4. Інтерпретація.

На даному етапі оцінюється корисність наявної чи знайденої інформації, здійснюється її аналіз, з подальшим формування особистого розуміння значущості отриманої інформації. Інтерпретація передбачає перетворення інформації у знання (продукт власного інтелектуального процесу). Дана стадія являє собою процес аналізу, синтезу і оцінки важливості , корисності інформації для дослідження певної теми. Цей етап особливо важливий і потребує обов’язкової реалізації. Він означає в першу чергу формування КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ і вирішення проблем, в іншому випадку отримана інформація залишиться на рівні знання окремих фактів.

Елементи поведінки:

А. Інтерпретація інформації

• Висунення припущень, формулювання гіпотез

• Формулювання висновків по проблемі

• Виклад інформації своїми словами

• “Процідження” інформації (точки зору, упередженість і т.д.)

• Фіксація власних рефлексій

• Організація інформації

• Практика відповідального і етичного використання інформації

• Порівняння та протиставлення окремих фактів

• Аналіз

• Визначення достовірності

• Класифікація

• Оцінка інформації

• Встановлення причинно-наслідкових зв’язків

• Синтез

• Визначення прикладів

• Оцінка інформації з точки зору підтвердження чи заперечення гіпотези дослідження

5. Комунікація

Етап “Комунікації” дозволяє організовувати, застосовувати і представляти нові знання, що відповідають гіпотезі дослідження (практична реалізація отриманих результатів інформаційно-аналітичного дослідження).

Елементи поведінки:

А. Застосування інформації

• Організація інформації з метою її представлення (іншим)

• Вибір відповідного формату комунікації

• Застосування інформації з метою відповіді на поставлені запитання і/чи вирішення задач

• Оцінка обраного формату комунікації

• Задоволення інформаційних потреб (своїх/чужих)

• Дотримання поваги до інтелектуальної власності

В. Спільне використання нових знань

• Виклад отриманих результатів (нових знань) через обраний формат комунікації

• Розробка “чорнової” (першопочаткової) версії

• Редагування і видозміна

• Вираз ідей через різні шляхи “доставки” : безпосереднє спілкування, письмо, творче представлення, дизайн, відео, дослідницькі доповіді, експериментальне представлення, анімація, комп’ютерні презентації і т.п.

6. Оцінка результатів

Зрештою як власна оцінка результатів своє інформаційно-аналітичної роботи, так і з боку колег (опонентів, замовників) має бути постійним елементом на кожному етапі процесу. В результаті критичної оцінки працівник-дослідник видозмінює і розвиває як шляхи та способи пошуку інформації так методику її безпосередньої обробки. Розвивається навичка самостійного пошуку інформації. Оцінюється і безпосередній інформаційний продукт – якість, адекватність, потрібність і т.д.)

Елементи поведінки:

А. Оцінка процесу і результату

• Оцінка і визначення проблеми

• Оцінка/переоцінка власного процесу обробки інформації

• Оцінка кінцевого продукту

• Перевірка ефективності передачі отриманих інформаційних результатів (нових знань)

• Використання засобів для оцінки і видозміни стратегій пошуку і обробки інформації (напр. щоденники, журнали особистих записів і т.п.)

Головні етапи „наукового метода” – стандартні для всіх:

1. Сбір фактів

2. Висунення гіпотези

3. Перевірка гіпотези

4. Формулювання висновків на основі всього матеріалу

5. Прогноз розвитку подій на майбутнє

Усвідомлення інформаційним працівником цього „наукового методу” допомагає зрозуміти ти чим є процес аналізу і при вирішені практичних завдань його застосовувати.

Дж. Томсон (J.A. Tomson. Introduction to Science, 1911) дає свій варіант етапів:

1. Сбір фактів

2. Їх оцінка

3. Групування фактів в порядку зручному для обробки

4. Побудова гіпотези

5. Виклад проблеми

Цей підхід має два критичних моменти:

1) Немає етапу як „загальне ознайомлення з проблемою і Розробка загального плану вирішення проблеми – без цього аналітична робота не матиме конкретної направленості

2) Лінійність більшості моделей дослідницького процесу передбачає послідовність зміни взаємопов’язаних ЛІНІЙНО етапів, а повернення до попереднього чи відступ від послідовності є ВИКЛЮЧЕННЯМ і в рамках таких моделей цього слід уникати.

Але дослідження ніколи не йде гладко і дотримуючись лінійної моделі ми позбавляємо себе дуже цінової можливості ЗВОРОТНЬОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ, яка може бути застосована на будь-якому з етапів.

Згідно з викладом В.Плетта

1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРОБЛЕМОЮ – з проблемою в цілому і суміжні проблеми, що можуть бути корисними. Складання загального плану роботи з вказівкою строків, виконавців, основних джерел, що можуть бути використані.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ – визначити і пояснити, що ми маємо на увазі коли вживаємо певний термін (і нам, і іншим).

3. СБІР І ВІДБІР ФАКТІВ

4. ТЛУМАЧЕННЯ ФАКТІВ - процес вивчення і обробки фактів, вижати з них все, що вони можуть значити, всі можливі зв’язки, всі можливі наслідки; - виявити позитивні і негативні сторони проблеми;; оцінка, класифікація, аналіз, тлумачення фактів; - іноді корисно складати діаграми, статистичний аналіз фактів.

5. ПОБУДОВА ГІПОТЕЗИ – на основі тлумачених фактів створюється робоча гіпотеза – найчастіше з конкретним питанням, відповідаючи на яке ми перевіряємо гіпотезу. (наприклад МЗС активізував дипломатичні візити у ЄС і Росію – Чому?:

• хоче визначити вектор найвигідніший

• вже прийнято рішення – вивчає можливі реакції сторін

Гібсон - чим корисна гіпотеза в процесі дослідження:

А) полегшує усвідомлення проблеми, не перевантажуєш себе окремими фактами, але чітко розуміємо ситуацію. Стале положення – легко чітко тримати в пам’яті.

Б) є основою розуміння окремих, розрізнених фактів і явищ, Розкриває зв’язки між ними

В) Допомагає мобілізувати наші ВСІ знання, що лежать за безпосередніми межами проблеми, для створення чогось нового

Г) Є керівним принципом роботи.

6. ВИСНОВКИ – проводиться дослідження для доведення /заперечення гіпотези і формулюються остаточні висновки

7. ВИКЛАД – складання документу. Виразно і чітко сформулювати думки. Вказати ступінь достовірності кожного твердження.

У спеціальних видах інформаційної діяльності – розвідка аналіз політики – окремо слід виділяти етап ОЦІНКА ФАКТІВ, оскільки в цьому разі йдеться робота з великими масивами неперевірених і сумнівних даних, первинними інформаційними матеріалами

Сутність правильної організації процесу інформаційної роботи полягає в тому, що кожен етап слід розглядати в якості попереднього, В результаті роботи можуть бити внесені певні зміни в залежності від отриманих нових даних на наступних етапах.

Практично кожен етап тісно пов’язаний з іншими етапами:

Традиційний процес йде по схемі прямої послідовності 1-2-3-..-7

Загальне знайомство з проблемою

1

Визначення понять і термінів

2

Сбір фактів

3

Тлумачення фактів

4

Побудова гіпотези

5

Висновки

6

Виклад

7

• Часто доводиться перескакувати через якийсь етап. Наприклад від етапу ознайомлення з проблемою до викладу 1 – 7. Корисно з самого початку усвідомити якого вигляду буде майбутній документ і скласти його план, основні елементи і моменти цього документу (план також може змінюватись). Це визначить характер фактів потрібних для аналізу, чи потрібні схеми/діаграми/таблиці.

• При знайомстві з проблемою майже завжди ми відразу створюємо пояснення проблеми (тобто гіпотезу) 1 – 5.

Що стосується зворотної послідовності виконання етапів інформаційної роботи, то повернення може й вносить корективи в результат роботи і висновки.

Думка на етапах ТЛУМАЧЕННЯ, СТВОРЕННЯ ГІПОТЕЗИ, ВИСНОВКИ, ВИКЛАД може вивести на необхідність здобути нові додаткові дані в певних областях. Нові факти можуть по новому впливати на процес дослідження: 5 – 4, 4 – 3, 2 – 1.

Можливо, що для підтвердження/заперечення гіпотези доведеться повернутись від ФОРМУЛЮВАННЯ ГІПОТЕЗИ безпосередньо до ЗБОРУ ФАКТІВ.

Можливі розходження в термінології у різних областях веде до необхідності повернення від ТЛУМАЧЕННЯ ФАКТІВ до ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ/ТЕРМІНІВ: 4 – 2, коли факти вже зібрані, але розходяться розуміння значень і понять.

Можуть бути і інші випадки зворотного зв’язку. Напр.: 5 – 1, 6 – 4.

При вирішенні конкретної проблеми можуть виникати й інші зв’язки між етапами.

__________________________________________________________

Якщо розглядати процес інформаційного дослідження в широкому плані, то з точки зору логіки звісно слід починати з ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРОБЛЕМОЮ. За звичай у дослідженні присутні всі сім вище зазначених етапів, хоча їх послідовність і може бути змінена.

Часто дослідження починається з ПОБУДОВИ ГІПОТЕЗИ (5), потім під неї підбираються ФАКТИ (3), що її підтверджують, тоді складається ПЛАН ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ (1).

Багато дослідників, аналітиків починають зі збору ФАКТІВ (3)

Гібсон запропонував більш витончену схему - як РУХ ПО КОЛУ, коли відправною точкою дослідження може стати будь-який з етапів.

Інший можливий варіант – РОЗГАЛУЖЕНА СХЕМА – нові факти породжують нові гіпотези, що задають все нові і нові напрямки дослідження, які виходять за рамки початкової задачі.

Слід особливо також відмітити роль ГІПОТЕЗИ у процесі виконання завдань, фактично без гіпотези ми не можемо навіть думати про вивчення якогось питання. На підсвідомому рівні ми все одно будемо будувати якесь пояснення ситуації. Припускати шляхи вирішення проблеми.

Процес побудови гіпотези тісно пов’язаний з таким необхідним у інформаційній і аналітичній роботі компонентом як ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ.

11