25. Світовий ринок палива і тенденції його розвитку в сучасних умовах.
Природно-ресурсний потенціал світового господарства різноманітний. Природні ресурси є важливою, але не обов'язковою умовою розвитку економіки. Досягнення науково-технічного прогресу призводять до того, що вплив природно-ресурсного фактора на економіку розвинутих країн помітно слабшає. Останніми десятиліттями швидко розвивалися країни, де відсутні необхідні корисні копалини (Японія, Південна Корея, Сінгапур).
Розвідані запаси нафти з традиційних джерел у світі розподіляються в такий спосіб: на Ближньому і Середньому Сході (у Саудівській Аравії, Кувейті, Ірану, Іраку) — 70 %, в Африці (у Нігерії, Алжирі, Лівії) — 9—11 %, у Північній Америці — 8—10 %, у Центральній і Південній Америці — 5 %, у Західній Європі — 5 %.
Велика частина світових запасів нафти зосереджена в країнах ОПЕК. У даний час трохи менше половини традиційних запасів нафти припадає, на прибережні шельфи.
бсяги нафти найчастіше виміряються в барелях (1 барель — 0,136 тонни). Видобуток нафти щорічно значно зростає (лише за 1990—2000 pp. він збільшився в 1,2 разу).
Забезпеченість світової економіки розвіданими запасами нафти за сучасного рівня видобутку (близько 4 млрд т на рік) становить 45 років. При цьому країни — члени ОПЕК можуть зберігати нинішній обсяг нафтовидобутку протягом 85 років, у тому числі Саудівська Аравія — приблизно 90 років, Кувейт і ОАЕ — близько 140 років.
Серед паливно-енергетичних ресурсів найбільші у світі за паси вугілля. Серед загальних ресурсів викопного органічного палива на вугілля припадає (залежно від оцінки) 65—90 %. Історично воно відігравало значну роль у світовому промисловому роз витку. Розвідані запаси кам'яного і бурого вугілля становлять по над 5 трлн т, а достовірні — близько 1,8 трлн т. Його геологічні за паси, за окремими оцінками, досягають 15 трлн т. За загальними запасами лідирує Північна Америка (24 % світових запасів), за кам'яним вугіллям - Азія (25 %), за бурим - Північна Америка (27 %) (табл. 1). Буре вугілля в найбільшій кількості знаходиться в США (21 % світових запасів), Росії (17 %) та Індії (13 %). На кам'яне вугілля багаті також США (26 % світових запасів), Китай (10 %) та Австралія (9 %). Вугілля може добуватися підводним способом, нині він використовується в Китаї, Канаді, Японії, Великобританії та інших державах.
Найбільшими у світі імпортерами кам'яного вугілля і коксу є Японія, Франція, Італія, Канада. Тому основні потоки експортного вугілля спрямовуються до Японії і Західної Європи.
Сучасні тенденції розвитку світового ринку палива. На початку XXI ст. середньорічний обсяг видобутку нафти становив 3,8—4 млрд т, у тому числі по країнах, млн т: Саудівська Аравія - 410, США - 325, Росія - 290, Іран - 185, Норвегія -155, Китай -- 155, Венесуела — 150, Мексика — 145. На країни-члени ОПЕК припадає 43 % усього світового видобутку. На експорт спрямовується близько половини всієї нафти, що добувається у світі. Частка країн — членів ОПЕК у світовому експорті нафти складає близько 65 %. Вугілля, що за рівнем запасів випереджає у світі всі інші види викопного палива, збереже своє значення первинного енергоносія поруч з нафтою і природним газом. Найбільшими запасами вугілля всіх типів володіють США, Китай, Австралія, Німеччина, Росія, Канада, Великобританія і ПАР.
Спостерігається поступове зростання споживання вугілля в Албанії, Данії, Фінляндії, Ізраїлі — державах, де запаси вугілля вкрай малі. Споживання електроенергії у 2015 р. у світі зросте до 20 трлн квт/рік, що на 75 % більше, ніж у 1995 р. (11,4 трлн квт/рік). Необхідно буде побудувати 5000 нових 300-мегаватних електростанцій. Те, яким чином електроенергія генеруватиметься і транспортуватиметься, вплине на здатність країн задовольняти свої енергетичні потреби і вирішувати екологічні проблеми. Розробки Світової ради з енергетики показали, що до 2020 р. можна чекати подвоєння попиту на електроенергію порівняно з 1990 р.