Практична частина Задача 1

У звітному році чисельність зайнятого в економічній діяльності населення країни складала 19,9 млн. осіб, з яких 9,4 млн. зайняті в матеріальному виробництві, а всі інші – в обслуговуванні. На планує мий рік очікується збільшення чисельності зайнятих в економічній діяльності на 0,6 млн. і, в той же час, зменшення зайнятості в матеріальному виробництві на 0,3 млн. осіб. Як змінився рівень зайнятості у звітному році порівняно з базисним?

Задача 2

Населення міста налічує 496 тис осіб, з яких 72% знаходяться у віці 15-70 років. Підрахуйте рівень економічної активності населення міста і рівень безробіття, якщо зі 117,8 тис незайнятих осіб цієї вікової категорії обстеженням домогосподарств виявлено 29,3 тис безробітних.

Задача 3

В області нараховується 2917 тис. жителів, серед них частка осіб у віці 15-70 років включно становить 67%. З осіб цієї вікової категорії 195 тис. доглядають дітей і хворих; 103,8 тис. школярі, студенти і курсанти військових училищ (усі денного навчання), 95,8 тис. незайнятих громадян, серед яких 22,6 тис. безробітні. Усі інші громадяни у віці 15-70 років зайняті економічною діяльністю.

Визначити:

1. чисельність економічно активного населення та рівень економічної активності;

2. чисельність зайнятого населення та рівень зайнятості;

3. рівень безробіття.

Задача 4

У звітному періоді рівень безробіття становив 12,1% і зріс на 0,9% порівняно з базисним періодом. При цьому чисельність економічно активного населення не змінилась. Який рівень безробіття був у базисному періоді? Визначте темп росту безробітних в звітному році в порівнянні з базовим.

Задача 5

Якщо рівень безробіття становить 8,9%. Якими темпами має зростати ВВП, щоб знизити рівень безробіття до 6,7%

Тестові завдання

1. Форма зайнятості, при якій враховуються всі види корисної діяльності як у суспільному виробництві, так і поза ним:

а) повна зайнятість

b) глобальна зайнятість

c) тимчасова зайнятість

d) основна зайнятість

2. Зайнятість поза офіційним обліком:

a) маятникова зайнятість

b) тимчасова зайнятість

c) вторинна зайнятість

d) прихована зайнятість

3. Форма зайнятості, при якій оплачувану роботу мають майже 100% працездатного населення:

a) повна зайнятість

b) глобальна зайнятість

c) тимчасова зайнятість

d) основна зайнятість

4. Зайнятість, реєстрація якої, непередбачена чинним законодавством:

a) тіньова

b) неформальна

c) кримінальна

d) вторинна

5. Зайнятість дозволена законом, реєстрація якої передбачена чинним законодавством, але яка з різних причин не здійснюється:

a) тіньова

b) неформальна

c) кримінальна

d) вторинна

6. Зайнятість заборонена законодавством:

a) маятникова

b) тіньова

c) неформальна

d) кримінальна

7. Вид безробіття при якому частина людей добровільно міняє місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення:

a) структурне

b) фрикційне

c) конверсійне

d) циклічне

8. Вид безробіття який виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва:

a) фрикційне

b) конверсійне

c) циклічне

d) структурне

9. Природний рівень безробіття дорівнює сумі:

a) інституціонального і структурного безробіття

b) фрикційного і структурного безробіття

c) фрикційного і циклічного безробіття

d) структурного і прихованого безробіття

10. Безробіття очікування, спричинене гарантованим мінімумом оплати праці та системою соціального забезпечення:

a) інституціональне

b) структурне

c) фрикційне

d) економічне

11. Безробіття, викликане скороченням чисельності армії та зайнятих у військово-промисловому комплексі

a) фрикційне

b) конверсійне

c) циклічне

d) нституціональне

12. Закон А. Оукена визначає залежність між:

a) рівнем ВНП і зайнятістю населення

b) рівнем ВНП і безробіттям

c) рівем доходів населення і безробіттям

d) рівнем ВНП і рівнем доходів населення

Основні терміни і поняття: зайнятість населення, повна зайнятість, глобальна зайнятість, неповна зайнятість, прихована зайнятість, сезонна зайнятість, тимчасова зайнятість, маятникова зайнятість, первинна зайнятість, вторинна зайнятість, зареєсторвана зайнятість, неформальна зайнятість, тіньова зайнятість, кримінальна зайнятість, рівень безробіття, фрикційне безробіття, стуктурне безробіття, циклічне безробіття, вимушене безробіття, приховане безробіття, інституціональне безробіття, технологічне безробіття, конверсійне безробіття, економічне безробіття, регіональне безробіття, молодіжне безробіття, зареєстроване безробіття, незареєстроване безробіття, закон А.Оукена.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття „зайнятість”.

2. Охарактеризуйте форми зайнятості.

3. Які показники використовуються для аналізу зайнятості населення?

4. Які існують види безробіття? Розкрийте їх суть.

5. Що таке природний рівень безробіття?

6. Розкрийте сутність закону Оукена.

7. Які обов’язки державної служби зайнятості?

8. Які існують пільги і компенсації вивільненим працівникам?

ТЕМА 5

Продуктивність та ефективність праці

5.1. Сутність і показники продуктивності праці.

5.2. Методи вимірювання продуктивності праці.

5.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.

5.4. Основні шляхи підвищення продуктивності праці на підприємствах харчової промисловості.

Теоретична частина

5.1. Сутність і показники продуктивності праці

Ефективність, як економічний показник – це завжди відношення результату до витрат. Ефективність суспільної праці визначається великою кількістю різноманітних і взаємодоповнюючих показників, які відображають результати праці. Одним із таких показників є показник продуктивності.

Продуктивність кількісно можна визначити як відношення кількості продукції, створеної виробничою системою за певний період часу, до кількості ресурсів, витрачених для створення, виробництва цієї продукції за цей же період.

Продуктивність праці – це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин виділяють два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток – прямий показник рівня продуктивності праці (ПП), що визначається кількістю продукції (робіт, послуг) − Q, виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою:

або ,

де Т – затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг),

Ч – чисельність персоналу.

Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу:

• виробіток на одну відпрацьовану людино-годину — годинний;

• виробіток на один відпрацьований людино-день — денний;

• виробіток на одного середньооблікового працівника — річний (квартальний, місячний).

Годинний виробіток характеризує продуктивність праці за фактично відпрацьований час. Денний залежить також від тривалості робочого дня і використання робочого часу всередині зміни. На його рівень впливають внутрішньозмінні простої та збитки часу. Річний виробіток враховує не тільки внутрішньозмінні, а й цілодобові простої.

Залежність між цими показниками може бути виражена так:

Продуктивність праці може підвищуватися, коли:

1. обсяг продукції зростає, а витрати зменшуються;

2. обсяг продукції зростає швидшими темпами порівняно з витратами;

3. обсяг продукції залишається незмінним, а витрати зменшуються;

4. обсяг продукції зростає за незмінних витрат;

5. обсяг продукції зменшується повільнішими темпами, ніж витрати.

Трудомісткість – це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою:

Залежно від складу трудових витрат та їх ролі в процесі виробництва розрізняють такі види трудомісткості:

• технологічну трудомісткість, що визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів;

• трудомісткість обслуговування, що визначається витратами праці допоміжних робітників на виконання одиниці роботи;

• виробничу трудомісткість як суму трудомісткостей технологічної та обслуговування;

• трудомісткість управління, що визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців;

• повну трудомісткість продукції, яка відображає всі витрати на виготовлення одиниці кожного виробу і є сумою виробничої та трудомісткості управління.

За характером і призначенням затрат праці визначають нормовану, фактичну і планову трудомісткість.

За об'єктом обчислення визначають трудомісткість операції, виробу, виробленої продукції.

Залежно від сфери прикладання праці визначають трудомісткість підприємства, цехову трудомісткість, трудомісткість дільниці, бригадну трудомісткість і трудомісткість робочого місця.

Чим більший виробіток продукції за одиницю часу або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. Проте відсоток підвищення виробітку не рівнозначний відсотку зниження трудомісткості. Співвідношення між ними виражається так:

,

,

де ПП↑% – величина зростання продуктивності праці, %;

ТР↓% – величина зменшення трудомісткості продукції, %.

На макроекономічному рівні рівень продуктивності праці визначається відношенням національного доходу за певний період до середньоспискової чисельності персоналу, зайнятого в сфері матеріального виробництва протягом даного періоду. В індексній формі дана залежність виражається в такій спосіб:

,

де - індекс продуктивності праці;

- індекс національного доходу;

- індекс чисельності, зайнятих в сфері матеріального виробництва.

Сутність управління продуктивністю полягає в тому, щоб досягати максимально можливого рівня її підвищення за наявних економічних умов. Як свідчить статистика, продуктивність праці в Україні у 2-3 рази нижча, ніж у таких країнах, як Росія, Польща, та у 7-10 разів нижча, ніж у розвинутих країнах (Японія, США). Особливо низькою є ефективність використання ресурсів праці у сільському господарстві (продуктивність праці в цій галузі відстає від показника США більше ніж у 10 разів).