72.Утвердження християнства в Київській Русі (розгляд дилеми: Аскольдове хрещення чи Володимирова версія прийняття християнства).

• За свідоцтвами античних авторів, першими місіонерами серед східноєвропейських варварів були полонені - християни, які були захоплені у так званих готських (скіфських) війнах III ст

• Багато прихильників нової віри проживало в Херсонесі та в містах колишнього Боспорського царства. На початку IV ст. у північному Причорномор'ї склались перші варварські єпископії

• Відомий тезис про введення християнства на Русі Володимиром Святим у кінці X ст., освячений авторитетом православної церкви, набув значення догмату, який не підлягав ні обговоренню, ні сумніву

• Найбільшим досягненням Аскольда було дипломатичне визнання Русі як великої держави та достойного контрагента Візантії. Серед реальних результатів походів Аскольда на Візантію та складених з імперією угод одним з найважливіших да далекосяжних, без сумніву, було введення на Русі християнства

• Розповсюдження християнства у другій половині IX - X ст. охопило в першу чергу частину "князівсько - дружинної верхівки" та, можливо, "частину заможних купців"

• У 862 р. почалася моравська місія Кирила та Мефодія, яка позначила собою повну перемогу християнства в Моравії, Чехії, Словакії та початок інтенсивного розповсюдження його в Південній Польщі. У 863 - 865 роках християнство затверджується в Болгарії. Було б дивно, якби Русь, розташована поряд з Візантією та Чорним морем, залишалася осторонь від цього процесу

• вбивства Аскольда у 882 р. християнство втратило значення державної релігії, в очах світу Русь залишалася християнською країною

• за Святослава - антихристиянський терор

• Програма Володимира орієнтувалася на відбудову досягнень Аскольдової епохи, але в нових умовах кінця X - початку XI ст. Володимир навіть прийняв титул вбитого правителя - каган (рівний імператорському), чим спробував затвердити авторитет Русі в очах світу і себе як носія верховної влади в країні.

• Ціль Володимира утвердити християнство як засіб функціонування держави а Аскольда як засіб спілкування з цивілізованим світом і т.д.

73.Особливості православного віровчення та культу.

Православ'я – один із головних напрямів у християнстві. Виникло після поділу християнської церкви в 1054 р. на католицьку (західну) та православну (східну) церкви.

Православне віровчення базується на двох основах: Священному писанні – Біблії та Священному преданні. В Священне писання традиційно входять: Біблія, літургійна і богослужбова діяльність церкви, послання, а також постанови і діяння семи Вселенських Соборів, які визнає православна церква. В Священне Предання входять житія святих, що розділяються на апостолів, пророків, мучеників, преподобних, а також праведників.

Найважливіші положення православного віровчення (догмати) викладені в Символі Віри, прийнятому на Першому Вселенському соборі. Православний Символ Віри зобов`язує вірити в єдиного Бога, що виступає завжди в трьох іпостасях: Бог-отець, Бог-син і Бог-дух святий (Трійця). Бог-отець вважається творцем людини, природи і ангелів. Богом-сином вважається Ісус Христос.

Головні православні догмати пов`язані з вшануванням Бога-сина Ісуса Христа. Найважливішим є догмат боговтілення, згідно з яким Ісус Христос, залишаючись Богом, разом з тим став людиною, народившись від діви Марії. Православні вважають, що своєю смертю Ісус звільнив людство від відповідальності за первородний гріх Адама і Єви, надавши можливість розраховуватись лише за свої гріхи.

Одне з центральних місць займає догмат про воскресіння Христа, яке церква оголосила провіщенням майбутнього загального воскресіння з мертвих. Велике значення має обрядовість, найбільш важливим елементом якої є таїнства. В православ`ї існує сім Святих Таїнств.

Хрещення пов`язане з прийняттям в лоно церкви.

Миропомазання – таїнство, через яке людина наділяєтьмя Божою благодаттю. Цей обряд пов`язаний з хрещенням.

Причастя – суть цього таїнства в тому, що віруючі (причащаються) їдять хліб і п`ють вино, що є втіленням “тіла і крові Христа”.

Покаяння або сповідь – таїнство, яке полягає в признанні віруючим своїх гріхів.

Соборування – таїнство, яке здійснюється над хворими та помираючими.

Вінчання здійснюється при укладанні шлюбу.

Священство – при прийнятті священного сану (диякона, священика та єпіскопа).

Центром молитовної діяльності є православний храм. В православній церкві є 12 головних свят, які присвячені вшануванню головних подій в житті Христа, Божої Матері і Церкви.