Методи, що застосовувалися для збору даних:

• проведення дослідження методом анкетування до проведення арт-терапевтичних заходів з дітьми з сімей, що опинились в складних життєвих обставинах;

• проведення дослідження методом анкетування після проведення арт-терапевтичних заходів з дітьми з сімей, що опинились в складних життєвих обставинах;

• порівняльний аналіз поведінки дітей до та після проведених заходів.

Дослідження відбувалось з травня по червень 2011 року. Для досягнення мети було вибрано такий метод збору даних, як анкетування – це один з методів кількісного дослідження, після чого було зроблено порівняльний аналіз.

Дослідження проводилося серед десяти дітей з сімей, що опинились в складних життєвих обставинах і знаходяться на обліку у відділі у справах дітей Львівської міської ради. Список дітей був наданий ЛМР у м. Львові. Під час дослідження було дотримано усіх етичних норм. Дітям було надано інформацію про те, що опитування проводиться в рамках виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи, відповіді є анонімними, а результати будуть представлені в узагальненому вигляді. Вибірка??? Механічна вибірка – кожен 5-й, 10-й.

Проведення анкетування до і після участі у арт-терапетичних заходах, допоможе нам краще дослідити вплив арт-терапії на соціальне самопочуття дитини. Аргументи, які можна навести в зв’язку з використанням анкетування є наступними:

• проблема соціальної роботи з дітьми з сімей, що опинились в складних життєвих обставинах, на сьогоднішній день, є недостатньо вивченою, а особливо вплив арт-терапії на соціальне самопочуття таких дітей;

• анкетування дає можливість порівняно за короткий період часу отримати результати, що нам потрібні;

• є важливим економічним методом збирання достовірної інформації, що займає, порівняно, мало часу;

• анкетування дозволяє, що для нас є дуже важливим, проводити повторні дослідження через певний проміжок часу.

3.2. Аналіз результатів впливу арт-терапевтичних заходів на соціальне самопочуття дітей

В рамках написання бакалаврської роботи передбачалось провести два анкетування до і після участі дітей в арт-терапевтичних заходах, провести порівняльний аналіз та визначити вплив арт-терапії на соціальне самопочуття дітей.

Анкетування №1 проводилося 21 травня 2011 року (анкета див. додаток А).

В анкетуванні взяло участь 10 дітей, віком від 11 до 15 років.

На запитання «Чи подобається тобі робити щось своїми руками?» 8 дітей відповіли – так, 2 – ні.

Отримані результати на запитання «Хто підтримує тебе в цій справі?», є наступними: 5 дітей відповіли, що їм ніхто не допомагає, 2- батьки, найменше – 1 дідусь, бабуся і друзі (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Підтримка дитини у виготовлені речей своїми руками (осіб)

Варіант відповіді	Міра вираженості
Батьки		2
Дідусь, бабуся		1
друзі		1
Вчителі		-
Знайомі		-
Однокласники		-
Ніхто		5

На запитання «З ким ти проживаєш?», були отримані наступні результати: батько – 4; мати – 5; бабуся – 2; брати, сестри – 4; дядько, тьотя – 1; інший варіант – 2 (проживає в школі-інтернат). Отримані дані свідчать, що в дітей здебільшого неповні сім’ї, вони проживають, наприклад з батьком і бабусею, матір’ю, сестрою і дідусем, інші відповіді показують, що у дітей взагалі немає батьків і вони проживають з дядьком і тьотьою, а також в школі інтернаті.

На запитання «Які в тебе стосунки з батьками?», було отримано наступні відповіді: дружні – 2; довірливі – 4; іноді сваримось - 3; часто сваримось - 1. З отриманих результатів, можна побачити, що стосунки з батьками у деяких дітей, не досить хороші, в них виникають конфлікти, в деякій мірі, навіть часто сваряться. Це свідчить про високий рівень конфліктності у сім’ї і несприятливі умови для життя і розвитку дитини.

В ході даного дослідження ми намагалися з’ясувати скільки часу в тиждень, в середньому, вони проводять з своїми батьками. Отримані результати вказують на те, що одна дитина проводить з батьками 2-3 години, п’ятеро дітей - 5-6 годин та практично весь вільний час з батьками проводить чотири дитини. З чого можна зробити висновок про те, що діти багато часу проводять з батьками. Це може бути брак коштів в сім’ї, не має можливості для того щоб відвідувати гуртки, займатись улюбленою справою, розвивати себе і свої творчі можливості і здібності.

На запитання «Чи цікавляться батьки твоїми захопленнями?», 9 дітей відповіли так, 1 – ні.

«На які теми ти найчастіше спілкуєшся з батьками?», діти відповіли: навчання – 4; мистецтво – 3; про друзів – 2; стосунки в сім’ї 3; спорт – 5; хобі – 3. При спілкуванні батьків з дітьми перше це – спорт, друге – навчання, третє мистецтво, стосунки в сім’ї та хобі, останнє – спілкування про друзів, що може свідчити про те, що батьки мало часу приділяють своїм дітям. Для них не настільки важливо, як їхні діти почувають себе в оточенні підлітків, друзів, з чужими людьми.

Вихідний день дитини зазвичай проходить наступним чином: гуляє з друзями та спілкується з батьками – 6, займається мистецтвом – 2, а також відпочиває і проводить час за комп’ютером – 1 (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2