78.Причини та наслідки церковної реформи Петра і.

1689р. на трон – Петро І. Країна розколота. Потужна опозиція в особі церкви. петро І проводить церковні реформи. Церква кошти мала, а Петру вони потрібні були для реформ економічних. Проведення нової політики церкви і держави.патріарх не визнавав будь-яких іновірців, а Петро І приєднує нові землі.

1682р. – Маніфест про свободу віросповідання: терпиме ставлення до протестантів, змін відношення до старообрядців – відмовл від практики провішування, надає певне право на існув старообрядців. Але в обмін на це старообрядці повинні платити подвійну подать і носити спеціальну пов’язь. 

Німецька слобода в Москві стала центром антимосков пропаганди.

Петро І дуже строго ставився до православних. Заборона переходити правосл до іншої віри. У Петра І було утилітарне бачення ролі релігії в держ. Релігія – це ідеологія.\

1701р. – відновлення Монастирського приказу: контролюв церковні кошти, призначення нових зборів для церков. Відміна канонізація святих. Запрош малоруських богословів (Фоефан Прокопович).

1718р. – початок церковних реформ.

1720р. – Петро І ліквідував посаду патріарха.

1721р. – Духовний регламент (уклав Феофан Прокопович) : утверджув церковний уряд церкв. Була створена колегія – святейший Синод.

1724р. – наказ про чернецтво: примусово прилучається до суспільно корисної праці. Монастирі були переведені на голодний пайок, зняті з держ опікування.

1764р. – Маніфест Катерини ІІ: утвердиж секуляризація монастирських угідь. Чернецтво стає на утримання держави.

Наслідки церк реформи Петра І:

• лік від церкви як політ інституції, стає складовою держ апарату.

• Ц втрач здатність самостійно діяти. Підірвана економ могутність церкви.

• Ц – більше не опозиція.

• Зниження і богословського рівня низового духовенства.

• Остаточно завершив процес одержавлення церкви.

79.Православне сектантство.

Секта Стригольників - перша секта, яка відколол від православ'я. В сер 14 ст. Відкидали шанування ікон, хреста, заперечує чернецтво, монастир землеволодіння, за утримання в їжі та трезвеність. Не брали гроші за учительство. Втілювали ідеали нестяжательство. Жидовілі - 70р 15 ст. Нічого спільного з іудаїзмом. Можливо отрим назву за жидівське ставлення до ікон. Запереч поклоніння іконам, хрестам, таїнство та причащання, божественність Ісуса, троїцю, чернецтво та монастирі. Відкидали Новий Заповіт.

Прихильники духовного трактування Біблії.

„Хлисти" - друг пол 17ст. - практикування самобичування. Пряме спілкування з Богом без посередників. Екстатичні радіння. За позашлюбні стосунки.

Скопці - вікололись від хлистів (Іванов і Саліванов). Спокутування через вогняне хрещення. За кастрацію. Саліванов себе проголосив Христом. Крайній аскетизм.

Духобори - сер 18 ст. Раціоналістична секта. Борці за допом духу. Віра в Бога як духовне начало, безособистіний Бог. Ісус - проста людина. В кін 19 ст - емігрують в Канаду.

Молокани - серед Тамбовських духоборів. Заперечує ікони, храми, таїнства, духовенство. Відмова від паління і алкоголю. Секта молоканів розпад на числення толки.

Іудействуючі секти:

Суботники - визн Старий завіт. Христос - пророк, пропагують старообрядство

Ільїнці - запереч євангеліє. Культивує лише іудейські свята.

Йоаніти - лише дома можна молитися, ігнорують храми.

Толстовці - заклик до непротивлення зло насильству. Сповідув загальної любові і все прощенства.

Трезвеники - сповід тверезий образ життя.

Інокентіївні - запереч шлюбу, сім, власності, лікування, пропаганда культу фізичного страждання, найкраще служіння Богу - самогубство.