- •1. Політична думка давньокиївського періоду.
- •2. Іларіон «Слова про закон і благодать».
- •3. Політичні ідеї «Повісті минулих літ».
- •«Повчання» в.Мономаха.
- •5. «Слово о полку Ігоревім».Його соціально-політичний зміст.
- •6, 7, 8. Політична концепція Ст.Оріховського-Роксолана.
- •7. Проблема організації державної влади в політичній концепції Ст. Оріховського-Роксолана
- •8. Ст. Оріховський-Роксолан «Напучення королеві польському Сігізмунду-Августу».
- •9, Політичний зміст полемічної літератури.
- •10. Хр.Філалет «Апокрисис».
- •12. 'Соціально-політичний ідеал Івана Вишенського.
- •13. Особливості політичної організації Запорізького козацтва.
- •14. Політичні ідеї і. Виговського та ю. Немирича.
- •15. Політичні погляди і. Мазепи.
- •16. П.Орлик «Конституція»,
- •17. П.Орлик «Вивід прав України».
- •18, Політичні погляди я.Козельського.
- •19. Ідеал держави я. Козельського.
- •20. Проблема суспільного договору та природного стану людини в інтерпретації я. Козельського.
- •21, . Апологетика абсолютизму ф.Прокоповичем.
- •22. Проблема суспільного договору в трактуванні ф. Прокоповича.
- •23. Декабристський рух і масонство в Україні на початку хіх ст.
- •24. Політичний зміст «Історії Русів».
- •25. Кирило-Мефодіївське Товариство.
- •26. «Книги буття українського народу».
- •27. М.Гулак - «Юридичний побут поморських слов'ян».
- •28. Проекти Конституції г.Андрузського.
- •29,30. Політичні погляди м.Костомарова.
- •31. М.Костомаров «Дві руські народності».
- •32. Політичний світогляд т.Шевченка.
- •33. Еволюція політичних поглядів п.Куліша.
- •34. Політична концепція м.Драгоманова
- •35. М.Драгоманов «Рай і поступ».
- •36. Національне питання в трактуванні м.Драгоманова.
- •37. Національне питання в трактуванні м. Дрогоманова.
- •38. М. Драгоманов «Чудацькі думки про українську національну справу».
- •39. Політичний ідеал с. Подолинського.
- •40. О терлецький
- •41 Галичина 19ст
- •42, 43. Політична доктрина ю.Бачкнського.
- •44, 45. Політична концепція і.Франка.
- •46. І.Франко про національне питання.
- •47. І. Франко «Що таке поступ?»
- •48. Оцінка Франком основних сучасних йому політичних доктрин.
- •49. І. Франко «За межею можливого».
- •80, 81. Геополітична концепція с. Рудницького.
- •83, 84. Геополітична концепція ю.Липи.
- •§1. Микола Міхновський — романтик української ідеї
- •§2. Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова
- •§3. Чинний націоналізм як ідеологічне підґрунтя оун
- •§4. «Націократична держава» Миколи Сціборського
- •§5. Трансформації «інтеґрального» націоналізму
- •87. Ідея українського месіанізму.
- •88. Соціалістична течія в історії політичної думки в Україні. Грушевський
- •89. Радикально-націоналістичний напрямок в українській політичній думці.
- •90. Український консерватизм.
3. Політичні ідеї «Повісті минулих літ».
Праця складається з трьох частин: 1) вступної (загальна історіософська картина світу); 2) власне літопис; 3) «Повчання Мономаха».
Перший список – 1113 р. на замовлення Мономаха було виконано Нестором. Те, що дійшло до нас – редакція Сильвестра 1125 р. Брайчевський: автори «Повісті…» використовували попередні літописи часів княжіння Мономах, а може і Мудрого.
Ця праця – не зовсім хроніка, а пам’ятка політичного мислення, що обслуговувала певні політичні завдання та інтереси. З приходом християнства літописи змінювалися, а попередні знищувалися (усе, що було до християнства, повинно бути знищене). Брайчевський реконструює «Аскольдів літопис». Він його називає так, тому що хронологічна частина починається з 869 р. Відбувається хрещення Русі і Аскольд першим прийняв хрещення. За Брайчевським, за всю історію було три хрещення: Аскольдове, Ольгине і Володимирове.
В основі твору лежить концепція, сформована печерським ігуменом Феодосієм.
Частина 1. 1)«Звідки єсть пішла земля руська» (пішла з вавилонського стовпотворіння). Це відправна точка – початок етнічної історії (початок народів). 2) не лише від вавилонського стовпотворіння , але і від покоління Федова. За цим підходом було юридично оформлено феодальну роздробленість КРусі (Рюриковичі). 3) момент, пов’язаний з походженням влади, державності. Історія влади писалася навіть до Рюриковичів і пов’язувалася з Києм, Щеком і Хоривом.
880 р. – переворот у Києві, внаслідок чого там осідають Рюриковичі. Аскольд і Дір нібито були дружиною Рюрика. Толочко: завданням літописця було вивести Рюриковичів за межі суспільства. Форма успадкування престолу – «братчина». Кров Рюриковичів не можна проливати. Святополка назвали окаянним, бо він пролив кров братів, зо є дуже великим гріхом.
Вся земля – єдина родова власність. Зв’язку з удільним князівство немає. Одна з центральних за змістом частин твору є хрещення русі – 1/5 праці. Мова йде про Володимира. Ця проблема – один з центральних сюжетів, що формує твір.
Андрій Первозданний – брат Петра І (єпископ християнської церкви).
Костянтин для ставлення під собою патріарха, створює візантійський варіант Андрієвої легенди. Андрієва легенда створювалася для того, щоб Константин не міг претендувати на владу над Києвом шляхом думки про те, що саме з Візантії пішло христянство. Проблема вибору віри (але не християнізації Русі). За Володимира КРусь значно зростає і з інших країн прибувають представники, що намагаються нав’язати свою віру. Володимир обирає християнство, яке на той час було у Візантії. Однак, обирає незалежно. За християнством – всі рівні, тому Візантія не може претендувати на владу над Києвом.
На відміну від Іларіона, у Нестора єдність представлена не однією особою, а братами Рюриковичами. Єдність церковної організації повинна забезпечувати єдність київської землі. Володар відповідальний перед церквою за збереження християнства на землі. Однак, Рюриковичі не дотримуються норм християнської моралі, були надто амбітними у свої поглядах (особистих).