- •Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •2. Основні функції філософії.
- •3,Діалогічна природа філософського знання.
- •4, Пояття матеріїї та її будова.
- •6, Співвідношення природи та суспільства у розвитку світу
- •7. Вчення про людину в марксизмі.
- •8. Проблема людини в екзистенціалізмі
- •9. Сучасні підходи до осмислення людини.
- •10, Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •11, Відчуження людини від її сутності
- •12, Передумови розвитку особистості. Свобода та відповідальність.
- •13. Відображення та його форми. Мислення як атрибут субстанції
- •14, Ідеальне в змісті свідомості. Свідомість і мова.
- •15. Структура та функції свідомості
- •16, Форми суспільної свідомості
- •17. Об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •18. Суперечності емпіризму та раціоналізму
- •19. Розсудок та розум.
- •20. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •21. Відмінності пізнання у філософії та природничих науках
- •22. Метафізична та діалектична концепції розвитку
- •23. Ідея розвитку в історії філософської думки
- •24. Альтернативні концепції розвитку
- •26. Діалектика та метафізика сучасного суспільства
- •27. Суспільство та спільнота.
- •28. Рушійні сили розвитку суспільства
- •29. Суспільні відносини та їх структура.
- •30. Матеріальне та духовне виробництво
- •31. Економіка в системі суспільних відносин.
- •32. Місце людини в філософії економіки.
- •33. Духовна та матеріальна культура.
- •34. Діалогічний характер культури.
- •35. Людина як творець та творіння культури.
- •38. Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
- •39. Цінності та їх класифікація.
- •40. Етична проблематика в економічній діяльності.
- •41 Історичні етапи становлення філософії релігії.
- •42. Сучасна філософія релігії.
- •43. Роль і місце релігії в сучасному світі.
- •44. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності релігії».
- •45. Типи цивілізації в історії: традиційне, індустріальне, постіндустріальне суспільство.
- •46. Криза індустріальної цивілізації те перехід до постіндустріальної. Проблеми та перспективи
- •47. Особливості «інформаційного суспільства».
- •48. Філософські аспекти глобалізації.
- •49.Технократизм та гуманізм. Проблеми технологічного прогресу.
- •50. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
- •1Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •Основні функції філософії.
38. Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
Морáль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Норма - регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.
Принцип - Внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Ціннісна орієнтація - ставлення людини до фактів, явищ навколишньої дійсності з огляду на їх важливість, значимість; ставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, система її установок, переконань, переваг, що виражаються в її поведінці
39. Цінності та їх класифікація.
Цíнність — будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе
Цінності: матеріальні/духовні;провідні/залежні; цінності-цілі/цінності-засоби
40. Етична проблематика в економічній діяльності.
З одного боку, людина прагне постійної реалізації своєї духовності, прилучення до вищих проявів культури, з іншого боку, людина націлена на постійне задоволення вітальних потреб.
Сучасна економіка ще знаходиться в полоні традицій метафізики ринку. Ринок прагне до всеохоплюючого роз’яснення всіх явищ та процесів, панує ідеологія «економічного імперіалізму». Тому головним завданням економічної етики є деміфологізація «економічного фундаменталізму».
41 Історичні етапи становлення філософії релігії.
42. Сучасна філософія релігії.
Найавторитетнішою течією є неотомізм (католицька) як офіційна ф-ка доктрина Ватікану (Жільсон, Марітен). Неотомізм базується на вченні Фоми Аквинського, центральним принципом якого є принцип гармонії віри та розуму. Неотомісти розглядають 2 джерела пізнання – природний розум (науку) і божественне откровення.
Вища реальність – "чисте буття" як духовне, божественне первоначало. Матеріальний світ – другорядний. Бог не лише створив світ, він постійно керує ним. Божественне буття фіксується як "єдність", "благо", "краса", "істина".
Людину неотомізм розуміє як єдність душі та тіла. Прагнучи до блага, особа набуває інтелектуальних, моральних і теологічних чеснот, на становлення яких і має бути орієнтоване суспільне життя. Історичний процес, за неотомізмом, підкоряється божественному провидінню.
Протестантизм (з лат. протестуючий) – різновид християнства (після православ’я і католіцизму). Розвиваючись, протестантська ф-ія набувала різних форм.В першій половині 20 ст. виникла протестантська “теологія кризи”, яка включала:
“Діалектична теологія” Барта – джерело віри є Бог, який породжує цю віру через одкровення ( віра – діалог між Богом і людиною, але ций діалог можливий лише через Христа чи пророків, духовенство. Проблема людини через призму гріховності
“Екзистенціальна теологія” Тілліха – доводить тісний зв’язок між Богом і людиною. Спираючись на ф-ію екзистенціалізму,виводиться необхідність релігії з потреби особистості подолати “екзистенціальний страх”. Лише релігія надає людині мужності. Основна хар-ка людини – релігійність. Ідеал – принцип гармонії релігії та культури.
“Деміфологізоване християнство” Бультмана, – спосіб передачі віровчення через біблейські міфи застарів, для подолання цієї кризи необхідно деміфологізувати християнське вчення, воно має бути антропологічним, екзистенціальним.