Рівень в

1.До опосередкованих вимірювань з багатократними спостереженнями відносять такі, при яких :

а) залежність між вимірюваною величиною і аргументом у= f(х₁,х₂,...,х_т),де f — кількість аргументів, від яких залежить у;

б) залежність між вимірюваною величиною і аргументом є квадратичною;

в) прямопропорційна залежність між вимірюваною величиною і аргументом;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

2.Є два типи опосередкованих вимірювань з багатократними спостереженнями аргументів:

а) До першого типу відносять такі, в яких різниця між результатами спостережень змінних аргументів викликана похибками спостережень. При цьому вимірювана величина у математичним сподіванням аргументів. Опосередковані вимірювання другого типу характеризуються тим, що аргументи є взаємопов'язаними і їх зміни обумовлюють, разом із похибками вимірювання, розходження між результатами спостережень. В цьому випадку вимірювана величина є математичним сподіванням функції аргументів;

б) До першого типу відносять такі, в яких різниця між результатами спостережень постійних аргументів викликана похибками спостережень. При цьому вимірювана величина у є функцією математичних сподівань аргументів: де x_j — випадкова величина, реалізаціями якої є результати спостережень j-го аргумента; — математичне сподівання випадкової величини x_j. Опосередковані вимірювання другого типу характеризуються тим, що аргументи є взаємопов'язаними і їх зміни обумовлюють, разом із похибками вимірювання, розходження між результатами спостережень. В цьому випадку вимірювана величина є математичним сподіванням функції аргументів: ;

в) До першого типу відносять такі, в яких різниця між результатами спостережень постійних аргументів викликана похибками спостережень. В цьому випадку вимірювана величина є математичним сподіванням функції аргументів: . Опосередковані вимірювання другого типу характеризуються тим, що аргументи є взаємопов'язаними і їх зміни обумовлюють, разом із похибками вимірювання, розходження між результатами спостережень. При цьому вимірювана величина у є функцією математичних сподівань аргументів: де x_j — випадкова величина, реалізаціями якої є результати спостережень j-го аргумента; — математичне сподівання випадкової величини x_j;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

3.При сукупних і сумісних вимірюваннях:

а) величини х_і отримані прямим вимірюванням, визначаються за результатами вимірювань інших величин у_j які є їх функціями;

б) величини х_і що піддаються безпосередньому спостереженню, визначаються за результатами вимірювань інших величин у_j які є їх функціями:

де і - порядковий номер невідомих величин порядковий номер прямих вимірювань величини ;

в) величини х_і що не піддаються безпосередньому спостереженню, визначаються за результатами вимірювань інших величин у_j які є їх функціями:

де і - порядковий номер невідомих величин порядковий номер прямих вимірювань величини

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

4.При опрацюванні результатів сукупних та сумісних вимірювань у створених умовних рівняннях а_jix_i – y_i = v_i, j = 1,2,…, m величини називають:

а) залишковими похибками умовних рівнянь;

б) вільними членами;

в) систематичними похибками;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

5.Найдостовірнішими значеннями невідомих величин Х_j будуть такі:

а) за яких сума квадратів залишкових похибок у є максимальною;

б) за яких сума квадратів залишкових похибок у є мінімальною (принцип найменших квадратів, який сформулював французький математик Андрієн Марі Лежандр);

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

6.Необхідною умовою мінімуму суми квадратів залишкових похибок є:

а) рівність нулю похідних: і=1;2;...;n;

б) рівність похідних: і=1;2;...;n;

в) рівність а_jix_i – y_i = v_i, j = 1,2,…, m;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

7.Система нормальних рівнянь має наступний вигляд:

а) ;

б) ;

в) а_jix_i – y_i = v_i, j = 1,2,…, m;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

8.Загальний спосіб знаходження системи нормальних рівнянь полягає в:

а) обчисленні частинних похідних від кожної , по кожних невідомих х_і множенні цих похідних на відповідні значення додаванні всіх одержаних добутків для однієї й тієї самої невідомої х_і;

б) а ;

в) обчисленні частинних похідних від кожної , по кожних невідомих х_і множенні цих похідних на відповідні значення ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

9.Як поділяються вимірювання по характеристиці точності ?

а) абсолютні, відносні;

б) рівноточні, нерівноточні;

в) однократні, багатократні;

г) статичні, динамічні;

д) технічні, метрологічні.

10.Як поділяються вимірювання по числу вимірювань у ряді вимірювань?

а) абсолютні, відносні;

б) рівноточні, нерівноточні;

в) однократні, багатократні;

г) технічні, метрологічні;

д) прямі, непрямі, сумісні, сукупні.

11.Як поділяються вимірювання по відношенню до зміни вимірюваної величини?

а) абсолютні, відносні;

б) рівноточні, нерівноточні;

в) однократні, багатократні ;

г) статичні, динамічні;

д) технічні, метрологічні.

12.Як поділяються вимірювання по метрологічному призначенню?

а) абсолютні, відносні;

б) однократні, багатократні;

в) статичні, динамічні;

г) технічні, метрологічні;

д) прямі, непрямі, сумісні, сукупні.

13.Як поділяються вимірювання по виразу результату?

а) абсолютні, відносні;

б) рівноточні, нерівноточні;

в) однократні, багатократні;

г) статичні, динамічні;

д) технічні, метрологічні.

14.Як поділяються вимірювання по загальних прийомах отримання результатів вимірювань?

а) абсолютні, відносні;

б) рівноточні, нерівноточні;

в) однократні, багатократні;

г) технічні, метрологічні;

д) прямі, непрямі, сумісні, сукупні.

15.Поняття “вимірювання ” означає:

а) відображення фізичних величин з використанням спеціальних технічних засобів та обчислень за допомогою обчислювальних машин;

б) відображення фізичних величин з використанням експерименту;

в) знаходження точного значення виміряної величини;

г) відображення фізичних величин з використанням експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів;

д) правильної відповіді немає.

16.Випадкова похибка  це:

а) складова похибки вимірювання, що змінюється при повторних вимірюваннях того самого розміру фізичної величини, проведених з однаковою старанністю;

б) похибка вимірювання, притаманна випадково підібраним засобам вимірювальної техніки;

в) складова похибки вимірювання, що змінюється випадково (непередбачено за значенням і знаком) при повторних вимірюваннях того самого розміру фізичної величини, проведених з однаковою старанністю;

г) складова похибки вимірювання, що змінюється за значенням при вимірюваннях того самого розміру фізичної величини;

д) правильної відповіді немає.

17.Засобами вимірювальної техніки називаються:

а) засоби обчислювальної техніки, які використовуються для обчислень при вимірюваннях фізичних величин;

б) технічні засоби, які використовуються при вимірюваннях фізичних величин і мають нормовані метрологічні характеристики;

в) технічні засоби, які використовуються при вимірюваннях фізичних величин і мають метрологічні характеристики, встановлені на основі міждержавних угод;

г) технічні засоби, які використовуються при оцінці характеристик фізичних об’єктів, параметри яких невідомі;

д) правильної відповіді немає.

18.Поняття “єдність вимірювань” означає:

а) стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в певних одиницях, а похибки вимірювань відомі;

б) стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а похибки вимірювань не виходять за встановлені межі;

в) стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю;

г) стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю та не виходять за встановлені межі;

д) правильної відповіді немає.

19.Методична складова похибки вимірювання у загальному випадку зумовлена