3. Базовні поняття, що використовуються у інф. Роботі.
В групу основних понять що в процесі інформаційного забезпечення прийняття рішень: ФАКТ, ЗНАННЯ, ВІДОМОСТІ, ДАНІ, ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС. Між ними дуже часто плутанина.
1. ФАКТ (лат. factum – зроблене) – дійсна, невигадана подія, явище, твердо встановлене знання, дане в досвіді, що служить для якогось висновку, яке є перевіркою припущення.
З філософської сторони ФАКТ як 1) об’єктивно, реально існуючі події, властивості, відносини, зв’язки об’єктів. 2) особливий клас висловлювань, достовірність яких строго встановлена – 1) є змістом 2). При чому до 2) відносяться тільки ті висловлювання, істинність яких не викликає ЖОДНИХ СУМНІВІВ!
Факт – найбільш достовірна частина знань. Вони використовуються у процедурах перевірки і заперечення (верифікації).
Можна розрізняти ФАКТ ОБЄКТНИЙ і ФАКТ НАУКОВИЙ:
ОБЄКТИВНИЙ – сама подія, явище, фрагмент реальності.
НАУКОВИЙ – відображення об’єктивного факту в людській свідомості (тобто опис його через когнітивні конструкції людської свідомості, напр. мову).
Факт – одиничне явище. І в процесі роботи окремі факти потребують логічного пов’язування їх між собою. Тобто факти необхідно в комплексі їх зв’язків. Але в той же час включення окремого факту в яку-н. систему призводить до втрати певної кількості інформації про подію/явище – замість факту ми вже маємо певну ІНТЕРПРЕТАЦІЮ події/явища.
2. ЗНАННЯ – продукт духовної діяльності людини/людей і є відображенням об’єктивної реальності у свідомості. Знання – це певна конструкція, фіксація у нашій свідомості об’єктивно існуючого оточуючого середовища у формі відчуттів, уявлень, понять, зв’язків між окремими предметами. Ці конструкції є різними за рівнем абстрактності.
З. Можна трактувати і так – 1)сукупність понять, уявлень, отриманих через навчання, досвід
2) сума певних знань, відомостей
ВІДОМОСТІ – загальні дуже поверхневі, неглибокі знання, уявлення про щось. В. – це частина знань, критерій істинності яких є неоднаковий для різних учасників інформаційного процесу
Сюди входять як З. Що не відповідають досягнутому рівню пізнання (в т.ч. і неправдиві) так і З. Що відображають об’єкт, властивості світу, але які невизнані чи запрерчуються. Це З. 1 людини чи групи, які не мають узгодженості з загальноприйнятою практикою.
ДАНІ – інформація в базах і банках даних, яка має формалізований вигляд і може оброблятись згідно із стандартизованими процедурами, в т.ч. за допомогою прикладних програм .
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС – поняття використовується широко і неоднозначно., без чіткого визначення.
Людська цивілізація використовує певні цінності в своєму розвитку – РЕСУРСИ. Саме ресурси є кінцевою метою зіткнення інтересів.
В цілому РЕСУРС – це елемент економічного потенціалу, яким володіє суспільство і який може використовуватись суп. для досягнення певних цілей розвитку.
В такому ж аспекті ми можемо розглядати і поняття ІНФ. РЕСУРСУ – як один з видів ресурсів, що споживається суспільством для досягнення своїх цілей.
Ресурси: матеріальні і нематеріальні
Матеріальні ресурси: первинні, вторинні
Нематеріальні ресурси: духовні (моральні, релігійні, культурні) та інтелектуальні (наукові знання, ноу-хау, технології)
Але, що включати в інф. ресурс? Який критерій? Всю наявну інформацію в суспільстві, чи якісь її підмножини, виділення яких само по собі становить проблему?
Інформація є – знанням включеним у суспільний комунікативний процес.
Так чи не є найефективнішим підходом включити в поняття Інф. Рес. Інформацію, яка циркулює в суспільстві по різних комунікативних каналах, а вихідним моментом такого включення в комунікативний процес є МОМЕНТ ФІКСАЦІЇ інформації на носії – ДОКУМЕНТУВАННЯ – бо тільки так І. Може бути використана, реалізована, передана між різними учасниками процесу комунікації
Саме з моменту фіксації інформація набуває суспільної цінності, і стає інформаційним ресурсом, в якості певного потенціалу.
ТАКИМ ЧИНОМ – ІНФ. РЕСУРС – вся Інформація про оточуюче середовище, зафіксовану на матеріальних носіях, чи в іншій формі, якщо вона забезпечує її передачу в ЧАСІ і ПРОСТРІ між різними споживачами для вирішення наукових суспільних, виробничих, управлінських чи інших завдань.
Ми можемо говорити про СВІТОВИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ, РЕГІОНАЛЬНИЙ, ЛОКАЛЬНИЙ І.Р.
В залежності від типів носіїв ми можемо говорити про наступні КЛАСИ І.Р.:
Документ,
Персонал,
Організаційні одиниці,
Матеріальні об’єкти
Науковий інструментарій.
При чому побудова національного І.Р. неможлива без вивчення і врахування всієї структури зв’язків між різними класами І.Р.
Також треба врахувати, що часто поняття І.Р. зводять до ДОКУМЕНТІВ (одиничних, чи в масивах). Недоліки такого підходу:
питання цілісності Інформації
виключення з суп. обігу інформації на інших носіях (а інший носій – інша структура зв’язків, інші можливості використання. Зберігання, збору, обробки)
розрив інф. зв’язків між різними класами веде до розриву у інфор. процесах і технологіях і відповідно до неповноцінного відображення реальності.
Передумова для втрати важливої інформації, яка не може бути усвідомлена тільки через ДОКУМЕНТ
Загроза інформаційній безпеці.
Зразки не документів : - колекції предметів, еталоні зразки, патентні зразки, колекції штамів, геологічні зразки; експерти, випробувальники, дегустатори, лоцмани і полонений, резидент т.п.
ОСОБЛИВОСТІ КЛАСУ І.Р. П Е Р С О Н А Л
клас І.Р., що включає в себе осіб (спеціалістів), які володіють комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, здобутих в процесі професійної підготовки і досвіду роботи.
Персонал є в и к о н а в ц е м документу. А виконавець може змінити відношення до Інформації не міняючи змісту документу. Бо будь-який Д. містить т.з. прихований зміст – суб’єктивність в судженнях.
Одночасно носій, виробник, споживач і інтерпретатор інформації. При чому кожну з цих функцій виконує по-різному і відповідно до кваліфікації, проф.. і особистих якостей, інтересів, місця в групі та інш.
Інформація фіксується в пам’яті конкретної людини, реалізується тільки нею і втрачається, коли людина припиняє діяльність тій чи іншій сфері. А передача іншим не завжди можлива без втрат.
Чим вище кваліфікація працівника тим більше втрат і складніше процес передачі. Важче замінити персону.
Без персоналу неможливі суспільні процеси.
Правомірність виділення класу ПЕРСОНАЛ підтверджується існуванням різних форм професійних груп, спілок, об’єднань спеціалістів і експертів.
Існують спеціальні інформаційні системи для забезпечення обліку, збору, оцінки проф. якостей різних спеціалістів:
ІНФОТЕРРА – містить інформацію про окремих експертів
Довідково-інформаційні системи про спеціалістів для ЗМІ, що консультують по різним питанням.
Довідники і бази даних на зразок “Хто є хто?”, іменні показчики по різних галузях, вказівними цитувань і т.п.
І.Р. з двох складових: - 1) Окремі спеціалісти
- 2) Групи спеціалістів ( в рамках
конкретних видів діяльності і вирішуваних
завдань).
А) неформальні групи в рамках певних організацій
Б) формально організовані групи
Неформальні групи виконують багато специфічних функцій:
обмін інформацією
самонавчання
порівняння і верифікація результатів
підтримку певної парадигми /придушення інакодумства (м’яко – через замовчування ідей “єретиків”; чи жорстко – репресіями)
соціалізація молодих спеціалістів
проведення цілеспрямованої інформаційної політики
КРИТЕРІЙ виділення людини у клас І.Р. ПЕРСОНАЛ неоднозначний – рівень визнання якостей групою людей, що вважаються обізнаними в даній галузі діяльності.
Ключова проблема – дефіцит персоналу
з-за ускладнення суспільних відносин і ускладнення діяльності
“утеча мозків” (особливо після розпаду СРСР)
міграція міждержавна, міжгалузева, між підприємствами
зростання витрат на освіту і навчання
соціальні проблеми молодих спеціалістів.
ОСОБЛИВОСТІ КЛАСУ І.Р. О Р Г А Н І З А Ц І Й Н А О Д И Н И Ц Я
наукові, виробничі, управлінські інші організації, що володіють кадрами, технічними, виробничими, матеріальними, фінансовими та ін. можливостями для вирішення певних проблем і задач.
Властивості Орг. Одиниць: - стійка структура, юридично оформлена, яка забезпечує функціонування
наявність спеціального інформаційних документальних ресурсів, що відображають всі аспекти діяльності організації.
персонал заданої кваліфікації, який працює для виконання певного завдання. Розподіл функціональних обов’язків і інформаційних зв’язків.
обладнання, інструментарій, приміщення.
ефективними внутрішніми і зовнішніми зв’язками, доступом до інформаційних ресурсів, виробничими і економічними зв’язками для успішного вирішення завдань.
Приклади: академія наук, незалежні дослідницькі установи і фонди, ВУЗ-и, консультативно-експертні фірми, інформаційні служби, урядові організації, банки, корпорації, управлінські структури і т.д.
Головне в Організації як інформаційному ресурсі – це об’єднання в єдину структуру елементів, проста сума деталей якої не дає інформаційного ресурсу. Тільки об’єднані в єдине ціле – ефективне функціонування як інформаційної одиниці.
КЛАС І.Р. М А Т Е Р І А Л Ь Н І О Б’ Є К Т И
будь-які об’єкти різного рівня складності (штучні/природні) для задоволення людських потреб.
Матеріальні об’єкти містять інформацію, яка не міститься в інших класах.
Висока “концентрація” інформації у одному зразку.
Однією з форм існування такого класу І.Р. – колекції – цільні, систематизовані зібрання предметів.
Матеріальні об’єкти надають ПЕРВИННУ інформацію. Описане (навіть детально) – це вже вторинна перетворена інформація, а повної відповідності з самим матеріальним об’єктом вже в ній немає. Це вже інтерпретація певного об’єкту.
З матеріального об’єкту можна отримувати і отримувати інформацію.
Характеристики за якими оцінюють матеріальні об’єкти як І.Р.:
повнота
інформативність
можливість використання
можливості для вирішення проблеми
КЛАС І.Р. Н А У К О В И Й І Н С Т Р У М Е Н Т А Р І Й
предмети створені спеціально з метою отримання нового знання.
______________________________________________________________