- •10 Теорія ймовірностей та математична статистика
- •10.1 Теоретичні питання
- •Б) не більшою за ймовірність ;
- •Д) інша відповідь.
- •Г) однакових і незалежних скінчену кількість раз;
- •1) Її щільність розподілу є кусково сталою;
- •1) Шкала найменувань; 2) шкала порядку;
- •3) Шкала відношень; 4) шкала інтервалів.
- •1) ; 2) Медіана; 3) ; 4) мода.
- •10.3 Тестові практичні завдання
Б) не більшою за ймовірність ;
в) більшою за ймовірність ;
г) не меншою за ймовірність ; д) інша відповідь.
10.2.25. Класичне означення ймовірності можна застосувати, коли:
а) простір елементарних подій скінченний; б) завжди;
в) простір елементарних подій складається з рівноможливих елементів;
г) простір елементарних подій містить скінченну кількість рівноможливих елементів;
д) інша відповідь.
10.2.26. Геометричне означення ймовірності можна застосовувати, коли:
а) простір елементарних подій задається множиною евклідового простору;
б) простір елементарних подій задається множиною евклідового простору із скінченною мірою;
в) простір елементарних подій задається множиною евклідового простору із скінченною мірою та всі елементарні події рівноможливі;
г) простір елементарних подій задається множиною евклідового простору та всі елементарні події рівно- можливі;
д) інша відповідь.
10.2.27. Згідно класичного означення ймовірності, ймовірність події дорівнює:
а) відношенню кількості елементарних подій, що сприяють події до кількості всіх рівноможливих елементарних подій;
б) відношенню кількості всіх рівноможливих елементарних подій до кількості елементарних подій, що сприяють події;
в) добутку кількості елементарних подій, що сприяють події та кількості всіх рівноможливих елементарних подій;
г) кількості елементарних подій, що сприяють події;
д) інша відповідь.
10.2.28. Згідно геометричного означення ймовірності, ймовірність події дорівнює:
а) геометричній мірі множини, що задає подію;
б) частці від ділення геометричної міри множини, що задає подію на геометричну міру множини, що задає весь простір елементарних подій;
в) відношенню міри простору елементарних подій до міри події;
г) процентному вмісту події в просторі елементарних подій;
д) інша відповідь.
10.2.29. Згідно теореми множення ймовірностей ймовірність добутку двох подій дорівнює:
а) ; б) ;
в) ; г) ;
д) інша відповідь.
10.2.30. Ймовірність добутку трьох подій обчислюється за формулою:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ; д) інша відповідь.
10.2.31. Повною групою подій є:
а) набір незалежних рівноймовірних подій;
б) набір несумісних подій, сума яких є достовірною подією;
в) набір незалежних подій, сума яких є достовірною подією;
г) набір подій, сума яких є достовірною подією;
д) інша відповідь.
10.2.32. Група подій називається незалежною в сукупності, якщо:
а) кожні дві події з цієї групи незалежні;
б) ймовірність добутку будь-якого скінченого набору подій з групи дорівнює добутку їх ймовірностей ;
в) ймовірність добутку всіх подій групи дорівнює добутку їх ймовірностей ;
г) ймовірність добутку подій групи дорівнює нулю;
д) інша відповідь.
10.2.33. За формулою повної ймовірності ймовірність події дорівнює ( – повна група подій):
а) ; б) ; в) ;
г) ; д) інша відповідь.
10.2.34. Формула Байєса має вигляд ( –повна група подій):
а) ; б) ;
в) ; г) ;