Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.

Коло теоретичних питань до МКР:

1. Предмет філософії та його проблематичність.

2. Специфіка та особливості філософського знання. Відмінність філософії від науки, філософії від релігії та філософії від культури?

3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні.

4. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?

5. Визначення філософії в якості мудрої науки за Аристотелем.

6. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.

7. Якого роду питання складають коло світоглядних питань?

8. З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?

9. Про ставлення до філософії буденної свідомості, здорового глузду.

10. Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.

11. Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.

12. Про абстрактне й конкретне в мисленні. Що означає мислити?

13. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.

14. Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.

15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.

16. О.Кульчицький. Світовідчуття українства.

17. Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.

18. Феномен долі в контексті ситуації людини.

19. Історичні парадигми осмислення буття: буття як космос, буття як теос, буття як субстанція.

20. Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.

21. Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.

22. Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".

23. Простір і час як форми присутності людини у бутті.

24. Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.

25. Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.

26. Буття і проблема самореалізації людини.

27. Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.

28. Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.

1.Предмет філософії та його проблематичність.

Предметом філософії є «людина-світ». Проблематичність предмету в тому, що він є не визначеним. Також предмет є конкретний. (Я – конкретна людина, відношусь до конкретного соц. простору). Філ. характеризується: 1. Критичністю судження 2 Висвітлює проблеми, що людина хотіла б приховати. 3 Розглядає проблеми, які людина бажає уникнути. Щоб правильно зрозуміти специфіку предмета філософї, розгляне­мо ще одну сторону філософського осмислення дійсності. Будь-яка на­ука завжди досліджує ті чи інші явища дійсності (природи, суспільства, мислення) як об'єкти, тобто незалежно від пізнаючої людини (суб'єкта). Філософія ж вивчає світ і людину разом, всі здобуті знання вона обов'яз­ково співвідносить із людиною. Інколи кажуть, що філософія вивчає суб'єктно-об'єктні відносини. І це правильно. Що таке людина? Яке її місце у світі? Як складаються її взаємовідносини з іншими людьми, з природою тощо? Спираючись на які принципи .можна досягти макси­мального успіху в організації суспільного життя? У чому полягають кри­терії суспільного прогресу? На ці та багато інших важливих запитань може дати відповідь тільки філософія До найважливіших проблем відносяться такі: —хто така людина і яке місце займає вона в світі? — яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? — в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існуї цей сенс взагалі? — в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою? — як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот? — людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні? На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

2 Специфіка та особливості філософського знання. Відмінність філософії від науки, філософії від релігії та філософії від мистецтва?

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним,, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи,, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це «софійне» знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія — від грецьких слів філео — любов і Софія — мудрість (любов до мудрості). Структуру філ. знання складають: гносеологія (теорія пізнання) – дослідження заг. принципів, форм і методів людського пізнання; Онтологія (теорія буття) досліджує основні принципи буття, які визначають побудову світу; Соціальна філософія (теорія спільного життя) – визначення суспільства, визначення людини в суспільстві, людина- особистість в соціумі; Етика –моральні правила, норми настанови прийняті в даному суспільстві; Аксіологія – система цінностей; Логіка- наука про форми раціонального мислення; Логіка і методологія науки – форми і методи наукового пізнання; Ф-я історії – досліджує закони, закономірності, принципи розвитку історії; Філософська антропологія – вивчає філ. погляд на людину, походження, природу, сутність і призначення людини. Також є такі поняття як філософія релігії, ф-я права, ф-я культури, ф-я грошей. Всім необхідна філософія! Відмінність від науки: ф-я покликана формувати загальне знання, тоді коли наука виробляє конкретне знання.; наука має справу з об*активною дійсністю, ф-я – суб*активні думки про дійсність; ф-я націлена на опис згідно прийнятих ідей (транслює знання на майбутнє); Наукове знання ґрунтується на фатах, ф-я – ні. Слід сказати також, що сама наука входить в філософію, ф-я входить в науку, в історії філософії ф-я і наука розглядаються як різні галузі пізнання та мають певні схожі характеристики. Відмінність від релії: 1 Ф-я - щабель відношення людини до світу, р-я – щабель відношення людини до Бога; 2 Ф-я ґрунтується на знанні, р-я ґрунтується на вірі; 3 Р-я авторитарна (слідування догматам),ф-я автономна. Ф-я пояснює релігійні вчення, про що свідчить поява теології, теоретичного богослов*я, ф-я релігії. Відмінність від мистецтва: 1 Філософ мислить абстракціями, а митець художніми образами.2М-во – мистецький трактат, ф-я – логічне обґрунтування. Спільне те, що предмет дослідження є людина; безпосереднє знайомлення з їх творами.