- •Корисні копалини Південної Америки: генезис, географія, використання
- •1.1. Геологічна будова материка
- •1. 2. Рельєф Піденної Америки
- •2.1. Корисні копалини (загальні відомості)
- •2. 2. Горючі корисні копалини.
- •2.3. Металеві корисні копалини.
- •2.4. Неметалічні корисні копалини.
- •2.5. Гірничохімічна сировина.
- •3.1. Історія освоєння мінеральних ресурсів
- •3.2. Використання корисних копалин в гірничій промисловості
- •3.3. Використання корисних копалин в паливно-енергнтичній промисловості
- •3.4. Використання корисних копалин в металургії
- •3.5. Нафтохімічна промисловість
- •3.6. Використання золота
- •Висновки
2.4. Неметалічні корисні копалини.
Барит. Родовища бариту відомі в Бразилії, Чилі, Перу, Аргентині і Колумбії. Глоловне джерело бариту – свинцево-цинкові руди і карбонати (родовище Араша в Бразилії).
Бор. Родовища вулканогенно-осадового типу у вигляді озер і саларів утворилися в результаті інтенсивної кайнозойської вулканічної діяльності в рухливій зоні Анд. Запаси частково поновлюються. Найбільше значення мають салари Салінас-Грандес і Рінкон в Аргентині, Аскотан в Чилі. У Аргентині є також родовища боратів в осадових породах кайнозойського віку, представлені кернітом, улексітом, гідроборацитом та ін. (Омбре-Муерто та ін.). Загальні запаси бору в Південній Америкці біля 9,6% ресурсів.
Сірка. Більшість родовищ сірки - вулканичного походження (Ауканкілъча, Чутінса, Лопес та ін. в Чилі) або пов'язано з соляними куполами. Загальні запаси сірки Південної Америки складають 25% ресурсів. В основному вони зосереджені в Чилі. Окремі родовища відомі в Аргентині, Болівії, Колумбії, Еквадорі та ін.
Чилійська селітра. Утворення її пов’язане з біохімічним розкладанням гуано. Поклади приурочені до крайових частин депресій Поздовжньої долини, представлених саларами площею до 300 км². Запаси солей поновлюються в них через кожні 2-3 року. Переважає натрієва селітра. Основні запаси і найбільші родовища знаходяться в Чилі.
Фосфати. Більша частина фосфатів залягає в діатомітах віку міоцену в Перу (родовище Байовар). Великі родовища знаходяться також в мезозойських осадових породах і рідкометалічних карбонатитах Бразилії (апатити родовища Араша, Жакупіранга). Основні запаси зосереджені в Перу, Бразилії і Колумбії. Руди легко збагачені, знаходяться в сприятливих гірсько-техничних умовах експлуатації і представляють великий практичний інтерес завдяки своїй близькості до моря і можливості розробки відкритим способом.
Коштовні камені. З них найбільше значення в Лат. Америці мають алмаз і смарагд. Алмазні родовища приурочені до порід докембрийского віку. Виділяються дві алмазоносные провінції: Гвіанська і Бразильська. Гвіанська провінція, пов'язана з Гвіанським щитом (серія Рорайма), знаходиться в північній частині Південно-Американської платформи і захоплює північно-західну частина Гайяни і південно-східну околицю Венесуели. Бразильська провінція, що має найбільше значення, розташована між верхів'ями р. Парагвай і Атлантичним узбережжям. Тут зустрічаються корінні родовища в докембрійських філітах в р-ні Діамантіни і розсипи в прадавніх породах (серії Мінас і Лаврас) в штатах Мату-Гросу, Мінас-Жерайс, Баїя та ін. Запаси алмазів в південній Америці складають орієнтовно 20-30 млн. карат (2-3% запасів), значна частина цієї кількості (40-50%) - цінні ювелірні сорти. Великою популярністю користуються смарагди Колумбії, багаточисельні дрібні родовища яких (більше 150) розташовані північніше і на північний схід від Боготи, більш крупні – Мусо і Коскес – у депресії Бояка. У Бразилії смарагди зустрічаються в основному в розсипах; в 1964 близько м. Кампу-Формосу (шт. Баія) відкрито перше в країні велике корінне родовище Караїба. У Бразилії в шт. Ріу-Гранді-ду-Сул в горах Серра-Жерал знаходяться широко відомі родовища агатів, аметистів та ін. Бразилія також поставляє на світовий ринок значну, кількість топазів і аквамаринів (шт. Мінас-Жерайс). У Чилі в провінції Кокімбо добувають лазурит.
Запаси алмазів Півд.А. складають: природних – 11,8 млн.кар.; ювелірних – 5,4 млн.кар, ресурси – 87 млн.кар (1998). Промислове значення мають алювіальні розсипи. Родов. алмазів є у Бразилії (бл.90% запасів), Венесуелі, Колумбії та Гайані. Запаси хризотил-азбесту ставлять бл. 6 млн.т волокна, в т.ч. підтверджені 4 млн.т. (90-і рр. ХХ ст.). Основні запаси зосереджені в Бразилії (82%). Інші – в Колумбії, Аргентині, Венесуелі. Великі промисл. родов. п’єзокварцу та гірського кришталю зосереджені у Бразилії. Підтверджені запаси кристалічного графіту складають 32,6 млн.т (90-і рр. ХХ ст.), з них 32,5 млн.т. – у Бразилії. Вміст графітного вуглецю – до 30%. Родов. мусковіту на тер. Бразилії локалізуються в межах Бразильського слюдоносного району. Родов. мусковіту є також в Аргентині, слюдоносні пегматити – у Болівії, Гайані та Колумбії. З нерудних буд. м-лів у різних районах Півд.А. виявлені численні родов. глин, вапняку, доломіту, магнезиту, скляних та буд. пісків, мармурів, гранітів та інш.
Дорогоцінні та виробні камені. У Бразилії відомі найбільші в світі родов. дорогоцінних та виробних каменів: берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату. В Колумбії відоме родов. смарагду.
Гірський кришталь. Особливу цінність передставляє його різновид- п'єзокварц, родовище якого в Південній Америці користуються світовою популярністю. Найбільш значні кришталеносні р-ни розташовані в Бразилії в штатах Мінас-Жерайс, Гояс і Баїя (родовище Кристадіна та ін.). Разом з корінними утвореннями попадаються розсипи в руслах сучасних і древніх потоків.
