
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •2. Основні функції філософії.
- •3,Діалогічна природа філософського знання.
- •4, Пояття матеріїї та її будова.
- •6, Співвідношення природи та суспільства у розвитку світу
- •7. Вчення про людину в марксизмі.
- •8. Проблема людини в екзистенціалізмі
- •9. Сучасні підходи до осмислення людини.
- •10, Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •11, Відчуження людини від її сутності
- •12, Передумови розвитку особистості. Свобода та відповідальність.
- •13. Відображення та його форми. Мислення як атрибут субстанції
- •14, Ідеальне в змісті свідомості. Свідомість і мова.
- •15. Структура та функції свідомості
- •16, Форми суспільної свідомості
- •17. Об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •18. Суперечності емпіризму та раціоналізму
- •19. Розсудок та розум.
- •20. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •21. Відмінності пізнання у філософії та природничих науках
- •22. Метафізична та діалектична концепції розвитку
- •23. Ідея розвитку в історії філософської думки
- •24. Альтернативні концепції розвитку
- •26. Діалектика та метафізика сучасного суспільства
- •27. Суспільство та спільнота.
- •28. Рушійні сили розвитку суспільства
- •29. Суспільні відносини та їх структура.
- •30. Матеріальне та духовне виробництво
- •31. Економіка в системі суспільних відносин.
- •32. Місце людини в філософії економіки.
- •33. Духовна та матеріальна культура.
- •34. Діалогічний характер культури.
- •35. Людина як творець та творіння культури.
- •38. Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
- •39. Цінності та їх класифікація.
- •40. Етична проблематика в економічній діяльності.
- •41 Історичні етапи становлення філософії релігії.
- •42. Сучасна філософія релігії.
- •43. Роль і місце релігії в сучасному світі.
- •44. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності релігії».
- •45. Типи цивілізації в історії: традиційне, індустріальне, постіндустріальне суспільство.
- •46. Криза індустріальної цивілізації те перехід до постіндустріальної. Проблеми та перспективи
- •47. Особливості «інформаційного суспільства».
- •48. Філософські аспекти глобалізації.
- •49.Технократизм та гуманізм. Проблеми технологічного прогресу.
- •50. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
- •1Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •Основні функції філософії.
24. Альтернативні концепції розвитку
Софістика ґрунтується на
неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого
визначення, на змішувані суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях,
на використанні різних значень одного і того ж слова. Еклектика – це
алогічна концепція, що ґрунтується на свавільному виборі координат; на
випадковому поєднанні різних сторін речей; на ігноруванні їхніх суттєвих
відмінностей.
Догматизм
– антиісторичний, абстрактний спосіб розгляду теоретичних і практичних
проблем, коли при вирішенні їх не враховуються ні обставини місця, ні
обставини часу. Релятивізм – теоретико-пізнавальна концепція, котра
виходить з однобічного з’ясування суті істини, перебільшення моменту її
відносності, тобто інтерпретації результатів процесу пізнання.
25. Форми та способи розв’язання суперечностей + закони діалектики
Діалектика (грец. - мистецтво вести бесіду) - теорія і метод пізнання дійсності, наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Термін діалектика в історії філософії вживається в різних значеннях.Визначає зовнішні і внутр. Суперечності.
Суперечності охоплюють усі сфери буття (природу, суспільство, духовну сферу), хоча специфічно проявляються в кожній із них.Фіксація їх на рівні буденної свідомості не дає можливості пізнання сутності діалектичних суперечностей.
вирішення суперечностей відбувається на певній основі, яка в подальшому породжує нові суперечності
Закон єдності і боротьби протилежностей: єдність протилежностей—це їх взаємна приналежність до однієї і тієї ж суті, їх взаємопокладання, взаємопроникнення, нероздільність; боротьба протилежностей—це процес їх взаємови-ключення у рамках єдності, конкретний механізм якого визначається природою явища, що розвивається; суперечність—це відношення протилежностей як сторін єдиного цілого. Суть його в тому, що сторони, які взаємовиключають одна одну, не можуть існувати одна без одної
Закон заперечення заперечення.:
Діалектичне заперечення відносно конкретного явища являє собою його перехід у свою протилежність
Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін:
Якість - це внутрішня визначенність предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з буттям визначенність. Дещо, завдяки своїй якості, є те чим воно є і, втрачаючи свою якість, воно перестає бути тим, що воно є. Якості об’єктивні. Якість виявляє себе через властивість. Різниця між ними відносна.
Кількість – це зовнішня визначенність буття, яка вже не є тотожною з буттям. Чистою кількісною визначенністю є число, яке практино не пов’язане з якістю. Незважаючи на це кількість і якість між собою взаємопов’язані, гармонійно поєднані. Єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначені. Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки кількісним змінам.
26. Діалектика та метафізика сучасного суспільства
Розвиток здійснюється через випадковість вибору шляху в момент біфуркації (точки розгалуження), а сама випадковість (така вже по своїй природі) не повторюється знову
Людина, взаємодіючи з системою, включається в неї. Сучасність характеризується прискореним ростом могутності цивілізації і її здатності впливати на процеси, які проходять в природних умовах. Діяльність людей небезпечно перебудовує зміст історії, еволюційний процес біосфери.