60.Породи коропів

Короп дзеркальний — порода коропа, що відрізняється тілом, нерівномірно вкритим лусками, із ділянками голої шкіри, на відміну від рівномірно вкритого лусками тіла лускатого коропа та голого коропа, зовсім без лусок. Вважається, що дзеркальний короп був виведений селекцією ченцями з метою полегшення приготування для вживання у їжу. Ця риба поширена по всій Європі та досягає маси до 25 кг (рекорд — 40,2 кг), рекордні за масою екземпляри коропа зазвичай є саме дзеркальними.Максимальна тривалість життя - до 20 років. Зрілості досягає на 5-му році життя. Живиться водними безхребетними, а також рослинною їжею.

Короп лускатий — порода коропа, що відрізняється тілом, рівномірно вкритим великими лусками. Це найближча до дикого короп звичайного (Cyprinus carpio) порода коропів, виведена у напів-одомашненому вигляді приблизно в 16 столітті (з того часу були виведені й інші породи, такі як дзеркальний та голий коропи, що мають меншу кількість лусок).

Рамковий - луски розташовані у вигляді так званої рами біля кореня хвоста,біля краю зябровидної кришки, уздовж черева та уздовж спини.

Голий короп-майже повністю луска відсутня.

72Нормативи у ставковому рибництві

Рибопродукція - це загальна маса риби, отримана з одиниці площі ставка протягом вегетаційного сезону.

Рибопродуктивність ставків – це сумарний приріст маси риби, одержаної з одиниці площі ставка протягом одного вегетаційного сезону за рахунок використання рибою природної кормової бази ставка і штучних кормів.

Рибопродуктивність і рибопродукцію виражають у вагових одиницях (кілограмах, центнерах або тоннах) на один гектар площі ставка і нормують по зонах рибництва. Величина рибопродуктивності і рибопродукції ставків залежить від природнокліматичних умов району, застосованої в господарстві технології вирощування риб, виду, віку, породи риб, а також рівня інтенсифікації, конструктивних особливостей ставків, загальної культури виробництва і ін. Щільність посадки риб багато в чому визначає як вихід рибної продукції з одиниці експлуатованої площі ставка, так і індивідуальну масу риби.

Кількість риб на одиниці площі ставка визначає двома показниками: досягненням рибою за вегетаційний сезон стандартної маси і повнішим використанням природної кормової бази ставка.

73Природна і загальна рибопродуктивність ставків

Щорічний приріст за рахунок тільки природних кормів називають природною рибопродуктивністю, а за рахунок природних кормів і методів інтенсифікації – загальною рибопродуктивністю. Для визначення загальної рибопродуктивності сумарний приріст усіх вирощених риб ділять на площу ставу. Загальну рибопродуктивність розкладають на складові частини для правильного планування витрат кормів, добрив, внесення додаткових риб, проведення робіт по меліорації та для оцінки економічної ефективності цих заходів.

74Вивчення швидкості росту риби на першому, другому і третьому році життя. Проведення розрахунків приросту риби у ставках. Обчислення вгодованості риби

У процесі вирощування риби виняткове значення має контроль росту і розвитку, що потребує систематичного проведений контрольних обловів і порівняння одержаних даних із плановими показниками росту цьоголіток. Ще перед зарибленням на підставі науково обґрунтованих даних і практичного досвіду минулих років у господарстві складається план-графік росту риби. Мета контрольного лову – визначити фактичну масу цьоголіток, зіставити її з плановою і у випадку відставання з'ясувати причини відставання (чи випередження). При проведенні контрольних ловів необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Контрольні лови проводити не рідше, ніж через кожні 10 днів на окремих ділянках, кількість яких залежить від площі ставів

2. Для визначення середньої маси цьоголіток у цілому по ставу додавати масу всієї виловленої риби і ділити на загальну кількість, штук. При цьому визначається максимальна і мінімальна маса окремих екземплярів. Виконати вимірювання особин, які входять у вибірку контрольних ловів для наступного обчислення індексів, що характеризують розвиток риби.

3. На кожній ділянці виловлювати якомога більшу кіль­кість цьоголіток.

Якщо риба відстає у рості порівняно з плановим графіком, необхідно з'ясувати причини, основними серед яких можуть бути:

погодні умови;

погіршення газового режиму;

кормова база не задовольняє потреби ростучих цьоголіток;

порушилось оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні;

у вирощувальний став потрапили конкуренти в живленні (карась);

при ущільнених посадках неправильно організована годівля риби;

риба хворіє;

став зариблений личинками від тугорослих плідників;

став перезариблений внаслідок неправильного підрахунку молоді.

З'ясувавши причину відставання цьоголіток у рості, розробляють і здійснюють заходи щодо поліпшення гідрохімічного режиму, збільшення природної кормової бази, поліпшення якості кормів та режиму годівлі.

Годівля цьоголіток комбікормом, збалансованим за поживними речовинами, протеїновим співвідношенням, кальцієм, вітамінами, підвищує життєздатність цьоголіток..

В аграрних господарствах основу раціону становлять зернові корми. Якщо риба добре їсть, але все ж відстає в рості, необхідно виявити причини й при необхідності збільшити даванку кормів залежно від ступеня відставання в рості за формулою:

К * В

Д=

b

де К – маса даванки кормів на одну рибину;

В – очікувана маса риби згідно з графіком росту, г;

b – фактична маса в день контрольного облову, г.

Якщо в ставу виявлено більшу, ніж за графіком, масу цьоголіток, це також повинно насторожити рибовода: став може бути недозарибленим, частина молоді могла загинути від хвороби, у став могла потрапити хижа риба. У певній мірі критерієм зимостійкості цьоголіток може служити коефіцієнт вгодованості, обчислюваний за формулою Фультона у сучасній модифікації:

В * 100

К =

l³

де В – маса цьоголіток,

l – мала довжина (до кіпця лускового покриву).

Коефіцієнт вгодованості визначають двічі. Перший раз – 1-10 серпня під час контрольного лову, що дає можливість у певній мірі прогнозувати зимостійкість вирощуваної молоді. З цією метою промірюють і зважують не менше 100 екземплярів цьоголіток з кожного ставу. Потім їх сортують на великих, середніх і дрібних та визначають середню масу, коефіцієнт вгодованості для кожної групи. На цей період вгодованість повинна дорівнювати 2,1-2,3.

Вдруге визначають вгодованість перед посадкою цьоголіток на зимівлю, коли коефіцієнт повинен бути не нижче 2,7-2,8. При нижчих показниках слід організувати годівлю цьоголіток у зимувальному ставу, щоб зменшити період голодного обміну за рахунок резервних речовин.

76. Технологія годівлі коропа. Підготовка кормів до згодовування, роздавання кормів. Основні механізми та засоби автоматизаціях годівлі.

Годівля корпа високоефективна у спускних, добре підготовлених ставах. Її ефективність залежить від екологічних умов, техніки годівлі та повноцінності комбікормів.

Годівля однорідними кормами спричиняє у коропа порушення у формуванні органів травлення, призводить до кількісних і якісних змін виділюваних травних соків і порушення інтенсивного обміну речовин.

Нині комбікормова промисловість виробляє для коропа комбікорми у гранульованому вигляді.

В умовах аграрних підприємств, де коропу згодовують різні відходи, їх бажано подрібнити , а потім замішати у вигляді крутого тіста. Розмелюють корми на кормодробарках, універсальних млинах та інших механічних агрегатах. Замішане тісто готують на різних кормозмішувачах. Замішують його в чанах, діжках та іншому посуді. З метою зменшення втрат при опусканні подрібненого корму у воду в кормові суміші додають по можливості в’яжучі компоненти: лляну макуху, борошнисті змети. Для підрослого дворічного коропа, який досяг маси 150-200 г, можна згодовувати ціле зерно.Годують рибу щодня в один і той же час за допомогою різноманітних кормороздавальних засобів. Розподіл добової норми кормів по кормових місцях здійснюють згідно з прийнятою технологією: при використанні гранульованих комбікормів – по кормовій доріжці, а при тістоподібних кормах – по кормових точках. Поїданість визначають за залишком корму на кормових місцях сітчастим черпаком через 2-3 год після роздавання. Для підвищення ефективності використання поживних речовин добового раціону норму годівлі коропа доцільно ділити на дві чи, в деяких випадках, на три частини і організовувати дво- чи триразову годівлю.

У рибгоспах можна використовувати бункери об’ємом 12,5 і 25 т (БВ – 12,5 і БВ-25).

Для виготовлення тістоподібних кормів передбачена комплексно механізована лінія, яка складається з механічної лопати ТМЛ-2М, норії НЦГ-10, вагів, дробарки УДК-Т, гвинтового конвеєра ПШП-0,4, бункера-нагромаджувача з дозатором, кормороздавача 40А і обладнання для подавання води.

Подрібнювач зеленої маси «Волгарь-5»

Роздавач тістоподібних кормів: агрегат УРД

Роздавачі рибних кормів: «Катамаран», а також кормороздавачі СКР-1 і СКР-3, АКУ 1 СОКБ і КРЗ-1.