27Податки. Основні функції податків

Податки — це плата суспільства за виконання державою її функцій.

Сутність податків, як економічної категорії, проявляється через ті

функції, які вони виконують. Виділяють три головні функції податків:

Фіскальна функція. її сутність полягає в забезпеченні надходження коштів

до державного бюджету. В будь-якому суспільстві ця функція послідовно

реалізується. За її допомогою відбувається формування фінансових

ресурсів держави, призначених для покриття витрат, пов'язаних із

виконанням державою своїх функцій.

Контрольна функція. Вона полягає в обліку кількості податків і розміру

кожного з них, а також в оцінці ефективності кожного каналу надходження

податків. Основна мета цієї функції— досягнення своєчасної і повної за обсягом сплати податків.

Виконання розподільчої функції пов'язане зі стягненням податків і

забезпеченням наповнення бюджету, який потім буде розподілений. При

виконанні цієї функції держава повинна збирати постійні, стабільні та

рівномірні податки.

28Джерело і об’єкт оподаткування.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі, як : суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати і квота.

Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо. Об*єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обіку, мати безпосереднє відношення до платника.

Джерело сплати - це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об”єктом оподаткування (оподаткування доходу громадян прибутковим податком) або не співпадати (сплата податку на транспортний засіб, який не використовується для одержання доходів).

29Податкова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.

Податкова ставка — законодавчо визначена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

Основні види:

тверді — встановлюються в абсолютній сумі на одиницю оподаткування. Приклад — ставки земельного податку.

пропорційні — застосовуються в однаковій величині, незалежно від розміру податкової бази. Приклад — ставка податку з доходів фізичних осіб.

прогресивні — зростають зі зростанням податкової бази. Приклад — ставки прибуткового податку з громадян, який діяв до 2003 року.

Податкова ставка (норма оподаткування) - законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування. Податкова ставка може існувати в таких формах:

- середньої податкової ставки - відношення обсягу податків до величини доходу, що підлягає оподаткуванню;

- граничної податкової ставки - відношення приросту податків до приросту доходу, що підлягає оподаткуванню.

За ознакою співвідношення між ставкою податку та доходом розрізняють податки прогресивні, регресивні та пропорційні. Прогресивний податок - це середня ставка, яка підвищується із зростанням доходу. Регресивний податок - середня ставка, яка знижується із зростанням доходу. Пропорційний податок - середня ставка, що залишається незмінною незалежно від зміни доходу.