Охорона праці

Охорона праці - система забезпечення безпеки життя й здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні й інші заходи. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці, а також норми й вимоги по охороні праці; закріплені в законодавстві про працю ("Закон про охорону праці", КЗпП, "Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості" і т.п.), нормам і правилам промислової санітарії, техніці безпеки, а також протипожежній профілактиці.

Метою охорони праці є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, апаратури й обладнання з погляду можливості виникнення появи небезпечних факторів, виділення шкідливих виробничих речовин. На основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації й розробляються заходи щодо їхнього усунення або обмеження наслідків.

Даний дипломний проект передбачає аналіз конструктивних та технологічних особливостей товстослябових ЛПМ для виробництва товcтих листів на МНЛЗ ВАТ "Інтерпайп - Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

1 Аналіз умов праці

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 робота в цеху МНЛЗ відноситься до категорії середньої тяжкості (II б), так як до категорії II б належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням, при цьому витрати енергії дорівнюють 233 - 290 Вт (201-250 ккал/рік.). В таблиці 1 приведені оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для робіт категорії середньої тяжкості (II б).

Таблиця 1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для робіт категорії середньої тяжкості (II б).

Період року	Категорія робіт	Температури повітря	Відносна вологість	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період	Середньої тяжкості (II б)	17 - 19	60 - 40	0,2
Теплий період	Середньої тяжкості (II б)	20 - 22	60 - 40	0,3

Максимальний рівень шуму, що коливається в часі та переривається, не повинен перевищувати 110 дБА. Максимальний рівень для

імпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дБА.

Вібрація згідно ДСН 3.3.6.039-99 за джерелом її виникнення належить до 3 категорії – технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації; типу "a" (за місцем дії) – на постійних робочих місцях виробничих приміщень.

Інтенсивність теплового опромінення робітників від нагрітих поверхонь технологічного устаткування (освітлювальних приладів) не повинна перевищувати:

- 350 Вт/м² – при опроміненні 50% поверхонь тіла і більш;

- 700 Вт/м² – при величині опромінюваної поверхні від 25% до 50%;

- 1000 Вт/м² – при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

У виробничих приміщеннях освітленість проходів та ділянок, де робота не виконується, повинна складати не більше 25 % від нормованої освітленості, але не менше 75 лк при розрядних лампах і не менше 30 лк при лампах розжарювання.