1. Увага як форма організації психологічної діяльності людини. Види та властивості уваги.

Особистість, перебуваючи у бадьорому стані, активно, по-дійово­му ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань: щось сприймає, запам'ятовує, пригадує, про щось ду­має. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, запам'ятовує, переживає, тобто у цей час вона буває до чо­гось уважною. Увага — це особлива форма психічної діяльності, яка вияв­ляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або влас­них переживаннях. Види уваги: мимовільна, довільна та післядовільна. Усі різновиди уваги тісно взаємопов'язані і за певних умов переходять один в один. Мимовільна увага – це спрямованість діяльності і зосередження свідомості на об’єкті в силу його особливостей як подразника. Мимовільна увага виникає несподівано незалежно від свідомості, непередбачене за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі, під впливом різноманітних подразників, які діють на той чи інший аналіза­тор організму. Мимовільна увага є короткочасною, але за певних умов залежно від сили сторонніх подразників, що діють на людину, вона може вини­кати досить часто, заважаючи провідній діяльності. Довільна увага – спрямованість діяльності і зосередження свідомості на об’єктах які мають значення і відповідають вимогам діяльності. Характерними особливостями довільної уваги є цілеспрямованість, організованість діяльності, усвідомлення послідовності дій, дис­ципліна розумової діяльності, здатність боротися зі сторонніми від­воліканнями. Післядовільна увага на­стає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зосе­редження, людина звикає до них, сама діяльність викликає певний інтерес до неї, а то й захоплює її виконавця, і увага набирає ознак ми­мовільного зосередження. Тому післядовільну увагу називають ще вторинною мимовільною увагою. У ній напруження волі слабшає, а інтенсивність уваги не зменшується, залишаючись на рівні довільної уваги. Хоча в післядовільній увазі мимовільність, свідоме зосеред­ження на об'єкті діяльності та його окремих етапах і зменшується, проте цей різновид уваги, як і довільна увага, є свідомо контрольова­ним. Властивості уваги: увага як психічне явище розвивається на протязі життя людини і набуває певних властивостей, які можна класифікувати за наступними напрямками: 1. за широтою: об’єм уваги: який вимірюється кількістю об’єктів, що може охопити людина в обмежену кількість часу; розподіл уваги – це здатність людини розподіляти увагу між двома або більшими видами діяльності. 2. за силою: інтенсивність уваги – це зосередженість уваги на об’єкті; концентрація уваги – це ступінь інтенсивності уваги; 3. за динамічністю: стійкість уваги – це кількість часу на протязі якого людина може зосередити свою увагу на об’єкті (не стійкість); переключення уваги – це довільний перенос уваги з одного об’єкта на інший (коливання уваги).