Розділ 5. Радіаційне забруднення територій

Радіологічне обстеження забруднених територій, а саме сільсько-господарських угідь розпочато Волинським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість» у 2006 році. Зокрема, у тому ж році було проведено радіологічне обстеження забруднених територій Маневицького району, обстежено 33 тис.га земель, які знаходяться у сільськогосподарському користуванні. Результати досліджень показали, що забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції, що вирощується на цих землях, радіонуклідами не перевищує показників ДР-2006.

У 2007 році були обстежені сільськогосподарські угіддя тільки навколо тих населених пунктів Любешівського і Камінь-Каширського районів, де дозове навантаження на організм людини в рік перевищує 1 мЗв. Обстеження населених пунктів Камінь-Каширського та Любешівського районів завершено у 2008 році. В результаті проведеного обстеження сільських рад встановлено наступні рівні щільності забруднення:

• за вмістом цезію-137: менше 0,5 Кі/км² – 28583 га (99,5 % від обстежених), від 0,5 до 1,0 Кі/км² – 135 га (0,5% - Бірківська, Великоглушанська, Великокурінська сільські ради Любешівського району, Броницька та Воєгощанська сільські ради Камінь-Каширського району)

• за вмістом стронцію-90: менше 0,02 Кі/км² – 28718 га.

В порівнянні з результатами обстеження попередніх років слід констатувати, що показник забруднення ґрунту радіоцезієм знизився. Проте і на сьогодні ¹³⁷Сs залишається основним джерелом надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію. Зменшення площ із підвищеним вмістом радіонуклідів відбулося за рахунок природного розпаду ізотопів та вжитих контрзаходів на сільськогосподарських угіддях.

У 2008 році Поліською дослідною станцією національного наукового центру ,,Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н.Соколовського” проведено аналіз радіаційного стану сільськогосподарської продукції, що вирощується на радіоактивно забрудненій території. В результаті спектрометричного аналізу 2450 проб різноманітної продукції, встановлено, що вміст радіоцезію-137 та стронцію-90 знаходиться в межах ДР-2006. Проте у 26 пробах молока з 200 відібраних, що складає 13%, були виявлені перевищення вмісту цезію-137. В результаті дослідження відібраних проб продукції встановлено, що проведення контрзаходів (обробіток ґрунту, застосування меліорантів, добрив і спеціальних речовин, впровадження науково-обгрунтованої сівозміни) забезпечують зменшення переходу радіонуклідів з ґрунту в продукцію рослинництва і кормовиробництва.

Залишаються до цього часу необстеженими ліси зони радіоактивного забруднення, хоча вони займають тільки у Маневицькому районі майже 70% території. На даний час найбільш забрудненою залишається лісова продукція, при споживанні якої і формується висока доза накопичення радіонуклідів в організмах людей.

На сучасному етапі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи основна частина дози додаткового опромінення населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок, обумовлена внутрішнім опроміненням за рахунок забрудненої сировини та харчових продуктів.

І хоча рівні вмісту радіонуклідів у сировині та продуктах харчування у області знизилися, у порівнянні з першими роками після аварії на ЧАЕС, все ж вони залишаються досить високими, що призводять до формування високих рівнів внутрішнього опромінення. Найбільш радіоактивно-забрудненими у Волинській області залишаються молоко, дикорослинні ягоди, гриби.

Раніше реєструвалися непоодинокі випадки перевищення вмісту радіоактивних речовин у м’ясі, картоплі, лікарській сировині і, навіть, насінні. В радіологічній лабораторії обласної санепідстанції в 2010 році виявлений високий вміст радіонуклідів в: молоці – 170 Бк/кг (с.Галузія Маневицького р-ну); сухих грибах – 35398 Бк/кг (К-Каширський р-н); ягодах лісових свіжих – 600 Бк/кг (Маневицький р-ні). Споживання таких продуктів харчування призводить до накопиченню в організмі високих рівнів радіонуклідів. Виявити рівень радіонуклідів в організмі можна пройшовши просте обстеження в райсанепідстанціях Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів. А в районних лікарнях та або ж у Волинській обласній лікарні, у разі високого вмісту радіонуклідів, можна отримати консультації лікаря та відповідне лікування.

Щорічно установами державної санітарно-епідеміологічної служби Волинської області проводиться близько 12000 тисяч гамма- та бета-спектрометричних досліджень продуктів харчування на вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90, близько 560 досліджень води господарсько-питного водопостачання та біля 50 досліджень поверхневих вод на вміст радіонуклідів. Аналіз результатів моніторингу свідчить, що перевищень контрольних рівнів за останні роки у воді не виявлено.

Висновки

Чорнобильська катастрофа переросла в катастрофу планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію, яка і сьогодні продовжує впливати на здоров`я людей і довкілля. За 26 роки з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, рівні радіоактивного забруднення території України значно зменшились унаслідок природних процесів (фізичного розпаду радіонуклідів) та комплексу контрзаходів щодо зниження доз опромінення і створення безпечних умов проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.

Враховуючи, що більш, ніж 80% площі лісів українського Полісся зазнали значного забруднення, вони і сьогодні залишаються критичними ландшафтами з точки зору формування доз внутрішнього опромінення населення, обумовлюючи у деяких районах до 50% дози внутрішнього опромінення.

Враховуючи високий рівень захворюваності серед населення радіоактивно забруднених територій, а також те, що харчовий фактор є домінуючим у забрудненні внутрішнього середовища організму людини, питання оптимізації харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають особливу актуальність.

Багаторічні дослідження вчених показують, що такі токсичні елементи, як свинець, ртуть, кадмій та інші важкі метали по ланцюгу «вода — рослина — їжа» надходять в організм людини в збільшених кількостях. Це стосується й атмосферного повітря, і повітря робочої зони. Повсякденне використання автомашин, які забруднюють повітря свинцем, викиди підприємств з виробництва свинцевих і кадмійнікелевих акумуляторів, виробництв, пов’язаних з одержанням чистих металів із природних руд, зокрема ртуті, марганцю, міді, кадмію, викиди металургійних заводів і теплоелектростанцій — все це джерела шкідливих техногенних впливів на людину і середовище її проживання.

Багаторічні спостереження виявили, що екологічна ситуація в у Чорнобильській зоні та суміжних територіях сьогодні різко погіршується через забруднення біосфери техногенними хімічними речовинами. Це у цих регіонах високу захворюваність населення.

Список використаних джерел

1. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія біологічна. 2002.Вип. 28.С.279-286

2. Долін В., Бондаренко Г., Орлов О. Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи / В.Долін, Г.Бондаренко, О.Орлов; за ред. Е. В. Соботовича ; НАНУ, Ін-т геохімії навколишнього середовища. - К. : Наукова думка, 2004. - 221 с.

3. Бар’яхтара В.Г. Чорнобильська катастрофа / В.Г.Бар’яхтара. Київ.: Наук.думка. – 1996, 576 с

4. Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології / Ю.О.Кутлахмедов, В.І.Корогодін, В.К.Кольтовер. К.: Вища шк., 2003. -319 с

5. Кутлахмедов Ю. О., Міхеєв О. М., Зезіна Н. В. та ін. Дослідження можливості застосування розроблених методів фітодезактивації та аквафітодезактивації на радіонуклідно-забруднених територіях України / Ю.О.Кутлахмедов, О.М.Міхеєв, Н.В.Зезіна. Наука, Чорнобиль-98: Тез. доп. наук.-практ. конф., Київ, 1–2 квітня 1999. 111 с.

6. Кухар В.П., Ляшенко О.М. Обґрунтування та розробка технології фіксації радіонуклідів в орному шарі ґрунту / В.П.Кухар, О.М.Ляшенко. Наука, Чорнобиль-98: Тез. доп. наук.- практ. конф., Київ, 1–2 квітня 1999. 37 с.