- •Валеологія як комплексна дисципліна про здоров’я людини, її предмет та завдання.
- •Валеологічна культура вчителя як невід’ємний елемент професійно-педагогічної культури та передумова його адаптації до гуманістичної навчально-виховного процесу.
- •Законодавча та нормативно-правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я.
- •Валефілософія як наука про філософське осмислення здоров’я та здорового способу життя.
- •Поняття про здоров’я, його інтегративний зміст. Здоров’я як основна життєва цінність. Складники та критерії здоров’я.
- •Індивідуальне та суспільне здоров’я.
- •Здоров’я і хвороба. Донозологічний, або пограничний стан між здоров’ям і хворобою.
- •Фактори, що визначають здоров’я.
- •Основні шляхи формування індивідуального здоров’я, поняття про здоровий спосіб життя.
- •Сучасний стан здоров’я населення України, негативні та позитивні тенденції.
- •Демографічна криза в Україні, шляхи її подолання. Здоров’я дітей і підлітків як основа збереження генофонду населення України.
- •Адаптивна, реактивна і резистентна здатність організму людини як фізіологічний механізм і умова виживання в процесі підсилення впливу негативних чинників довкілля.
- •Поняття про біологічні ритми людини. Ендогенні та екзогенні біоритми. Явище десинхронозу.
- •Формування культури здоров’я як соціальна, особистісна та педагогічна проблема.
- •Поняття про валеологічний моніторинг та валеодіагностику, їх мета та основні завдання.
- •Поняття про фізичне здоров’я. Основні антропометричні показники.
- •Рухова активність і здоров’я. Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •Види порушень постави та склепіння стопи, їх профілактика.
- •Фізична культура як профілактика розвитку гіподинамічного синдрому.
- •Необхідний рівень фізичного навантаження, його критерії. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Формування та корекція осанки учнів.
- •Поняття про акселерацію та ретардацію.
- •Основні методи тестування фізичного здоров’я школярів.
- •Валеологічні аспекти роботи з комп’ютером.
- •Загартування, його принципи, умови і правила. Види загартування.
- •Повітряні та водні процедури, їх значення, оздоровче значення та техніка виконання.
- •Харчування і здоров’я. Критерії раціонального харчування. Поняття про дієти.
- •Незбалансоване харчування як причина порушень обміну речовин.
- •Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання.
- •Основні причини виникнення та профілактика захворювань зубів. Гігєна ротової порожнини.
- •Екологічні проблеми харчування людини (хімічне, радіаційне та бактеріальне забруднення продуктів харчування та питної води) та основні шляхи їх подолання.
- •Особиста гігієна та її значення.
- •Попередження порушень гостроти зору. Короткозорість та далекозорість, їх профілактика.
- •Вплив на серцево-судинну систему гіподинамії, нераціонального харчування, стресів та шкідливих звичок. Шляхи подолання їхнього впливу.
- •Валеологічні аспекти і засоби активного довголіття.
- •Долікарська діагностика та невідкладна допомога при загрозливих для життя станах. Склад шкільної та туристичної аптечки. Основні лікарські засоби.
- •Травми грудної клітки і живота (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Епілептичний напад (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Класифікація кровотеч. Небезпека крововтрати. Способи тимчасової зупинки кровотеч.
- •Потрапляння сторонніх тіл в око, зовнішній слуховий прохід (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Гострі отруєння (причини та шляхи потрапляння токсичних речовин в організм, ознаки, можливі ускладнення та основні принципи невідкладної долікарської допомоги).
- •Нетравматичні кровотечі: носова, легенева, шлункова, кишкова, маткова (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Заходи невідкладної долікарської допомоги при укусах отруйних тварин.
- •Травми голови (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної допомоги).
- •Біль в ділянці серця (причини, характер болю, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Зомління (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Діабет. Причини захворювання, основні ознаки, ускладнення. Гіперглікемічний та гіпоглікемічний стани. Заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Артеріальний тиск (визначення, прилади для вимірювання, оцінка показників, нормативи для людей різного віку).
- •Втоплення (основні причини та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Найбільш поширені травми кінцівок (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Сонячний та тепловий удари (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Опіки (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Роль вчителя у профілактиці нещасних випадків у дітей і підлітків. Профілактика дитячого травматизму.
- •Поняття психічного здоров’я і проблеми його комплексного вивчення. Фізіологічні основи психічної діяльності. Взаємовплив біологічного і соціального у психічному розвитку індивіда.
- •Що таке інформаційне перевантаження і чим вона небезпечна?
- •Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
- •Саморегуляція, її види та аспекти. Психогігієна. Роль загальнозміцнюючих заходів у формуванні психічного здоров’я. Сучасні методи психоемоційного розвантаження.
- •Психоемоційна перенапруга. Неврози, їх види та корекція. Зняття психоемоційної перенапруги.
- •Валеологічні аспекти подолання конфліктних ситуацій.
- •Оптимальний режим дня. Значення режиму для здоров’я. Основні шляхи раціональної організації праці і відпочинку школяра.
- •Поняття про соціальне здоров’я. Залежність соціального здоров’я від умов життя людини в суспільстві.
- •Загальна характеристика заразних хвороб, що набули соціального значення, досягнення сучасної медицини в боротьбі з ними. Значення санітарного просвітництва серед населення.
- •Особливості інфекційних хвороб. Інфекційний процес, його періоди. Поняття епідемії та пандемії. Основні групи інфекційних хвороб.
- •Поняття про вакцини та сироватки, особливості їх застосування.
- •Кишкові інфекції. Харчові токсикоінфекції (сальмонельоз, ботулізм), холера, дизентерія. Особливості розповсюдження кишкових інфекцій та профілактичні заходи.
- •Поняття про висипний тиф та малярію.
- •Інфекційні захворювання шкіри. Грибкові захворювання шкіри та її похідних.
- •Паразитарні хвороби. Короста, педикульоз та їх профілактика. Гельмінтози та заходи щодо обмеження їх розповсюдження.
- •Поняття про духовне здоров’я. Сенс життя. Світогляд, ціннісні орієнтації та ідеали особистості, їх вплив на здоров’я. Духовна криза як фактор зниження рівня здоров’я населення України.
- •Механізм дії наркотичних речовин на організм та формування наркозалежності. Основні групи наркотичних речовин – алкоголь, тютюн, наркотики.
- •Наркомани як група ризику щодо захворювання па снід. Шляхи подолання розповсюдження віл серед ін’єкційних наркоманів.
- •Способи раннього виявлення наркотизації. Превентивна просвітницька робота з молоддю як основна форма профілактики вживання наркотичних речовин.
- •Статеве і репродуктивне здоров’я людини. Стан проблеми в Україні.
- •Охорона здоров’я матері і дитини в Україні: сучасний стан проблеми та основні тенденції.
- •Гігієна дітей і підлітків як наука. Основні завдання шкільної гігієни.
- •Психолого-педагогічні засади статевого виховання дітей та підлітків.
- •Вплив навчального процесу на здоров’я учнів. “Шкільний стрес” (дидактогенія) як один з основних чинників погіршення здоров’я учнів.
- •Поняття про здоров’язбережувальне освітнє середовище. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів у навчально-виховному процесі.
- •Попередження “професійного вигорання” учителя. Культура здоров’я вчителя.
- •Здоров’язбережувальні педагогічні технології. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів.
- •Методика викладання валеології як наука, її предмет та завдання.
- •Принципи та методи викладання валеології.
- •Методи педагогічного дослідження у викладанні валеології.
- •Основні форми і методи валеологічної освіти та виховання.
- •Психолого-педагогічні підходи до фзвп (формування, зміцнення, відтворення та передачі здоров’я нащадкам).
Психоемоційна перенапруга. Неврози, їх види та корекція. Зняття психоемоційної перенапруги.
Психоэмоциональное перенапряжение именуют «стрессом». В переводе с английского “стресс” означает “напряжение”. Психоэмоциональное перенапряжение возникает в результате комплекса физиологических реакций в организме человека в ответ на воздействие различных неблагоприятных факторов (стрессоров).
Важно понимать, что формы стресса весьма различны и многообразны. Резкий или громкий звук, значительные или резкие колебания атмосферного давления, высокая или низкая температура и многие - многие другие факторы могут привести к стрессу. Стрессовые реакции Свойственны не только человеку, но и животным, растениям.
Стресс - это не просто нервное напряжение. Стресс - это ответ организма или какой-либо живой системы, ткани на предъявленное к нему требование. Если изменились условия- нужно к ним приспособиться, вот основная и конечная цель такого ответа. Такое определение стресса предложено Г. Селье - канадским ученым-физиологом. Оно является весьма уместным, если говорить о стрессе вообще.
Неврозы – группа заболеваний, возникающих вследствие воздействия психической травмы и сопровождающихся нарушением общего самочувствия, неустойчивостью настроения и сомато-вегетативными проявлениями.
Неврозы - это функциональные расстройства, т.е. обратимые (исчезают сами спустя некоторое время после действия психической травмы или поддаются полному излечению). Больные осознают факт психического расстройства и критически оценивают свое состояние.
Отечественные психиатры выделяют обычно три основные формы неврозов: неврастению, истерический невроз и невроз навязчивых состояний. По Международной классификации рассматривают отдельно невротическую депрессию, фобический и ипохондрический неврозы, невроз страха и др. Рассмотрим наиболее часто встречающиеся клинические формы неврозов.
Неврастения - состояние раздражительной слабости, т.е. сочетание повышенной возбудимости и раздражительности с быстрой утомляемостью и истощаемостью. На начальном этапе болезни преобладают явления раздражительности, плохой переносимости эмоциональных и физических нагрузок, внешних раздражителей. Больные плохо переносят яркий свет, резкий шум, громкую речь, перепады температуры. У них легко возникают различные вегетативные реакции: сердцебиение, потливость, похолодание конечностей. Нарушается засыпание, сон поверхностный. Больные часто жалуются на головную боль, пульсацию или шум в голове, что затрудняет умственную деятельность. Постепенно реакции раздражительности
замещаются быстрой истощаемостью, сильной слабостью, утомляемостью. Больные не могут сосредоточить внимание, постоянно отвлекаются от работы. Появляется недовольство собой, обидчивость и плаксивость. При попытке заставить себя что-либо делать сразу появляется масса жалоб на плохое самочувствие, слабость, разбитость. Днем у таких больных состояние сонливости, а ночью - бессонница. При выраженных вегетативных симптомах больные начинают прислушиваться к деятельности своих органов (как бьется сердце, работает желудок, дышат легкие), фиксируются на неприятных ощущениях, с тревогой думая о возможных опасных болезнях.
Истерический невроз - заболевание с полиморфной симптоматикой, проявляющейся функциональными соматическими, неврологическими и психическими нарушениями. Эти разнообразные расстройства возникают в связи с повышенной внушаемостью и самовнушаемостью больного. Поэтому симптомы истерии могут напоминать проявления самых различных болезней, за что ее и назвали великой симулянткой». Истерический невроз чаще возникает у лиц с истерическим характером.
Невроз навязчивых состояний - это заболевание, при котором непроизвольно возникают навязчивые мысли, страхи, движения, воспринимаемые больными как болезненные, с которыми они борются, но избавиться от них не могут. Наиболее часто встречаются навязчивые страхи (фобии), поэтому и выделяется фобический невроз. Под влиянием психической травмы возникает сначала вегетативная реакция в виде неприятных ощущений в сердце, животе, сопровождающаяся тревогой.
Депрессивный невроз (невротическая депрессия) - психогенно возникающее депрессивное состояние, при котором сниженное настроение сочетается с функциональными соматическими нарушениями (вегето-сосудистая дистония). Невротическая депрессия чаще возникает у лиц с чертами прямолинейности, застреваемости, бескомпромиссности, с заостренным чувством долга и справедливости. Психическая травма обычно усугубляется или даже создается самим больным в силу особенностей характера. Подавленное настроение сопровождается плаксивостью. По утрам больные просыпаются с трудом, в состоянии вялости и разбитости. Однако, у них отсутствуют как ретроспективный анализ прошлого с идеями самообвинения, так и мысли о безысходности и бесперспективности будущего, влекущие за собой мысли о самоубийстве. Наоборот, больные скорее оптимистичны в отношении будущего. В отличие от других вариантов депрессии, подавленное настроение не влечет за собой полное снижение активности и инициативы, отмечается даже «бегство в работу».
Ипохондрический невроз - патологическое состояние с необоснованно повышенным вниманием к своему здоровью и убежденностью в наличии тяжелого неизлечимого заболевания. Эта форма болезни может вытекать из других форм неврозов, например, фобического невроза, или возникать самостоятельно в психотравмирующих ситуациях определенного характера. Например, во время похорон родственника, умершего от инфаркта миокарда, возникло неприятное ощущение в сердце. Зафиксировался на этом. Повторные «боли» в сердце стали поводом для появления мыслей о болезни сердца, что, в свою очередь, явилось причиной обращения к врачу.
Життєва практика накопичила численні засоби зняття нервово-емоційної напруги. Найбільш відомі такі засоби:
Зрізати листки молодої кропиви зі стеблом зверху на 20 см (найкраще в квітні-травні), промити, дрібно порізати, скласти, не ущільнюючи, в літрову банку і залити холодною кип'яченою водою. Настояти 10 годин. Пити стільки, скільки потрібно для задоволення денної спраги (замість води). Дитині можна давати разом з фруктовим соком. Цей засіб заспокоює нервову систему, а також сприятливо впливає на кишечник і очищує кров від алергенів.
При підвищеній нервозності пити сік сирого буряка по 1/3 склянки 3-4 рази на день. Можна додавати в нього 1/4 частину морквяного або яблучного соку.
Приготувати настій молодих весняних листків берези. 100 г листя подрібнити і залити 2 склянками теплої кип'яченої води. Настоювати 5-6 годин. Процідити, віджати, відстояти. Вживати при неврозах по 1/2 склянки 2-3 рази на день перед їжею. Настій дуже збагачений вітаміном С.
Настояти 1 частину подрібнених коренів аралії в 5 частинах 70%-го спирту. Приймати 2 рази на день (краще в першій половині дня) по 10-15 крапель при депресії та неврастенії.
Взяти по 3 частини квітів глоду, трави пустирника і трави сушениці, 1 частину квітів ромашки. 1 ст. ложку подрібненої суміші залити склянкою окропу, настояти 8 годин, процідити. Вживати по 1/2 склянки 3 рази на день через годину після їжі при захворюваннях серця і при нервовому збудженні (як заспокійливе).
Знімають нервову напругу і наслідки стресу обливання вранці і ввечорі прохолодною і холодною водою.
Регулярні заняття фізкультурою. При розробці програми тренувань слід звертати увагу на наступні важливі моменти:
Частота – краще займатися кожного дня або в крайньому випадку від 3 до 5 разів у тиждень.
Інтенсивність – 60 – 80 % від максимально рекомендуючої частоти пульсу під час фізичної активності.
Час – мінімум 20 хвилин для бігу, 40 хвилин для ходьби. Але навіть короткі заняття приносять позитивні результати. Іншими словами якщо у вас немає можливості тренуватися 40 хв. підряд, ходіть чи бігайте декілька раз по 10 хвилин, і це також принесе позитивний результат. Радійте кожній можливості порухатися і повпражнятися.
Допоможе праця на відкритому повітрі, наприклад, в особистому садку. Ідеальна фізична активність поєднана з отриманням задоволення від виконаної роботи.
Очевидно, що роль харчування, фізичної активності, здорового сну, простих засобів зняття нервово-емоційної напруги, досить велика у формуванні психоемоційного здоров'я сучасної людини.
