2 Розрахункова частина
Для здійснення даного розрахунку по охолоджувальному цеху підприємства ВАТ „ Чернігівський молокозавод ” необхідні такі дані: колір стін та стелі – білий висота приміщення Н – 6м, ширина приміщення В – 42м, довжина А – 48м, висота робочої поверхні Нроб.пов. – 1м, висота звису Нзвис – 0м. Враховуючи потрібну точність спостережень приймаємо норму освітлення Е = 200 лк [13, с.114].
Визначаємо розрахункову висоту Нр, м
hр=H-(hзвис+hроб.пов) (2.1)
де H – висота приміщення м;
hзвис – висота звису м;
hроб.пов
– висота робочої п
оверхні
м.
hр=6-(0+1) =5м
В
залежності від типу світильника
визначаємо рекомендоване значення
Визначаємо відстань між світильниками L, м
L
=
h,
(2.2)
де - коефіцієнт співвідношення L/Нр.
L
= 1
5
= 5м
Визначаємо кількість світильників в ряду Nа
,
(2.3)
де А – довжина ряду м.
м
(2.4)
світильників
Визначаємо кількість рядів Nb
,
(2.5)
де В – ширина приміщення м.
рядів
Визначаємо кількість світильників в цеху N
(2.6)
світильників
Визначаємо індекс приміщення i
(2.7)
Метод коефіцієнту використання світлового потоку розраховується за формулою F, лм
(2.8)
де Ен – нормована освітленість в приміщенні лк;
S – площа приміщення м2;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості;
N – кількість світильників;
-
коефіцієнт використання світлового
потоку;
kз – коефіцієнт запасу.
Примітка - kз = 1,3; Z = 1,2; = 0,56; [7, c.153].
лм
Коефіцієнт відображення робочої поверхні та стелі
ρ стіна=70%
ρ стеля=50%
ρ підлога=30%
Світловий потік однієї лампи, лм
F=
лм
Приймаємо лампу ЛДЦ-65-3050
Фактичне освітлення приміщення Еф, лк
(2.9)
де Ен – нормована освітленість приміщення лк;
Fл – світловий потік який надає світильник лм;
Fр – розрахунковий світловий потік світильника лм.
лм
Допустимі значення
1,2Ен > Еф > 0,9Ен
240>205>180
Приймаємо світильник ЛТБ4 х 65
Потужність освітлювальної установки Р, кВт
(2.10)
Перевірка освітленості точковим методом
Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення. місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують.
Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по об’єму, тому розроблені допоміжні таблиці. умовної освітленості для окремих
світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.
Рисунок 2.1 – План розміщення світильників
(2.11)
Таблиця 2.1 – Дані розрахунку для точкового методу
-
Ліва сторона
Права сторона
№
L1
P1
Е
L2
P2
Е
1
10
2,5
2
0,5
100
38
2,5
7,6
0,5
100
2
10
2,5
2
0,5
100
38
2,5
7,6
0,5
100
3
10
7,5
2
1,5
20
38
7,5
7,6
1,5
20
4
10
12,5
2
2,5
4
38
12,5
7,6
2,5
4
5
10
17,5
2
3,5
1,2
38
17,5
7,6
3,5
1,2
6
10
22,5
2
4,5
1,2
38
22,5
7,6
4,5
1,2
7
10
27,5
2
5,5
1,2
38
27,5
7,6
5,5
1,2
8
10
32,5
2
6,5
0,7
38
32,5
7,6
6,5
0,7
9
10
37,5
2
7,5
0,5
38
37,5
7,6
7,5
0,5
Визначаємо сумарне значення Е, лк
= (100
4)+20+20+4+4+(1,2
4)+0,7+0,7+1
=457,6 лк (2.12)
Знаходимо щільність світлового потоку F', лм/м
(2.13)
де n – кількість ламп в світильнику.
=2833
лм/м
Освітленість в контрольній точці Еф, лк
(2.14)
лк
Розрахунок підтверджується.
Розрахунок місцевого освітлення
В цеху, крім загального освітлення, потрібно також встановити місцеве освітлення для машин, які потребують більшої точності. Для місцевого освітлення використовують світильники, які встановлені на кронштейнах: висота 0,4 м. відстань 0,5 м. нормативна освітленість складає 200 лк. Оскільки на всіх машинах світильники установлюються на однаковій висоті, даний розрахунок використовуємо для всіх машин, на яких є місцеве освітлення.
Необхідний світловий потік Fл
(2.15)
лм
Вибираємо світильник МО-36 з лампою потужністю 60Вт, 36В, 950 лм.
Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях:
Для
розрахунку освітлення невеликих
приміщеннях застосовується метод
питомої потужності. Спочатку визначаються
параметри освітлювальної установки
(тип та кількість світильників, нормовану
освітленість, коефіцієнт
запасу та площу приміщення, розрахункову висоту). Потім згідно таблиць, для визначеного типу світильника приймають значення питомої потужності, знаходять розрахункову потужність освітлювальної установки і вибирають лампу, потужність якої близька до розрахункової.
Розраховуємо освітлення для додаткових приміщень.
Розраховуємо площу приміщення S, м2
(2.16)
де а – довжина приміщення м;
b – ширина приміщення м.
S = 7×6 =42м2
Розрахункова потужність світильників Рр, кВт
Рроз = р•S (2.17)
При
люмінесцентних лампах
Вт
Приймаємо світильник ШОД 2х40 [7, c.152]
Розрахунок для інших приміщень проводимо аналогічно, дані заносимо до таблиці 2.2.
Таблиця
2.
2
– Дані для розрахунку освітлення
підсобних приміщень.
Назва |
Площа приміщення |
Питома потужність |
Розрахункова Р, Вт |
Руст.,Вт |
Тип, кількість, ламп |
Начальник цеху |
7×4 |
8 |
224 |
240 |
3 |
Роздягальня |
7×6 |
6 |
252 |
240 |
3 |
Сан. вузел |
7×4 |
7 |
196 |
160 |
2 |
Майстерня |
7×6 |
6 |
252 |
240 |
3 |
Кімната для чергового |
7×6 |
8 |
336 |
320 |
4 |
При проектуванні мережі електричного освітлення керуються наступними основними положеннями: від щита низької напруги заводської підстанції прокладають самостійно чотирьох провідну живлячу лінію до розподільчого щита, які встановлюються в цеху; від щита через розподільчу мережу живляться освітлювальні щити до яких підключаються окремі групи світильників через групові лінії. В якості освітлювальних щитків використовують шафи типу: ЩО.
Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки проводів на допустимий нагрів ( по струму навантаження ) з перевіркою на допустимі втрати напруги і на мінімум провідності матеріалу.
Рисунок 2.2 – Розподіл навантажень
Визначаємо момент групових ліній Мтп.грп.л, кВт•м
L
×P,
(2.18)
де
момент
навантаження на проміжку лінії, кВт·м
861
288,6×2
224,25×2
81,6
39×4
33,15×2
29,9×2
35,75×2
40×2
35,1×2
29,25×2
33,8×2
118,8
=2707,75 кВт·м
Переріз
кабелю від ТП до СП розраховуєт
ься
за формулою S, мм2
(2.19)
де
U
– допустимі втрати напруги %;
С – перехідний коефіцієнт.
Примітка - для алюмінієвих кабелів С = 44 [10, c.108]
мм2
Приймаємо кабель від ТП до СП ААШВ 4×25 [10, c.108]
Дійсна
втрата напруги для лінії ТП – СП,
U,
% .
(2.20)
%
Допустима втрата напруги для лінії СП групових ліній U, %
%
(2.21)
Переріз кабелю від СП до ЩО S, мм2
мм2
Приймаємо кабель від СП до ЩО АВВГ 4×6 мм2 [10, c.108]
Дійсні втрати напруги для групових ліній U, %
%
Допустимі втрати напруги групових ліній U, %
%
(2.22)
Переріз групових ліній S, мм2
(2.23)
мм2
Приймаємо кабель АВВГ 4×4мм2 [10, c.108