1. 2. Рельєф Піденної Америки

У рельєфі Південної Америки чітко виділяються рівнинно-плоскогірний платформний позаандійський Схід і гірський андійський Захід, що відповідає рухливому орогенічному поясу. Підвищення Південно-Американської платформи представлені Гвіанським, Бразильським і Патагонським плоскогір'ями, прогини - низинами і рівнинами Льянос-Оріноко, Амазонською, Бені-Маморе, Гран-Чако, Межиріччям (рік Парана й Уругвай) і Пампою; зі сходу плоскогір'я обрамлені вузькими переривчастими смугами берегових рівнин.

Гвіанське плоскогір'я підвищується до центру (г. Немлинця, 3014 м), Бразильське - із північного заходу на південний схід (г. Бандейра, 2890 м), Патагонське - зі сходу на захід (до 2200 м). У рельєфі Гвіанського і Бразильського плоскогір'їв переважають цокольні порожні, хвилясті рівнини (вис. до 1500-1700 м), у межах яких виділяються останцеві конусоподібні вершини і кряжі (наприклад, Серра-ду-Еспіньясу) або переважно пісковикові, височини - так звані шапади (Ауян-Тепуї і Рорайма та інші). Східний край Бразильського плоскогір'я розбитий на окремі масиви (Серра-да-Мантікейра й інші), що мають характерні форми "цукрових голів" (наприклад, Пан-ді-Асукар у Ріо-де-Жанейро). Прогини і западини Бразильського плоскогір'я в рельєфі виражені моноклінарно-пластовими рівнинами з піднятими краями-куестами, акумулятивними рівнинами (западина р. Сан-Франсіску) або лавовим плато (у середній течії Парани). У рельєфі Патагонії переважають шаруваті, вулканічні плато, прикриті стародавніми мореними і водно-льодовиковими відкладеннями; плато прорізані глибокими каньйонами річок, що зароджуються в Андах.

Система хребтів Анд простягається на 9000 км на північ і захід материка. На сході і північному сході, у Венесуелі, - два ланцюги Карибських Анд, глибоко розчленовані розламами і річковою ерозією. Основна, меридіональна система Анд, або Андійських Кордильєр, що сягає 6960 м (г. Аконкагуа), височіє на заході Південної Америки і підрозділяється на Північні, Центральні і Південні Анди. Північні Анди (до 5° пд. ш.) відрізняються чергуванням високих складчасто-брилових хребтів і глибоких западин. В Еквадорі вони складаються зі Східних і Західних Кордильєр, западина між якими заповнена продуктами діяльності вулканів Чімборасо, Котопахі й інших. У Колумбії виділяються три основні частини Кордильєр (Східна, Центральна і Західна), розділені западинами рр. Магдалена і Каука. Вулкани (Уіла, Руїс, Пурасе тощо) зосереджені в основному в Центральній і на Західній частині Кордильєр; для центральної частини Східних Кордильєр типові стародавньоозерні плато, висота 2-3 тис. м. На півночі і заході лежать найбільш великі на андійському заході низовини - Прикарибська і Притихоокеанська.

Розділ 2. Види корисних копалин та їх поширення в Південній Америці

2.1. Корисні копалини (загальні відомості)

Систематичне геологічне вивчення території Південної Америки, що почалося після 2-ої світової війни, дозволило виявити значні, запаси руд заліза, молібдену, міді, сурми, олова, берилію, бокситів (див. таблицю. 1), також срібла та ін. Менш багата Південна Америка нафтою, вугіллям і природним газом, хоча мають* перспективи відкриття нових родовищ.

Південна Америка займає 1-е місце за запасами заізної руд, руд міді, берилію, літію, ніобію, кристалічного графіту, 2-е місце за запасами руд титану, молібдену (після Півн. Америки), сурми, олова (після Азії), бокситів, танталу, апатитів (після Африки), 3-є місце за запасами марганцевих руд, золота, фосфоритів.

Табл.1 Загальні запаси важливих корисних копалин¹, млн. т

Корисні копалини	Роки
	1960	1970	1977
Нафта ²	3490	4020	4181,1
Природний газ³, млрд. м³	1200	4620	2365
вугілля	33700	27300	42520
Уранові руди ,тис. т	11,0	10,1	39,5
Залізні руди	23900	86700	86488
Марганцеві руди	86	315	149
Хромові руди	4	5	10.0
Титан	4,3	9,0	10.0
Нікель	2,6	6,53	10,5
Кобальт, тис. т	12	275	247
Вольфрам (№0}), тис. т	62	92	122
Молібден	0,15	1.0	3,9
Боксити	1200	2490	4992
Мідь	46	88,8	177,9
Свинець	4,3	13,7	11,2
Цинк	7,2	21,1	21,6
Олово	0,5	1,23	1,8
Сурма, тис. т	800	670	684
Ртуть, тис. т	16	18	25,3
Берилій (ВеО), тис. т	120	542	…
Літій (У20)	1,0	3,1	…
Ніобій	2,2	10,	…
Тантал (Та305), тис. т	2.0	11,0	…
Борні руди	15	16	…
Барит	…	18,3	12,2
Флюорит	6,5	21,3	45,0
Сєра	216	250	217
Фосфати	810	2800	6253
Графіт	26	30,7	30,9

¹Без Куби, ² Достовірні запаси. ³ Достовірні і вірогідні

Джерела: Быховер Н. А., Розподіл світових ресурсів мінеральної сировини по епохах рудообра-зования. М., 1963; Мінеральні ресурси капіталістичних країн, М., 1964; Мінеральні ресурси промислово розвинених капіталістичних країн, що розвиваються, М., 1971, 1972, 1978.