Розділ 3. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

Спостереження за радіаційним забрудненням атмосфери є важливою та найоперативнішою ланкою в системі моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Система спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери є невід’ємною частиною національної радіаційної безпеки.

Шість метеостанцій Волинської області проводять спостереження за рівнем природної радіоактивності приладами ДБГ-06Т та ДРГ-01Т, та планшетні спостереження (крім М Ковель). Планшетні спостереження призначені для забору радіоактивних аерозолів, що випадають на поверхню землі протягом двох діб. Кількість добових випадань визначаються шляхом вимірювання радіоактивності знятої марлі.

Протягом 2009 року перевищення рівня 25 мкР/год не було. Найбільший рівень потужності експозиційної дози гама-випромінювання було зафіксовано на М Любешів (18 мкР/год). Мінімальний на М Світязь (7 мкР/год). На протязі всього року ці «фаворити» так і залишалися. На М Володимир-Волинський в деякі дні місяців було (17 мкР/год).

3.1.Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.

Дія забрудненого атмосферного повітря на населення залежить від багатьох чинників, в тому числі: від віку та статті, харчування, попередніх захворювань, температури та вологості повітря повітря та ін.

Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення.

На протязі 2009 року санепідемслужбою досліджено 3065 проб атмосферного повітря (в 2008 р - 2509), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 141 пробах (у 2008 р. -190), що становить 4,6% (в 2008 р. – 7,5%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 24,8, окису азоту – 26,9, формальдегіду – 28,3.

Забруднення грунтів пов’язане із антисанітарним станом населених пунктів, сільськогосподарськими роботами, неправильними методами утилізвції твердих та рідких відходів життєдіяльності та осадів з атмосфери.

Біологічні чинники, які забруднюють грунт, спричиняють захворювання, попадають від хворих людей, тварин. Грунт, культури, які на ньому вирощують, можуть бути забрудненні мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, патогенними мікробами, що є також джерелом захворювання на сальмонельоз, черевний тиф, дизентирію, лептоспіроз, сибірську виразку, правець, грибкові захворювання та ін.

Забруднення грунту токсичними та хімічними речовинами спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи та ін.

Радіоактивні речовини, які знаходяться в грунті після аварії на ЧАЕС є чинником виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту, крові та кровотворних органів, ендокринної патології.

Дослідження грунту на відповідність гігієнічним нормам, проведеним у 2009 році, на санітарно-хімічні показники з 492 проб не відповідало нормативам 32 проби (6,5%). На мікробіологічні показники досліджено 264 проби з них не відповідало нормам 0,5 %.