
- •Порушення (руйнування, деградація) грунтів
- •Природні умови та природні ресурси, Класифікація природних ресурсів
- •Природно-заповідний фонд України
- •Раціональне природокористування. Оптимізація природокористування
- •Охорона водних ресурсів. Види і джерела забруднення поверхневих і підземних
- •Основні етапи природокористування та охорони навколишнього середовища в Україні
- •Мінеральні ресурси світу і закономірності їх розміщення
- •Земельні ресурси. Структура і динаміка земельного фонду світу
- •Поняття про біосферу і ноосферу
- •Основні одиниці локального (ландшафтного) фізико-географічного районування
- •Структура географічної оболонки. Поняття природної ритміки
- •Напрямки та види природокористування.
- •Класифікація процесів впливу на природу
- •Фактори кліматотворення та кліматичне районування України
- •Кліматичне районування
- •Характеристика структурних компонентів уроку географи
- •Характеристика національної системи розселення України
Поняття про біосферу і ноосферу
Біосфера (від грецького біос — життя і сфайрос — сфера) — це цілісна земна оболонка, охоплена життям і якісно перетворена ним. її структура та енерго-інформаційні процеси визначаються минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Вона зазнає також впливу космічних і глибинних підземних енергій. Просторово біосфера охоплює:
ф тропосферу, тобто нижню частину атмосфери, до 10— 15 кілометрів;
кору вивітрювання, на 2—3 кілометри вглиб від поверхні Землі та всю гідросферу до н максимальних глибин.
Цей простір населяє близько 1,5 млн тварин та 0,5 млн рослинних видів. Біосфера включає в себе різні екосистеми, співтовариства, популяції, організми. Крім того, біосфера — це також:
* "жива речовина", в якій головна роль належить рослинам, їхня маса становить понад 95 відсотків маси біосфери,
близько 2,4 трлн тонн, і відтворюється зі швидкістю 5—10 % на рік. Завдяки цьому щорічно утворюється 180 млн тонн рослинної біомаси та близько 300 млн тонн кисню, без яких не можливе життя людини;
• "біогенна речовина", тобто органічно-мінеральні, або органічні, продукти, створені живою речовиною (кам'яне вугілля, торф, родючий ґрунт, вапняки тощо);
так звана біокісткова речовина, створена живими організмами разом із неживою природою (вода, атмосфера).
Поняття ноосфера (від грецького ноос — розум і сфай-рос — сфера) виникло у 20-х роках нашого століття. Наукову концепцію ноосфери розробив В.1. Вернадський. Він розумів її як сферу взаємодії суспільства і природи, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначальним чинником. Людство, озброєне науковою думкою, вважав учений, має стати вирішальною силою, яка надалі визначатиме еволюцію нашої планети.
Виникнення ноосфери, на думку В.І. Вернадського, — об'єктивний і неминучий вияв життя як природного явища. Сутність ноосфери коротко можна сформулювати так: якщо узгодженість процесів, які відбуваються у неживій природі, забезпечується механізмами саморегуляції, то узгодженість характеристик природного середовища і суспільства може бути здійснена розумом і волею. Тобто мова йде вже не про руйнівне втручання в природу, а про науково обгрунтоване збереження на Землі умов для життя і щастя людей. Визначальним фактором має бути не стихія природного розвитку, а інтелект людини.
Вчений розглядав ноосферу як майбутній стан біосфери, оскільки людство ще далеке від такого стану. У своїй останній праці "Кілька слів про ноосферу" він визначив деякі загальні умови, необхідні для створення ноосфери, зокрема: людство має стати єдиним в інформаційному й економічному зв'язках; ноосфера — явище загальнопланетарне, тому людство має прийти до цілковитої рівності рас, народів та ін.; ноосфера не може бути створена до припинення війн на Землі.
За вченням В.І. Вернадського, ноосфера мала стати втіленням не лише наукових знань, а й моральних якостей людства, найкращих рис духовності людини. Вона прогнозувалася як гармонія духовних та фізичних відносин людини і природи, людини і людини. Але дійсність далеко не завжди розумна, вона не часто "вписується" в теоретичні міркування й передбачення. В реальному процесі розвитку ноосфера стала лише однобічним втіленням раціонального знання. Відсутність у ній моральної та інших людських цінностей стала усвідомлюватися значно пізніше, з виникненням глобальних проблем.
Теорія ноосфери сформувалася тоді, коли світ складався з трьох взаємопов'язаних елементів: природа — людина — суспільство. До них потім приєднується ще один суттєвий елемент — техніка, яка створена людиною і яка стала головним чинником змін на планеті, особливо з початком наприкінці 50-х гю;-"в науково-технічної революції як велетенського якісного стрибка в розвитку науки та техніки. Це спричинило екологічну проблему