- •Критерії оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Особливості розподілу дітей та підлітків за групами здоров’я.
- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей та підлітків.
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.
- •Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх характеристика.
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних закладів.
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-технічного благоустрою приміщень навчальних закладів.
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних загальноосвітніх закладах.
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27, Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29, Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31. Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, захисна).
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометражними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і неорганізованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття), їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному харчуванні, їх причини.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д (кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методика відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •47. Бактерійні токсикози: ботулізм, стафілококовий токсикоз, їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія, профілактика.
- •50,51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів і клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному харчуванні, їх причини.
Найчастішими гіповітамінозами є гіповітаміноз групи С, А, рідше групи В, особливо у ранньовесняний період, коли запаси овочів зменшуються, а вміст аскорбінової кислоти та каротину в них знижується.
Психоемоційні навантаження сприяють підвищеним потребам організму в вітамінах, тому гіповітамінозу можуть виявлятися і в інші пори року.
38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
(Аскорбінова кислота)
Гіповітаміноз: Наступає швидко наступаюча стомлюваність, блідість шкіри, ціаноз видимих слизових оболонок, кистей рук, стоп ніг, набряклість і розпушення ясен, біля краю різців на слизовій оболонці ясен. Ця кайма яскраво-червона спочатку, далі стає синюшною, міжзубні сосочки набухають, слизова стає червоною розпушеною, легко ранимою – від зубної щітки, черствого хліба. У більш виражених випадках спостерігається спонтанна кровоточивість ясек, яку правда, слід диференціювати від пародонтозу.
Авітаміноз: При різко вираженому дефіциті вітаміну С розвивається клінічна картина цинги: до описаних вище симптомів гіповітамінозу додається сильне схуднення, ревматоїдні болі у м’язах, суглобах, особливо під час руху, ознаки малок рів’я (задишка, тахікардія), синюшна кайма на яснах, їх спонтанна кровоточивість. У подальшому ясна загнивають, з’являється гнійний запах з рота, зуби розхитуються і починають випадати. З’являються спонтанні крововиливи у шкірі, м’язах, суглобах та всіх внутрішніх органах і тканинах. Легко нашаровується вторинна інфекція.
Джерела: шипшина, перець, лук, хрін капуста
Доб. потреба: 100мг/добу
Діагностика: язикова проба з реактивом Тільманса, проба джгута, внутрішньо-шкіряна проба з реактивом Тільманса
39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
(Ретинол, аксерофтол, вітамін росту)
Гіповітаміноз: Гіперкератоз – збільшене ороговіння епітелію на ліктях, колінних суглобах. Шкіра покривається сіткою мілких поздовжніх і поперечних тріщин мозаїчного вигляду.
Фолікулярний гіперкератоз – на шкірі сідниць, стегон, литок, розгинальних поверхонь рук в області волосяних фолікул підсилене ороговіння епітелію, шкіра стає шорсткуватою, «гусячою», «колючою». При зшкрябуванні епітелію з’являються жовтуваті плями (на відміну від гіповітамінозу С, при якому в цьому випадку з’являється синя пляма крововиливу). Розвивається також куряча сліпота і загальмовується ріст людини.
Джерела: печінка, яйця, молоко, сметана
Доб потреба: 1000 ОД
Діагностика: проба з адаптометром на гемералопію (курячу сліпоту) – необхідно розпізнати картинку в темноті
40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
Гіповітаміноз В2 і В6: підвищена сальність (себорея) обличчя із-за гіпертрофії сальних залоз, у першу чергу за вушними раковинами, на лобі, носо-губних складках, яка у подальшому розвитку гіповітаміноза змінюється атрофією сальних залоз, що проявляється злущенням епітелію, під яким при зшкрябуванні з’являються блискучі ділянки шкіри.
Хейлоз – слизова губ спочатку стає блідою, а потім на місці змикання губ, із-за мацерації епітелію та його злущення слизова стає червоною. З’являються вертикальні тріщини губ, ангулярний стоматит – сірувато-жовті папулки в куточкх рота, при їх тмацерації з’являються тріщини, покриті жовтуватими шкуринками. З боку язика спостерігається гіпертрофічний глосит – язик набухає, збільшується в об’ємі, по краях почервоніння з відбитками зубів. Сосочки язика гіпертрофуються, можуть з’являтися глибокі борозни («географічний язик»). У подальшому гіпертрофія сосочків змінюється десквамацією епітелію по всій поверхні, язик стає «лисим», полірованим, гладеньким, яскраво-червоним, з малиновим відтінком.
В1 (тіамін, антиневритичний вітамін)
Джерела: дріжджі
Гіповітаміноз: зниження апетиту, м’язова слабкість, болі в м’язах, бері-бері
Доб. потреба: 1,3мг/добу
В2 (рибофлавін)
Джерела: печінка, нирки, молоко, яйця, шпінат
Гіповітаміноз: хейлоз, ціаноз, себорейний дерматит
Доб. потреба: 1,6мг/добу
В6(піридоксин, антидерматитний вітамін)
Джерела: риба, м’ясо, печінка, гречанка, рис, перець
Гіповітаміноз: поруш ШКТ, хейлоз, глосит, гальмування росту
Доб потреба: 1,8мг/добу
В12 (ціанокобаламін)
Гіповітаміноз: мегалобластна гіперхромна анемія (блідість слизових оболон, кон’юнктив, сухість у роті, яскравість язика, зниження апетиту, пронос, поліневрити.
Діагностика: аналіз крові, сечі