2. Розповсюдження інформаційних матеріалів.

Друковані, аудіо, відео. В Україні тепер можливості стали більше в цьому плані. З’явилися спеціально підготовані брошури, буклети, альбоми

3. Дні ...

До акцій найбільшого інформаційного впливу слід віднести різноманітні акції (Дні Культури, Дні Кіно, участь українських колективів у фестивалях, спортивних заходах і т.п. Величезний інтерес викликають виступи дитячих колективів

Подібні акції носять НЕПРЯМИЙ, опосередкований вплив на публіку, і можуть з найкращої сторони продемонструвати Україну, пом’якшити негативне ставлення громадськості, чи змістити акценти, а відповідно і покращити міждержавні відносини на офіційному рівні.

Крім того подібні акції завжди привертають велику увагу ЗМІ, що є провідником інформації, і стають провідником позитивної інформації про Україну.

4. Культурно-інформаційні центри.

Україно мало – з-за відсутності грошей і бажання

Перший центр України - у Москві.

5. Важливим джерелом інформації про Україну звичайні люди, що працюють, вчаться, чи живуть за кордоном. Вони потребують акуратної і тактовної допомоги з боку диппредставництва в скеруванні їх інформаційної діяльності.

6. ОрганізаціЇ діаспори. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року

Українські посольства повинні відслідковувати тенденції у середовищі діаспори

• надавати допомогу організаціям.

• Сприяти їх роботі

• Забезпечувати інформаційними матеріалами

• Організовувати наукові організації (Російсько-Український Інститут)

• Нагороди закордонним українцям

• Державна програма (хоча немає єдиної концепції роботи з діаспорою, стратегії розвитку для реалізації можливостей міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО)

• Культурні центри

• Підтримка україномовних видань

• Заповнювати інформаційний вакуум про Україну за кордоном

• Розвиток радіомовлення (на українській мові/ і на закордон)

Особлива ситуація діаспор у США, Канаді, Австралії – вони самі розбудовували свої організації, інфраструктуру, фонди, освіту. УККА – Український Конгресовий Комітет Америки; УАКР – Українська американська координаційна рада – дві найбільші асоціації діаспори.

Українська держава не приймала участі у їх діяльності. І сьогодні вони бажають лише ввічливої уваги, не вимагаючи фінансів. Інша ситуація з іншими діаспорами.

При цьому суворо дотримуватись законів країни перебування при роботі з діаспорами і релігійними товариствами українців.

7. ЗМІ.

ЗМІ – особливе місце у системі розповсюдження інформації.

Дипломат повинен дуже добре знати пресу і ЗМІ країни-перебування. Саме через пресу – можна активно і широкомасштабно формувати громадську думку.

Робота Диплом. Представництва з ЗМІ з ІІІ частин:

І. Опрацювання матеріалів ЗМІ (преси, радіо ТБ, Інтернету, бюлетенів, книг)

ІІ. Робота з журналістами всіх видів ЗМІ

ІІІ. Підготовка спеціальних матеріалів для ЗМІ.

При підготовці оглядів преси головну увагу ОЦІНОЧНИМ матеріалам, тим у яких коментарі по окремих питаннях (особливо що стосується України)

• формування тематичних досьє (матеріалів, вирізок, копій) – з точними даним „хто, де, коли”

• при посиланні на пресові матеріали варто увагу на СПРЯМУВАННЯ преси (яку лінію веде газета щодо уряду, опозиції, хто власник, чиї інтереси, яка репутація, яка аудиторія)

ЗМІ можна на такі категорії:

І. Офіційні видання (газети. Бюлетні, прес-релізи, звіти) які видаються парламентами, урядовими організаціями.

ІІ. Офіціоз – не є офіційними органами уряду, проте практично виражають його думку. Отримують регулярно інформацію, часто працюють на замовлення уряду

ІІІ. Опозиційні ЗМІ – критика правлячої партії, коаліції через викривальні матеріали

ІV. Незалежна преса – що існує за рахунок власних коштів і прибутків

V. Т.з. „незалежна преса” – насправді за інтереси певних еліт, політичних економічних груп

VІ. Спеціалізовані видання – військово-технічні, фінансові, наукові, культурні і т.п.

VІІ. Регіональна преса.

Універсальних порад не існує по роботі з пресою, кожна країна має свою специфіку роботи цієї громади. Активно її вивчати. В деяких представництвах щоденні усні огляди місцевої преси за участю всіх дипломатів (особливо якщо не мають достатньої мовної кваліфікації)

Велике значення має розвиток особистих контактів з власниками, видавцями ЗМІ, журналістами, редакторами, спеціалістами, що працюють з українською тематикою, для просування неупередженої інформації. Паралельно нав’язувати офіційні контакти з редакціями.

Ефективним засобом є організація поїздок журналістів, еліт, лідерів в Україну

Слід враховувати „ранги” журналістів при контакті з ними:

І. „Еліта” – хто має доступ до важливих джерел інформації, виконують урядові/парламентські замовлення, формують громадську думку

ІІ. Середнього рівня – мають високу кваліфікацію, але доступ до джерел не є такий прямий як в еліт.

ІІІ. Основна маса – часто це безіменні інформатори і хронікери (варто їх уникати).

ЗМІ часто спеціально публікують упереджену чи просто фальшиву інформацію – завдання по контрбортьбі також лежить на дипломатах

Форми контактів з журналістами – різні – прес-конференції, брифінги, приватні зустрічі, прийоми, коктейлі.

Робота з ЗМІ – важка, марудна. Зведені таблиці по різних рубриках, джерелах, частоті появи повідомлень.