70. Поняття про висипний тиф та малярію.

Висипний тиф – гостре інфекційне захворювання. Характеризується пораженням судинної і нервової системи, протікаючи з явищами інтоксикації я і розеольоно-петихіальною висипкою.

Збудник – дрібні поліморфні нерухомі мікроорганізми. Добре зафарбовується по Романовському. Ростуть тільки на середовищі тканини і в курячому ембріоні, так як являється внутріклітинним паразитом. Скоро

гинуть при температурі 50-52оС і вище, і при дії звичайних дезінфікуючих середників.

Джерелом інфекції являється хворий висипним тифом в любій формі. Хворий заразний з початку захворювання і на протязі 1-2 днів після зниження температури. Передача інфекції відбувається платиними вошами і деколи головними. Воша, насосавшись крові хворого, також хворіє і стає заразною через 4-6 днів. Вона залишається заразною і до кінця життя в проміжку місяця.

Механізм зараження заключається в попаданні фекалія в розчин, в місця укусів на шкірі здорової людини, при укусу зараження не проходить, так як в слинних залозах вошей рикетсії відсутні. Епідеміологічне

розповсюдження висипного тифу зв’язане з різними соціальними умовами, В нас епідемічний висипний тиф ліквідований.

Патогенез. Рикетсії Провагека в організм людини проникають в кров і внутрішні органи. Вважається, що вони розмножуться в клітинах екдотелія судин, визиваючи васкуліт з вогнищевими некробіотичними змінами судинної стінки, тромботичні процеси. При розпаді рикетсій звільняється ендотоксин, все це разом взяте оприділяє розвиток захворювання. Найбільші зміни спостерігаються в головному мозку, шкірі, над нирках.

Виникають порушення у виді “висипного енцефаліту”, висипка, тяжкі розлади внутрішніх органів, особливо кровообігу. Смерть при висипному тифі наступає внаслідок судинної недостатності.

Клініка. Інкубаційний період 12-14 днів. В кінці цього періоду захворювання. Можуть відмічатися озноб, недомагання, легка головна біль, за цим швидко розвивається хвороба. Температура тіла досягає високих

цифр, різка головна біль, упадок сил, безсонниця, збудження. Лице гіперемійоване, набрякле. В зіві розлита гіперемія, на м’якому піднебінні на 3-4 день хвороби деколи появляється енантема у вигляді точеної гемарагії, язик сухий, обложений сірувато-коричневим налетом. Висипка появляється на 4-5 день хвороби. Висипка велика, розміщується на бокових поверхнях грудей і животі, згинальних поверхнях рук. Висипка

розельозна – петихіальна. Розеоли розміром 2-4 мм, нерівними “розмазаними” краями, різної форми, петехії появляються в центрі деяких розеол, або можуть бути первинними.

Висипка закінчується 2-3 дня, потім висипка блідне. Характерне збільшення селезінки з 3-4-го дня хвороби, печінки.При наявності розвитку всіх симптомів хвороби стан хворого погіршується,досягає максимуму інтоксикації, явища менінгізму, порушується свідомість, появляється бред, може появитись висипнотифозний енцефаліт, наростають симптоми порушення кровообігу, артеріальний тиск падає, тони серця стають глухими.

Малярія — гостра трансмісивна інфекційна хвороба, якій властиві періодичні приступи гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Її спричиняють чотири види плазмодіїв: триденну малярію — Р. vivax (чотириденну — Р. malariae, особливий вид триденної — Р. ovale, тропічну — Р. falciparum. Збудник проходить складний життєвий цикл із зміною двох хазяїв: безстатевий (шизогонія) — в організмі людини чи хребетних тварин та статевий (спорогонія) — у комарів роду Anopheles.

Джерелом інфекції є хвора людина або паразитоносій, у тропіках — також деякі види мавп. Зараження відбувається під час укусу самкою малярійного комара

Інкубаційний період при тропічній малярії триває 8-10 днів, при 4-денній — 20-25, при 3-денній — 10-14 днів і 8-14 міс, при овале-малярії може затягуватись навіть до 52 міс. Захворювання проявляється відомою тріадою: типовими приступами гарячки з чіткою періодичністю, розвитком анемії.

Протягом 2-3 днів можуть відмічатись продромальні явища у вигляді слабкості, розбитості, погіршання сну та апетиту, головного болю, артралгій, міалгій.

Приступи лихоманки виникають, як правило, ранком і починаються з трясучих ознобів тривалістю 1,5-2 год їм можуть передувати м'язовий біль і сильний головний біль. Стан хворого швидко погіршується — його сильно морозить, він ніяк не може зігрітись навіть під кількома ковдрами. Обличчя гіперемійоване, після приступу - дуже бліде з жовтизною, шкіра робиться “гусячою”, кінчик носа, губи і пальці ціанотичні. З'являються задишка, нерідко біль у попереку. Далі температура тіла швидко досягає 40-41 °С. Відзначаються симптоми ураження центральної нервової системи, блювання, тахікардія, зниження артеріального тиску, нерідко з'являються кропивниця, герпетичні висипання на губах. Під кінець приступу хворий сильно пітніє, різко знижується температура, іноді до субнормальних цифр; явища інтоксикації зменшуються і хворий, як правило, засинає. У період апірексії хворого турбує тільки загальна слабкість, працездатність збережена. Тривалість приступу залежить від виду збудника: при 3-денній малярії — до 12-14 год, 4-денній — до 20 год, при тропічній — до 24-36 год. Характерна сувора періодичність приступів, зумовлена тривалістю цикла еритроцитарної шизогонії. При 3-денній, овале- та тропічній малярії приступи повторюються через 48 год, при 4-денній — через 72 год.

Збільшення селезінки і печінки визначається вже після 2-3-го приступу. Селезінка болюча, щільнувата, іноді дуже великих розмірів. У крові, як правило, гіпохромна анемія гемолітичного характеру зі збільшеним вмістом ретикулоцитів, лейкопенія, відносний лімфоцитоз, тромбоцитопенія, анізо- і пойкілоцитоз; ШОЕ збільшена.

Без лікування буває 10-12 приступів, при 4-денній малярії — більше. Нерідко після їх припинення через певний час виникають рецидиви — ранні (у найближчі 2 міс) та пізні. Останні зв'язані з виходом паразитів з печінки (екзоеритроцитарні) і властиві 3-денній та овале-малярії.

При одноразовому зараженні без лікування хвороба триває 2-3 роки, але в деяких хворих з 4-денною малярією — необмежено довго.

При парентеральному інфікуванні шизонтнами, малярія має коротший інкубаційний період. Перші пароксизми виникають через 6-14 днів, перебіг захворювання доброякісний, можливе одужання без лікування. У зв'язку з відсутністю тканинних форм плазмодія віддалених (пізніх) рецидивів не буває.

Із ускладнень слід зазначити можливий розрив селезінки, малярійну кому та гемоглобінурійну гарячку.