і виникають переважно на підставі правомірного юридич­ного акта, як правило, правочину. Охоронні-які виникають у випадках необхідності захисту інтересів учасників цивільного обо­роту, переважно, на підставі цивільного правопорушення. 2) За характером взаємозв'язку між зобов'язаним та уповноваже­ним суб'єктом розрізняють абсолютні та відносні правовідносини. Абсолютні-коли уповнова­женій особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних суб'єктів. Відносні-в яких уповноваже­ній особі протистоїть чітко визначена зобов'язана особа. на нашу думку, правовідносини завжди конкретні і виникають з приводу конкрет­ного блага і стосовно конкретного суб'єкта. 3)За об'єктом виділяють майнового та немайнового х-ру.4) За способом задоволення інтересів зобов'язаної особи майнові відносини поділяються на: речові, зобов'язальні, корпоративні та ви­ключні правовідносини. Виключні-які фіксують за­кріплення об'єктів інтелектуальної власності за відповідними осо­бами, а також опосередковують динаміку використання вказаних об'єктів.5)За х-м поведінки зобов'язаної сторони розрізняють ак­тивні та пасивні правовідносини.