7.2.6. Зворотний зв'язок за якістю кінцевого продукту

Описані вище слідкуючі системи регулювання вологості мають обмежену точність. Вони базуються на припущеннях про однорідність розмірів частинок і одноманітність кривих сушіння, а також лінійності моделі процесу. Сушарки з псевдозрідженим шаром, особливо двохступеневі, краще регулюються цими системами, ніж повздовжні сушарки, для яких характерна знижена чутливість до зміни температури і вологості кінцевого матеріалу. Але у будь-якому випадку слідкуюча система забезпечуватиме краще регулювання вологості, ніж регулювання однієї лише температури.

У більшості сушарок потрібне оперативне градуювання¹, яке виконується шляхом періодичного аналізу проб кінцевого продукту. Внаслідок неточності аналізуючого пристрою і нерегулярності відбору проб в ході аналізу проб кінцевого продукту виявлятимуться деякі відхилення. При розгляді результатів ці фактори необхідно враховувати.

Неоднорідність частинок і вологовмісту є тими факторами, які впливають як на аналіз, так і на регулювання. Крупні шматки твердого матеріалу важко висушити, і лише їх зовнішня поверхня може піддатися дії температур. Якщо ці шматки подрібнити в порошок і піддати аналізу, то середня вологість може не відповідати умовам в сушарці. В аналогічних ситуаціях для забезпечення рівномірного сушіння і циклічності процесу регулювання необхідно зменшити розмір частинок і провести їх класифікацію².

Якщо в системі є надійний аналізатор, то вологість кінцевого продукту можна контролювати з його допомогою. При цьому регулятор вологості не буде керувати безпосередньо ні підведенням тепла, ні витратою початкової сировини.

1. Градуювання - встановлення значення якоїсь міри; ділення шкали вимірювального приладу на одиниці вимірювання.[1]

2. Класифікація - процес розділення (сепарації) подрібнених матеріалів у рідинному або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного розміру, форми і густини. Мета - отримання продуктів різного гранулометричного складу і густини.[1]

Запізнення реакції системи на зміну цих двох параметрів дуже велике, щоб забезпечити належну чутливість в динамічному режимі. Замість цього регулятор вологості повинен був би регулювати нахил т прямої, що описується рівнянням (7.14) для слідкуючої системи. Температура набагато швидше реагує на зміну витрати і вологовмісту початкової сировини та зміни параметрів повітря, ніж вологість кінцевого продукту. А це означає, що слідкуюча система може, хоч і з обмеженою точністю, швидко коректувати порушення нормального режиму роботи. Регулятор вологості, за даними аналізів кінцевого продукту, може коректувати довгострокові помилки.

Література

1. Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підруч. для студ. енерг. спец. вищ. навч. закл. - 2-ге вид., випр. - К.: Техніка, 2006. - 320 с.

2. Горелик Г, С, Колебания и волньї. М.—Л., 1950.

3. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.

4. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004.

5. Справочник гальваностега. М., 1948. /Бахвалов Г. Т., Биркгин Л. Н, Лабутін В.П.

6. Тлумачний гірничий словник / В. С. Білецький, К. Ф. Сапіцький, Б. С. Панов, В. В. Мирний, П. П. Голембієвський, О. С. Підтикалов, Л. А. Федотова, В.І. Альохін, О. Г. Редзіо / За редакцією В. С. Білецького. — Донецьк: Донецький державний технічний університет. — 1998. — 420 с.

7. Федорченко A.M.. Теоретична фізика. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика. Т.2. (1993), Київ: Вища школа., 415 с.