6 Послідовність виконання роботи

6.1 Підготовка до роботи

Вивчити структурну схему стенда і призначення його вузлів. Вивчити призначення виводів, структуру ОЕОМ сімейства MCS-51, розподіл пам’яті. Вивчити синтаксис команд передачі, арифметичних команд і команд переходів.

6.1.2 Розглянути випробувальну програму, записану в мнемокодах мови Асемблер для MCS-51, проаналізувати застосовані команди, їх синтаксис, формат і спосіб адресації:

ORG 0

Start:

mov DPTR,#0A000h ; занести в регістр DPTR адресу індикації

mov A,#28h ; занести в регістр А дані для відображення

movx @DPTR,A ; вивести число 28 на індикацію, адреса якої

; знаходиться в регістрі DPTR

jmp Start ;перехід на початок

END

6.2 Завантаження випробувальної програми в стенд

6.2.1 На ПК завантажити текстовий редактор.

6.2.2 В текстовому редакторі набрати текст випробувальної програми.

6.2.3 Зберегти набраний файл з розширенням *.ASM (наприклад, proba.ASM).

6.2.4 Відкомпелювати набрану програму можливими засобами (…\ASM51.EXE proba.ASM) . Можливі помилки в програмі можна переглянути в одноіменному файлі з розширенням *LST.

6.2.5 Дані файла з розширенням *.НЕХ перенести в стенд програмою EVAL32.EXE (…\EVAL32.EXE -hs -com 2 9600 IND.HEX).

Вивід на екран підказки про параметри програми завантаження даних в стенд із ПК здійснюється шляхом запуску програми EVAL32.EXE без параметрів.

6.2.6 При передачі даних з ПК в стенд на екрані монітора відображаються дані, що передаються. Ці ж дані відображаються на індикаторі стенда, при цьому світиться світлодіод HL9.

6.2.7 Зупинка завантаженої програми і перехід в режим очікування на прийом даних з ПК можливий тільки натисканням кнопки SW2. При цьому гасне світлодіод HL9. Запис нової програми можливий в будь-який момент роботи завантаженої програми.

6.2.8 Записати лістинг правильно працюючої програми

7 Зміст звіту

1. Найменування роботи

2. Мета роботи і застосоване обладнання

3. Порядок завантаження програми

4. Алгоритм програми

5. Лістинг програми

6. Відповіді на контрольні питання

8 Контрольні питання:

1. Які команди із програми мають пряму адресацію?

2. Вкажіть команди з непрямою адресацією.

3. Визначте, чи є в програмі директиви? Якщо є, вкажіть.

4. Перелічіть типи індикаторів, встановлених у стенді.

5. Поясніть застосування елементу програми «Start:».

6. Яким чином забезпечується з’єднання стенду з ПК?

7. Як можна здійснити зовнішнє переривання за допомогою стенда?

Лабораторна робота № 7

Дослідження схем відображення інформації із статичною індикацією

1 Мета роботи: вивчення побудови схем відображення інформації із статичною індикацією та на одиничних світлодіодах та програмування відображення інформації з використанням ОМК сімейства MCS-51

2 Апаратура та прилади: пеом, навчально-налагоджувальний стенд ev8031/avr

3 Схема дослідження:

Рисунок 1 – Схема підключення статичної індикації та лінійки одиничних світлодіодів

4 Основні теоретичні положення

Найпростішими пристроями відображення інформації в цифрових пристроях є світлодіоди і цифрові індикатори.

В напівпровідникових світлодіодах використовується властивість p-n переходу випромінювати світло у видимій частині спектра при протіканні через нього прямого струму (I_пр=5-20мА, U_пр=2-3В). Варіанти вмикання індикаторів наведені на рис.2.

Для відображення цифрової інформації найбільше поширені семисегментні індикатори, в яких зображення цифри утворюють сім лінійних світлодіодних сегментів, розташованих у вигляді цифри 8.

На основі світлодіодів і семисегментних індикаторів будуються підсистеми відображення інформації.

а б

Рисунок 2 – Вмикання одиничних світлодіодних індикаторів а) з спільним анодом та б) з спільним катодом

Статична індикація полягає у постійній підсвітці індикаторів HL1- HLn від одного джерела інформації (рис.3).

DA – дешифратор-селектор адреси, необхідний для вибірки відповідного регістра;

R1…R4 – регістри, в яких тимчасово зберігається значення коду числа для відображення (відповідний регістр вибирається декодером адреси DA);

DC1…DC4 – семисегментні дешифратори, що перетворюють двійковий код в семисегментний;

HL1…HL4 – семисегментні індикатори;

ШД – шина даних, по якій здійснюється передача даних на індикацію.

Рисунок 3 – Структурна схема статичної індикації

В такій системі кожний індикатор HLі підключений через власний дешифратор DCі і регістр-клямку RGі до шини даних, вибірка регістрів RGі здійснюється за допомогою селектора адреси DА. Апаратні витрати при такій організації складають n пар (регістр + дешифратор) при n десяткових розрядах індикатора.

Додатково в схемі може застосовуватись пристрій керування дозволом вмикання індикаторів, що побудований на додатковому регістрі, і формує сигнали гасіння для індикаторів (регістр DC REG на рис.1).

В стенді статична індикація реалізована на чотирьох статичних семисегментних індикаторах HG1 (розряди HG1.0, HG1.1, HG1.2, HG1.3). Звертання до них здійснюється як до комірок пам’яті з адресами А000h (ліва пара знакомісць), В000h (права пара знакомісць).

Доступ до лінійки світлодіодів стенду HL1…HL8 здійснюється як до комірки зовнішнього ОЗП за адресою 0A006h. Світлодіоди засвічуються шляхом запису логічних одиниць у відповідні розряди регістра LED REG.