58. Виробництво товарної риби при трирічному обороті.

Нині у ставовому рибництві домінує дворічний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Проте з підвищенням інтенсифікації рибницт­ва, збільшенням щільності зариблення і загальним збіль­шенням виробництва риби виникли проблеми, які можуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обо­роту вирощування, а саме: поширення рибництва у північ­них районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну рибу за два вегетаційних сезони; засто­сування ущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічної риби; розширення строків реалізації риби в зв'язку зі швидко ростучими темпами збільшення її виробництва; поліпшення якості вирощува­ної риби. Кінцевою метою трирічного обороту вирощуван­ня є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефек­тивності ставового рибництва.

Для регіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної маси, розроблені біологічні норми вирощування риби у вирощувальних ставах II порядку (табл. 45) і нагульних (табл. 46).

У господарствах із трирічним оборотом змінюється про­центне співвідношення окремих категорій ставів (табл. 47). Під вирощувальні стави І і II порядку орієнтовно від­водиться ЗО—35 % ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв'язку з необхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів із сприятливими клі­матичними умовами виробництво товарної риби із триріч­ним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5—0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому по-

мітния інтерес представляє збільшення маси до 1,5— 3,0 кг і навіть до 4,5 кг. У м'ясі товстолобиків три­річного віку спостерігається збільшення вмісту білків, жирів і зменшується кіль­кість вологи у тканинах. М'ясо крупних товстолоби­ків віднесене до розряду «жирного» і є цінною сиро­виною для виготовлення ви­сокоякісних баличних виро­бів. Трирічний цикл вирощування рослиноїдних риб ефек­тивний у північних і західних областях і в господарствах; які мають глибокі неспускні водойми.75. Розрахунки кількості корму, потрібного на весь період росту риби. Календарний план годівлі риби

При годівлі необхідно враховувати велику залежність інтенсивності живлення риби від температури води, вмісту в ній розчиненого кисню і екологічних умов. Короп реагує на самі незначні коливання температури зміною кількості споживаємої їжі. Оптимальна температура для живлення дволіток коропа 23-29 ^оС, молоді 25-30 °С.

Годівлю молоді у вирощувальних ставах необхідно починати при досягненні коропом маси 0,5 – 1 г, а у нагульних ставах при підвищенні температури до 14 – 15 ^оС. Припиняють годівлю риби при стійкому пониженні температури води до 14 – 15 °С восени, так як при більш низькій температурі засвоєння корму різко знижується, що приводе до невиробничих затрат кормів. Показниками ефективності використання кормів у рибництві є кормовий коефіцієнт і коефіцієнт витрат корму.

Кормовий коефіцієнт - це співвідношення маси спожитого рибою корму до приросту, а коефіцієнт оплати корму – відношення маси заданого (внесеного) у ставок корму до приросту. У зв’язку з важкістю точного обліку природної рибопродуктивності у ставовому рибництві використовують показник оплати корму. Його величина залежить від складу комбікорму, способу його приготування, техніки годівлі, екологічних факторів, віку, фізіологічного стану риби і ін.

Для розрахунку необхідної (планової) кількості корму коефіцієнт оплати для гранульованих кормів прийнятий 4,7, для тістоподібних - 5.

Для визначення величини коефіцієнта оплати корму використовують формулу, запропоновану колективом працівників Інституту рибного господарства УААН:

К

К_а =

Т – ПМ – Т₁ – Т₂ – Т_р – Т_о

де К – маса згодованого корму, кг;

Т – маса виловленої товарної риби, кг;

ПМ – маса рибопосадкового матеріалу, кг;

Т₁ – приріст риби за рахунок природних кормів, кг;

Т₂ – приріст риби за рахунок внесення добрив, кг;

Т_р – приріст риби за рахунок посадки рослиноїдних риб, кг;

Т_о – маса смітної риби, кг.

Кількість корму, необхідну для годівлі коропа впродовж вегетаційного сезону, розраховують у відповідності з потужністю господарства. Вона залежить від випуску товарної продукції, посадкового матеріалу, приросту риби за рахунок корму і коефіцієнта оплати. Розрахунок ведуть за формулою (кг):

К = SП_ка, чи К = S (П₀ - П_е)а,

де К – загальна кількість кормів, кг;

S – площа ставів, га;

П_к – кормова рибопродуктивність (приріст риби за рахунок штучного корму), кг/га;

а – коефіцієнт оплати корму;

П_е – природна рибопродуктивність, кг/га;

П₀ – загальна рибопродуктивність, кг.

Плануємий приріст коропа за рахунок штучного корму (П_к) можна визначити, виходячи із загальної рибопродуктивності (П₀) та кратності посадки N (кг/га):

П_к = П_о-П_о/N

У відповідності з діючими рибоводно-біологічними нормативами передбачається додаткові витрати корму на рослиноїдних риб у кількості 10 %.

Розраховану таким чином кількість корму необхідно розподілити по місяцям і декадам вегетаційного сезону на основі плануємого приросту коропа. При цьому попередньо встановлюють плановий період годівлі за середніми багатолітніми датами стійкого переходу середньої добової температури повітря через 15 °С весною і восени.

Орієнтовні дані приросту цьоголітків коропа подані у табл. 1. По ним визначають приріст по місяцям, а також загальний приріст за сезон. Виходячи з щільності посадки визначають долю приросту за рахунок природного і штучного корму у вагових одиницях і у відсотках. Отримані дані по розподілу приросту риби за рахунок штучного корму (у відсотках) використовують для розрахунку необхідної кількості корму по декадам і місяцям.

Кількість корму, що вноситься у ставок може відрізнятися від планової. Це стосується перш за все добових доз і пов’язано зі зміною умов вирощування. ВНДІСРГом розроблені інструкції по нормуванню годівлі цьоголітків, дволітків (для трилітнього обороту), товарних дволітків, трилітків коропа, плідників і ремонтного поголів’я в залежності від маси риб, температурного і кисневого режимів ставів для різних зон рибництва.