32. Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності.

Аграрно-правова відповідальність, як вид юридичної відповідальності, може наступати тільки при настанні певних підстав. Сучасна правова наука визнає дві підстави юридичної відповідальності: перша – закон як правова підстава, друга – саме правопорушення, інакше кажучи – фактична основа, яка приводить в рух всю структуру юридичної відповідальності [8, c.13]. Такою фактичною основою є склад правопорушення [17, с.439]. Слушно зазначає О.О. Погрібний, що правопорушення, які вчиняють суб’єкти аграрно-правової відповідальності, не є однорідними. Одні з них мають яскраво виражений аграрно-правовий характер, інші можуть бути одночасно порушенням правопорядку, передбаченого нормами різних галузей права. Проте, застосування різних заходів та санкцій відбувається за порушення вимог аграрного законодавства, яке враховує особливості агропромислового комплексу [2, с. 202]. Оскільки наслідком притягнення до аграрно-правової відповідальності є застосування до правопорушників різних за своїм характером заходів впливу (примусу) це підкреслює його (інституту аграрно-правової відповідальності) міжгалузевий характер. Таким чином, підставою настання і притягнення до юридичної відповідальності є наявність аграрного правопорушення. З об'єктивної сторони аграрні правопорушення, тобто правопорушення, що спрямовані на порушення аграрного законодавства характеризуються як діяльністю (наприклад, внаслідок дій було забруднено ґрунт пестицидами і  агрохімікатами понад допустимі рівні), так і бездіяльністю (наприклад, неподання звітної інформації, на разі було оприлюднено проект Закону України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства при декларуванні зерна суб’єктами зберігання зерна”). Об'єкт аграрних правопорушень надзвичайно багатогранний, адже ним виступає правовий порядок у сільському господарстві. Аграрні правопорушення можуть бути спрямовані на порушення трудової дисципліни, заподіянні сільськогосподарським підприємствах збитків матеріального характеру тощо З суб'єктивного боку аграрні правопорушення можуть вчинятися як у формі умислу так і у формі необережності. І нарешті щодо суб'єктів аграрних правопорушень. На наш погляд, аграрно-правова відповідальність характеризується спеціальним суб'єктним складом, до яких належать працівники та члени сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм, в тому числі і фермерських господарств, особи, що ведуть особисте селянське господарство. Слід також відмітити, що поряд із спеціальним суб'єктним складом аграрна відповідальність характеризується спеціальними суб'єктами, які уповноважені притягувати до правопорушників до аграрно-правової відповідальності, наприклад, посадові особи державної земельної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, державної насіннєвої інспекції тощо. Таким чином, підсумовуючи все вищезазначене, можна дійти висновку, що аграрно-правова відповідальність — це комплексний міжгалузевий інститут до складу якого входять правові норми, що регламентують застосування заходів державного примусового характеру за вчинення аграрних правопорушень. Аграрні правопорушення об'єктом яких є земельні, майнові, членські відносини мають комплексний характер та спрямовані на порушення встановленого правового порядку в сільському господарстві.