В) фізична величина, що входить в систему одиниць і умовно прийнята як незалежна від інших величин цієї системи;

г) фізична величина фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;

д) правильної відповіді немає.

8.Похідна одиниця системи одиниць це:

а) одиниця фізичної величини, яка утворюється з основних одиниць з використанням рівнянь;

б)одиниця фізичної величини, яка утворюється з основних одиниць, що зв'язують фізичні величини;

в) одиниця похідної величини, яка утворюється з використанням рівнянь, що зв'язують фізичні величини;

г) одиниця похідної фізичної величини системи одиниць, утворена відповідно до рівняння, що пов'язує її з основними одиницями;

д) правильної відповіді немає.

9.Похідна одиниця називається когерентною якщо

А) в рівнянні числовий коефіцієнт прийнятий рівним одиниці;

б) в рівнянні ця одиниця є безрозмірною величиною;

в) в рівнянні числовий коефіцієнт відсутній;

г) вона входить в когерентну систему фізичних одиниць;

д) правильної відповіді немає.

10.Одиницею фізичної величини називають:

а) фізичну величину фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для виразу фізичних величин;

б) фізичну величину фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;

в) фізичну величину, що входить в систему одиниць, умовно прийнята як незалежна від інших величин цієї системи. і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;

г) величину фіксованого розміру, якій присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для виразу однорідних фізичних величин;

д) правильної відповіді немає.

11.Якщо всі показники ступеня розмірності рівні нулю, то така фізична величина називається:

а) безрозмірною;

б) нульовою;

в) основною;

г) відносною;

д) правильної відповіді немає.

12.Розмірність фізичної величини це:

а) вираз, який відображає її зв’язок з основними величинами системи величин;

б) вираз, що відображає взаємозв'язок між похідними одиницями;

в) вираз, що відображає взаємозв'язок між одиницями системи величин;

г) вираз, який є основним інформативним параметром фізичної величини і відображає її взаємозв'язок з одиницями системи величин;

д) правильної відповіді немає.

13.Розмірність похідної одиниці визначається як:

а) добуток розмірностей відповідних основних одиниць;

б) добуток розмірностей відповідних одиниць, взятих в степенях згідно з фізичними;

в) добуток розмірностей відповідних основних одиниць, взятих в степенях згідно з фізичними рівняннями взаємозв’язку між даними величинами;

г) добуток розмірностей основних одиниць, взятих в степенях згідно з рівняннями взаємозв’язку між даними величинами;

д) правильної відповіді немає.

14.Розмірність похідної одиниці визначається:

а) dim (х)=k ;

б) dim (х)= ;

в) dim (х)=k ;

г) dim (х)=k ;

д) правильної відповіді немає;

де k – коефіцієнт пропорційності.

15.Степінь розмірності фізичної величини це:

а) показник, в який зведена розмірність основної фізичної величини;

б) показник, в який зведена розмірність основної фізичної величини, що входить в розмірність похідної фізичної величини;

в) показник, який характеризує фізичні величини, що входить в розмірність похідної фізичної величини;

г) показник, в який зведена розмірність фізичних величин, що входить в розмірність похідної фізичної величини;

д) правильної відповіді немає.

16.У чому заключається призначення і основна суть застосування розмірності?

а) розмірності широко використовують при утворенні похідних одиниць і перевірки однорідності рівнянь;

б) розмірність використовується виключно з метою вираження зв'язку фізичної величини з основними величинами системи;

в) розмірності широко використовують при утворенні одиниць і перевірці неоднорідності рівнянь;

г) розмірності широко використовують для підкреслення якісної сторони величини;

д) правильної відповіді немає.

17.Чому розмірність фізичної величини є більш загальною характеристикою, ніж визначальне величину рівняння?

а) оскільки розмірність використовується з метою вираження зв'язку фізичної величини з основними величинами системи;

б) оскільки розмірність характеризує вираз, який є основним інформативним параметром фізичної величини і відображає її взаємозв'язок з одиницями системи величини;

в) оскільки одна і та ж розмірність може бути властива кільком величинам, що мають різну якісну сторону;

г) оскільки одна і та ж розмірність може бути властива кільком величинам, що мають різну інформативну сторону;

д) правильної відповіді немає.

18.Узагальнена характеристика, що визначається границями допустимої основної і додаткової похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентується, це –

а) приведена похибка;

б) поріг чутливості засобу вимірювальної техніки;

в) клас точності засобу вимірювальної техніки;

г) середня чутливість засоби вимірювальної техніки;

д) правильної відповіді немає.

19. Для аналогових показуючих приладів установлено такі класи точності:

а) 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 (робочі прилади);

б) 0,05; 0,2; 0,25; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 (робочі прилади);

в) 0,05; 0,1; 0,25; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 2.0; 2,5; 4,0 (робочі прилади);

г) 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,0; 4,0 (робочі прилади);

д) правильної відповіді немає.

20. Значення вимірюваної фізичної величини, за якого відносна похибка досягає 100 %, називають:

а) чутливістю приладу;

б) границя відносної похибки;

в) порогом чутливості;

г) приведеною похибкою;

д) правильної відповіді немає.

21. У засобів вимірювань, в яких переважає адитивна складова похибки, але шкала істотно нерівномірна (наприклад, логарифмічна або гіперболічна), нормують зведене значення похибки щодо довжини шкали в міліметрах, а клас точності позначають, наприклад, так:

а) ;

б) ;

в) 1,5;

г) 0,02/0.01;

д) правильної відповіді немає.

22. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювання, наприклад опору омметром, можна обчислити за класом точності зі співвідношення:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) правильної відповіді немає;

тут L — довжина шкали, мм; — чутливість у точці відліку, мм/Ом, де - відстань між поділками в точці відліку, мм; R_x — різниця відліків за цими поділками. Ом

23.Клас точності цифрових вимірювальних приладів позначають:

а) 0,02/0,01;

б) ;

в) 0,02;

г) ;

д) правильної відповіді немає.

24.У засобах вимірювальної техніки із суто мультиплікативною похибкою для визначення класу точності використовують відносну похибку, тобто похибку чутливості, яка визначається як:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) правильної відповіді немає.

25.У засобах вимірювальної техніки із суто мультиплікативною похибкою клас точності k позначають:

а) ;

б) ;

в) 1,5;

г) 0,02/0,01;

д) правильної відповіді немає.

26.Границі допустимих основної і додаткової похибок засобів вимірювань встановлюються

а) у формі абсолютних або відносних значень, залежно від характеру їх зв’язку з інформативним параметром вхідного чи вихідного сигналів;

б) у формі відносних значень, які показують характер зв’язку інформативних параметрів вхідного чи вихідного сигналів;

в) у формі абсолютних, зведених або відносних значень, залежно від характеру їх зв’язку з інформативним параметром вхідного чи вихідного сигналів;

г) у формі абсолютних значень, які показують характер зв’язку інформативних параметрів вхідного та вихідного сигналів;

д) правильної відповіді немає.

27.Різниця в способах нормування класів точності зумовлена:

а) переважно різним співвідношенням адитивної та мультиплікативної складових похибки засобів вимірювальної техніки;

б) границями допустимих основної і додаткової похибок засобів вимірювань;

в) переважно різними основними метрологічними характеристиками ЗВТ;

г) переважно різними межами основної похибки, а також впливом умов експлуатації, що відрізняються від нормальних;

д) правильної відповіді немає.

28.Похибкою засобів вимірювань називається:

а) відхилення результату вимірювання від значення фізичної величини;

б) характеристика точності результатів проведення вимірювання;

в) відхилення його показу (вихідного сигналу) від діючої на його вхід вимірюваної величини (вхідного сигналу);

г) абсолютна різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини;

д) правильної відповіді немає.

29.Систематична похибка:

а) складова похибки вимірювання, що зумовлена неадекватністю об’єкта вимірювання та його моделі, прийнятою для вимірювання;

б) складова похибки вимірювань, яка залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини;

в) складова сумарної похибки, яка виникає під впливом чинників проведення процедури вимірювання;

г) складова похибки вимірювань, яка залишається постійною або змінюється при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини;

д) правильної відповіді немає.

30.Сталі систематичні похибки:

а) похибки, які виникають під постійним впливом чинників проведення процедури вимірювання;

б) похибка переноситься на всі результати вимірювання;

в) похибки, які протягом всього часу вимірювань зберігають своє значення;

г) похибки, які виникають в результаті проведення повторної процедури вимірювання;

д) правильної відповіді немає.

31.Періодичні похибки:

а) похибки, значення яких є періодичною функцією переміщення або часу показника вимірювального приладу;

б) похибки, значення яких є періодичною функцією переміщення показника вимірювального приладу;

в) похибки, значення яких є періодичною функцією часу;

г) похибки, значення яких є періодичною функцією часу або функцією переміщення показника вимірювального приладу;

д) правильної відповіді немає.

32.Інструментальними похибками називають похибки:

а) похибки, причина виникнення яких полягає у властивостях засобів вимірювань;

б) похибки, які виникають унаслідок зношення приладів;

в) похибки, які виникають за рахунок зміни технічних характеристик приладів;

г) похибки, причина виникнення яких полягає в закінченні терміну придатності засобів вимірювальної техніки;

д) правильної відповіді немає.

33.Засобам вимірювань, що мають шкалу, властиві похибки, що виникають в неточності нанесених відміток шкали і такі похибки називаються:

а) періодичними похибками;

б) методичними похибками;

в) похибками градуювання;

г) надмірними похибками вимірювання;

д) правильної відповіді немає.

34.Похибока методу вимірювання виникає, якщо:

а) між вимірюваним явищем або властивістю і принципом дії засобу вимірювань існує теоретично доведена залежність, проте немає чітко визначеного методу вимірювання фізичної величини;

б) між вимірюваним середовищем і принципом дії засобу вимірювань немає теоретично доведеної залежності;

в) неправильно підібрані методи та засоби вимірювань, внаслідок чого вся процедура вимірювання проводиться неправильно;

г) між вимірюваним явищем або властивістю і принципом дії засобу вимірювань немає теоретично доведеної залежності;

д) правильної відповіді немає.

35.Індивідуальні властивості людини, які обумовлені особливостями його організму або укоріненими неправильними навиками, приводять до:

а) об'єктивних випадкових похибок;

б) суб'єктивних систематичних похибок;

в) суб'єктивних випадкових похибок;

г) об'єктивних систематичних похибок;

д) правильної відповіді немає.

36.Результати вимірювання, з яких виключено згадані систематичні похибки, називають:

а) виключеними;

б) остаточними;

в) виправленими;

г) правильними;

д) правильної відповіді немає.

37.Інструментальна похибка, тобто надійна межа невиключених залишків систематичних похибок, що залежить від неточності аналогового вимірювального приладу, визначається за класом точності цього приладу:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) правильної відповіді немає.

38.Величина називається надійною межею не виключених залишків систематичних похибок і якщо таких залишків кілька ( ), то:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) правильної відповіді немає.

39.Розсіяння результатів при багатократному і достатньо точному вимірюванні однієї і тієї ж величини за незмінних умов, за допомогою одного і того ж вимірювального пристрою одним і тим же оператором викликають:

а) випадкові похибки;

б) мультиплікативні похибки;

в) систематичні похибки;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

40.Оцінка не виключених залишків систематичних похибок і випадкових похибок здійснюються на основі:

а) обробки статистичного матеріалу, що є сукупністю результатів вимірювань;

б) визначення значення математичного сподівання;

в) класу точності засобу вимірювання;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

41.Для вивчення випадкових похибок використовуються методи:

а) теорії ймовірності і математичної статистики;

б) прямих та опосередкованих вимірювань;

в) нульовий, диференційний, заміщення;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

42.Законом розподілу випадкової величини називають:

а) співвідношення, що встановлює зв'язок між значеннями випадкової величини і відповідним їм розподілом;

б) співвідношення, що встановлює зв'язок між можливими значеннями ймовірності і фізичною величиною;

в) співвідношення, що встановлює зв'язок між можливими значеннями випадкової величини і відповідною їм ймовірністю;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

43.Яку розмірність має функція розподілу випадкової величини?

а) є безрозмірною величиною;

б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;

в) має розмірність випадкової величини;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

44.Яку розмірність має ймовірність появи випадкової величини?

а) є безрозмірною величиною;

б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;

в) має розмірність випадкової величини;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

45.Яку розмірність має густина вірогідності розподілу випадкової величини?

а) є безрозмірною величиною;

б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;

в) має розмірність випадкової величини;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

46.Виберіть вираз функції розподілу F(x) через густину вірогідності φ(х):

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

47.Для вивчення розподілу випадкових величин користуються рядом числових характеристик:

а) модальності та ексцесу;

б) міри положення і міри розсіювання;

в) початковими та центральними моментами;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

48.До характеристик положення відносяться:

а) математичне очікування, мода, медіана;

б) дисперсія та с.к.в;

в) початковими та центральними моментами;

г) всі відповіді правильні;

д) правильної відповіді немає.

49.Математичним очікуванням М (х) дискретної випадкової величини X називається:

а) сума добутків можливих значень її на відповідну ймовірність;

б) добуток можливих значень її на відповідну ймовірність;

в) ;

г) ;

д) правильної відповіді немає.

де n — число можливих значень випадкової величини.

50.Математичним очікуванням М(х) безперервної випадкової величини X називається:

а) певний інтеграл від добутку густини вірогідності φ(х) на дійсне змінне х, узятий в межах від - ∞ до + ∞;

б) ;

в) добуток можливих значень її на відповідну ймовірність;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

51.Модою М_о(х) називають:

а) значення випадкової величини, що має в дискретної величини найбільшу ймовірність, а в безперервної — найбільшу густину ймовірності;

б) значення випадкової величини, для якого функція розподілу рівна 0,5;

в) точку з координатою по осі ординат що збігається з точкою поділу площі фігури під кривою якою описується функція на дві рівні частини;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

52.Медіаною випадкової величини X називають таке її значення:

а) для якого функція розподілу рівна 0,5;

б) геометрично медіана є ординатою точки, яка ділить площу, обмежену кривою розподілу, пополам;

в) значення випадкової величини, що має в дискретної величини найбільшу ймовірність, а в безперервної — найбільшу густину ймовірності;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

53.Визначення медіани якщо n-парне за наступною формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

54.Визначення медіани якщо n-непарне за наступною формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

55.Визначення центра розмаху за наступною формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

56.Мірами розсіювання випадкової величини є:

а) дисперсію і середньоквадратичне відхилення;

б) математичне очікування, мода, медіана;

в) початковими та центральними моментами;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

57.Дисперсією D(x) дискретної випадкової величини Х називається:

а) сума відхилень випадкової величини х від її математичного очікування, помножена на відповідну ймовірність;

_{б) ;}

_{в) ;}

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

58.Для безперервної випадкової величини дисперсія визначається по формулі:

_{а) ;}

_{б) ;}

_{в) ;}

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

59.Середнєквадратичне відхилення випадкової величини визначається по формулі:

_{а) ;}

_{б) ;}

_{в) ;}

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

де - випадкове відхилення і-то результату спостереження від знайденого значення .

60.У яких одиницях вимірюється середнєквадратичне відхилення?

а) cереднєквадратичне відхилення виражається в квадратах відповідної одиниці вимірювання;

б) cереднєквадратичне відхилення дисперсія вимірюється в квадратах математичного сподівання;

в) cереднєквадратичне відхилення вимірюється в тих же одиницях, що і сама величина Х і її середнє значення;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

61.У яких одиницях вимірюється дисперсія?

а) дисперсія вимірюється в тих же одиницях, що і сама величина Х і її середнє значення;

б) дисперсія виражається в квадратах відповідної одиниці вимірювання;

в) дисперсія вимірюється в квадратах математичного сподівання;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

62.Яким математичним апаратом користуються для дослідження розподілів випадкових величин в математичній статистиці?

а) системою чисельних характеристик розподілу, що є моменти;

б) імовірнісними характеристиками;10

в) системою статистичних характеристик;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

63.Центральним моментом k-гo порядку випадкової величини х називається:

а) математичне сподівання k-ої степені її відхилення від математичного сподівання М[х];

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

64.При визначенні параметрів розподілу використовується центральний момент другого порядку:

а) математичне сподівання;

б) дисперсію;

в) ексцес;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

65.Для дискретних величин вибірковий центральний момент другого порядку визначають так:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

66.Як зa допомогою середнього квадратичного відхилення у можна оцінити ймовірність того, що при однократному спостереженні випадкова похибка Δ по абсолютному значенню не буде більшою від деякого наперед заданого значення ε ?

а) за допомогою нерівності Чебишева;

б) ;

в) інтеграла Лапласа;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

67.Третій центральний момент μ₃ характеризує:

а) ступінь асиметрії кривої розподілу щодо математичного очікування;

б) властивість гостроверхості кривої розподілу;

в) зону покриття під кривою розподілу;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

68.Характеристикою третього центрального моменту приймають безрозмірну величину:

а) коефіцієнт асиметрії;

б) коефіцієнт ексцесу;

в) коефіцієнт контрексцесу;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

69.Четвертий центральний момент визначає:

а) ступінь асиметрії кривої розподілу щодо математичного очікування;

б) властивість гостроверхості кривої розподілу;

в) зону покриття під кривою розподілу;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

70.Характеристикою четвертого центрального моменту приймають безрозмірну величину:

а) коефіцієнт асиметрії;

б) коефіцієнт ексцесу;

в) коефіцієнт симетрії;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

71.Прямим називається вимірювання (виберіть правильне формулювання):

а) різних величин, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу, без необхідних для знаходження значення вимірюваної величини додаткових обчислень;

б) однієї величини, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу, без необхідних для знаходження значення вимірюваної величини додаткових обчислень;

в) різних величин, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу та є результатом розв’язку рівняння взаємозв’язку між ними;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

72.Аналітична форма нормального закону розподілу випадкових величин:

_{а) ;}

_{б) ;}

_{в) ;}

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

де - математичне сподівання випадкової величини (центр групування її значень; можна вважати, що збігається з істинним значенням величини X); - дисперсія випадкової величини (розсіяння значень випадкової величини відносно центра групування); е —основа натуральних логарифмів.

73.Вибіркове середньоквадратичне відхилення окремих результатів спостережень для цієї самої вибірки

а) ;

_{б) ;}

_{в) ;}

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

74.Виберіть методику перевірки нормальності закону розподілу для вибірок :

а) результатів спостережень використовують критерій Пірсона;

б) критерій W;

в) графоаналітичним методом;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

75.Виберіть методику перевірки нормальності закону розподілу для вибірок 3< <50:

а) результатів спостережень використовують критерій Пірсона;

б) критерій W;

в) графоаналітичним методом;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

76.При обробці результатів одноразових прямих вимірювань слід здійснювати:

а) урахування або зменшення систематичної похибки;

б) обчислення надійної межі похибки результату ∆А;

в) результат вимірювання А, округливши його числове значення відповідно до значення надійної межі похибки ∆А;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

77.Ваги окремих результатів при нерівно точних вимірюваннях визначаються:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

С—довільно вибране число; для полегшення обчислень доцільно взяти С таким, щоб усі g_і були по можливості цілими числами; ∆A_g - надійна межа загальної похибки.

78.Значення середньозваженого результату обчислюється за формулою

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

79.Обробка серії пар величин х_і та у_і. , отриманих при проведенні опосередкованих вимірювань з обчисленням коефіцієнтів лінійної регресії:

а) ;

б) У₁=ax + b У₂=ax² + b;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

Тут n — кількість пар величин х_і та у_і у даному експерименті.

80.Оцінюючи точність обробки результатів вимірювань обчислюють середньоквадратичне значення відхилення експериментальних точок х_і , у_і від рівняння лінійної регресії, що може мати наступний вигляд:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

81.У випадку проходження графіку рівняння лінійної регресії через нуль координатної системи коефіцієнт а обчислюють за формулою

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

82.Вкажіть правильну відповідь при визначенні середньоквадратичного значення відхилення у випадку проходження графіку рівняння лінійної регресії через нуль координатної системи:

а) ;

б) ;

в) ;

г) всі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.