Кліматичне районування

Північна кліматична область територіально охоплює Полісся і лісостеп. Тут найбільш виразно проявляється вплив вологих мас атлантичного повітря, західних та північно-західних циклонів. Просуваючись на схід, це повітря помітно трансформується, зокрема, висушується, чим і зумовлюється загальне зменшення кількості опадів від 650700 мм на заході до 450-500 мм на сході. Середні температури січня знижуються у цьому ж напрямку від -6,5оС до -8оС, а середні липневі температури повітря, навпаки, зростають від 16-18оС до 20-2 ІоС. У межах Північної області досить виразно виділяються кліматичні підобласті Полісся і Лісостепу. Остання характеризується дещо більшою континентальністю клімату, хоч основним напрямком зростання континентальних ознак кліматичних умов (зменшення опадів, зниження зимових і зростання літніх температур тощо) в обох підобластях залишається напрямок "захід -схід".

Південна кліматична область охоплює більшу частину центральної та всю південну Україну, територіально співпадаючи з степовою зоною (виняток становить лише згадуваний вище кліматичний "острів" Донецького кряжу, який тяжіє до описаної Північної області). Тут переважає антициклональний тип погоди, ще більше зростає кон-тинентальність клімату. Середні температури січня коливаються від -2оС до -7оС, липня - у межах 21-ЗОоС. Річна кількість опадів змінюється від 300 до 405 мм. Область, особливо її східна частина, характеризується поширенням несприятливих для ведення господарства метеорологічних явищ (суховії, відлиги, тумани, ожеледь тощо). Середземноморська кліматична область охоплює вузьку смугу Південного берегу Криму. Вона формувалася при вирішальній бар'єрній ролі Кримських гір, які захищають узбережну смуту від впливу холодних повітряних мас з півночі. Клімат має всі ознаки сухих субтропіків (середземноморського типу): сухе жарке літо, що триває до 6 місяців на рік, волога тепла зима, тривала тепла весна і тепла, ясна осінь. Середні річні температури підіймаються до 12,5-14оС, найхолоднішого місяця (січня) - до і-4оС (лише в окремі роки середні січневі температури мають від'ємні значення), найтеплішого (липня) - до 23-24оС. Середньорічна сума опадів становить 540-690 мм. Гірська кліматична область має розірваний ареал, охоплюючи Карпати і Гірський Крим. Характерною ознакою є вертикальна поясність, що проявляється через загальне зниження температур (середньорічні температури у Карпатах становлять 4,5оС, у горах Криму - близько 6оС), зростання кількості опадів, а відтак відображається й через зміну ландшафтів (лісостепова рослинність у Карпатах та степова у Кримських горах з

Характеристика структурних компонентів уроку географи

В. О. Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично взаємозв'язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.

Методика етапу "Організація класу до уроку"

У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації декілька, серед них: об'єктивні - психологічні особливості дітей і суб'єктивні - у дітей досконало не сформовані такі якості особистості, як організованість і дисциплінованість.

Щоб уникнути таких ситуацій необхідно:

а) систематично удосконалювати організаційні вміння;

б) перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу, відволікати від попередніх вражень;

в) постійно виховувати зібраність, прагненням до порядку та дисципліни у навчанні, до самоорганізованості.

Організація учнів до уроку не повинна забирати багато часу, згодом може взагалі тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися певним динамізмом, давати учням заряд психічної енергії і працездатності.

Методика етапу "Повідомлення теми, мети і завдань уроку"

Залучення учнів до активної пізнавальної діяльності об'єктивно вимагає розуміння мети і завдань уроку. Крім того, це має велике значення для розуміння мети і завдань уроку. Крім того, це має велике значення для організації самоконтролю і самооцінки, оскільки учні можуть порівнювати як кінцевий результат своєї діяльності, так і проміжний, з тими, яких необхідно досягти. Але цього замало. Щоб учні активно включилися в роботу, їм необхідно усвідомити заради чого вони будуть вчитися - мотив своєї діяльності.

Методика етапу "Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок"

Дидактична ціль етапу - це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання. Щоб зрозуміти методику організації, спочатку пригадаємо суть процесів, що його складають. Узагальнення є розумовим об'єднанням об'єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів: первинне узагальнення , яке здійснюється під час сприймання та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формується уявлення;

Систематизація - це розумова діяльність, у процесі якої знання про об'єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі, природні.

Методика етапу "Застосування засвоєних знань, умінь і навичок "

Засвоєння і застосування - два компоненти процесу оволодіння знаннями та уміннями. Вони взаємодіють між собою, але на різних етапах є домінуючими, тому між ними змінюється взаємопідпорядкування. Так у процесі засвоєння нових знань та умінь учні оперують опорними знаннями і

вміннями, тобто вже засвоєними. А під час застосування, навпаки, відбувається глибше і міцніше засвоєння нових, які стають оперативними, дієвими.

Щоб ефективно управляти процесом застосування засвоєних знань та умінь, необхідно знати його особливості, зокрема суть, види, форми і рівні реалізації. Методика етапу "Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок "

Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок є органічною частиною процессу навчання. Вона здійснюється на всіх його етапах. Однак повністю всі функції перевірки реалізуються на спеціально організованому, самостійному етапі.

Головною метою цього етапу є контроль і корегування результатів учіння школярів. Контроль спрямований на визначення рівня засвоєння знань та умінь.

Види контролю: попередній , поточний контроль, тематичний контроль, підсумковий

Методика етапу "Організація домашньої роботи"

Домашня робота - це вид позаурочної навчально - пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв'язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням. її зміст, тобто лементи знань (конкретні факти, уявлення, поняття) про об'єкти і явища

природи, зв'язки між ними, способи діяльності, що були метою ілеспрямованого оволодіння учнями, складають зміст домашніх завдань, идактичними цілями домашньої роботи можуть бути: озширення і поглиблення засвоєних знань;

конкретизація засвоєних знань: астосування засвоєних знань: у знайомій ситуації; у новій ситуації; истематизація засвоєних знань; астосування засвоєних способів діяльності: за зразком; у подібній і овій ситуації.

Методика "Підсумок уроку"

Цей етап стосується не тільки результатів оволодіння змістом теми року, а й оцінки діяльності класу чи окремих учнів. При цьому вчитель оже ставити запитання такого змісту: "Яку тему вивчали на уроці? Про що ивчали? За яким планом працювали на уроці? Які завдання виконували? тощо". Обов'язково оцінюється робота класу на уроці.