2. Структура журналістського тексту

Як і будь-який результат духовної діяльності людини, журналістський твір складає змістово-формальну єдність. Як і зміст, так і форма – явища складні, зі своєю власною внутрішньою структурою.

Зміст журналістського твору має принаймні дві складові:

• Предмет зображуваного

• Його оцінка.

Наявність цих двох частин обумовлює співвідношення у творі двух типів інформації: зовнішньої, яка надходить із зовнішнього світу і внутрішньої, яка виробляється самим автором на основі його спостережень над дійсністю (програма суб’єкта).

Предмет зображення – це подієво-фактичні та тематичні реалії твору; це сам опис події, явища як цілісності, факт чи система фактів, описаних у матеріалі, це сюжет і конфлікт реальної дійсності, які автор зобов’язаний відтворити адекватно і достовірно.

Оцінка зображуваного – це проблематичний, ідейно-концептуальний рівень твору, його головна проблема, аргуме6нти і докази на підтримку певної соціальної позиції, вана може зводитися до практич6них рекомендацій, а може простягатися і до філософських роздумів, моральних концепцій.

Співвідношення предмета і оцінки суттєво змінюється, аж до повного витіснення одним одного. Це залежить у першу чергу від жанру і поставленої цілі. Інформаційна замітка не місце для викладу авторської оцінки зображуваного. Тут присутня лише констатація факту – і все. Жанр статті вимагає авторського упорядкування обширного фактичного матеріалу. У рецензії оцінка передбачена самим жанром.

Але душею масово-інформаційної діяльності усе ж таки є факт.

Теоретики виробили декілька головних вимог до роботи з фактами:

• Достовірність

• Виявлення причинно-наслідкових зв’язків

• Історизм – необхідність розглядати факти у перспективі їх розвитку, стежити за еволюцією явища

• Діалектичність – бачити факт серед групи подібних чи протилежних

Журналіст повинен не лише збирати і ретранслювати новини, а й аналізувати, давати їм коментар.

Як уже зазначалося, журналістський твір користується популярністю за умови змістово-формальної єдності. Художність, естетизм мають у журналістиці важливе значення. Але у зв’язку зі специфікою журналістики на змістово-формальну єдність впливають і такі фактори як:

• Дійсність, життя, об’єктивна реальність у всіх її проявах

• Автор, його талант, світовідчуття, націленість на загальнолюдські чи класові цінності, нахили, компетентність у даній темі

• Тип видання, його направленість, традиції

• Характер аудиторії, урахування її смаків

• Тиск саме професійних моментів – дедлайн, обмеженість місця у газеті

• Стереотипи і традиції при підході до такого типу матеріалу (тематичні, жанрові).

3. Задум, тема, концепція, ідея твору

Журналістська майстерність – це вміння оперативно відгукуватися на актуальні питання, глибоко і компетентно проникати в суть явищ, правдиво їх узагальнювати із загальнолюдських позицій, сміливо, аргументовано і цікаво перекладати для читача, думки втілювати стисло і в досконалу форму.

Творчий процес проходить три етапи

1. Виникнення літературного задуму

2. Збирання та систематизація матеріалу

• формування теми

• створення концепції

• попереднє знайомство із життєвим явищем

• зустріч із героями

• робота з документами

3. Реалізація творчого задуму.

Джерела задуму

• різноманітні документи

• редакційна пошта

• тематичні плани редакції

• власні спостереження журналіста

Тема виростає із задуму у процесі його осмислення

Тема – це головна думка чи сума думок, що висвітлюють ставлення автора до певного явища.

Авторська концепція – сума думок, що виражають ставлення автора до явища, переведена у систему. На відміну від теми, концепція формується вже з доказами

Ідея у журналістиці – головна думка або імперативна настанова, що випливає із зображеної інформаційної картини або розвинута автором у його аналітичних міркуваннях.