11.2. Проблеми й перспективи розвитку регіонів України

Регіони

Проблеми і перспективи їх розвитку

Донецький

1) обмеження спеціалізації наукоекоємних підгалузей важкої промисловості (важкого машинобудування);

2) подальша реструктуризація і технічне переоснащення вугільної, металургійної, нафтохімічної галузей промисловості тощо

Придніпровський

1) здійснення обмеження спеціалізації на ресурсоємних галузях чорної металургії, хімічної, нафтохімічної промисловості;

2) розвиток наукоємних галузей машинобудування, легкої, харчової промисловості

Східний

1) спеціалізація на основних експортоорієнтованих галузях машинобудування, а також харчової, легкої промисловості у великих містах;

2) розвиток міжгалузевих зв’язків машинобудування, створення технопарків на базі науково-технічного потенціалу м. Харкова, Полтави і Сум

Центральний

1) поліпшення економічної ситуації в цілому і в м. Києві, Черкасах і промислових центрах;

2) ефективне використання всіх позитивних чинників геополітичного становища м. Києва, підвищення його структуроформуючої ролі як центру розвитку ринкової інфраструктури, транспорту і торгівлі, а також наукоємних галузей промисловості

Південний

1) в АР Крим для посилення всього потенціалу сервісу і рекреаційної сфери треба використовувати нову демографічну, трудоресурсну ситуацію;

2) в Одеській області треба перепрофілювати екоємні хімічні, нафтохімічні виробництва, а також залучати до використання всі рекреаційні ресурси

Подільський

1) досягнення територіальної збалансованості сировинних і переробних галузей АПК;

2) покращення розселення населен­ня і розвитку соціальної сфери;

3) удосконалення природокористу­вання, нарощування виробництва екологічно чистої сільського­сподарської продукції, надання пріоритетного розвитку агро­промисловому, рекреаційному і туристичному комплексам

Поліський

1) здійснення територіальної регламентації господарської діяльності з урахуванням радіаційного забруднення території, реабілітація частини цих земель і залучення їх до господарської діяльності;

2) покращення територіально-галузевої структури господарства; 3) обмеження розміщення еконебезпечних виробництв, підвищення у структурі виробництва частки наукоємних підприємств, зрос­тання зайнятості в екобезпечній сфері

Карпатський

1) удосконалення територіальної структури промислового виробництва (переорієнтація на середнє і точне машинобудування, розвиток хімічної, легкої і харчової промисловості та лісового господарства);

2) раціональне комплексне використання місцевих мінерально-сировинних, рекреаційних ресурсів, і, як наслідок, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;

3) підвищення рівня зайнятості населення для зростання економічної діяльності в малих і середніх містах та селах та ін.