2. Екологічні наслідки забруднення морського середовища

Практично всі забруднювальні речовини є токсичними і здатні концентруватися в організмах з підвищенням трофічного рівня в морських екосистемах.

Нафтове забруднення утруднює газообмін води з атмосферою, зменшує запас розчиненого кисню, необхідного для живих організмів. Так, на повне окиснення 1 л нафти витрачається стільки кисню, скіль­ки розчинено в середньому в 400000 л морської води.

Тяжчими бувають наслідки нафтового забруднення у високих ши­ротах океану. Якщо в помірній зоні океану 50 % нафти окиснюється повністю через тиждень, то в арктичних морях розлита нафта може зберігатися близько 50 років.

Дизельне пальне набагато токсичніше, ніж сира нафта, і може при­зводити до масової загибелі риб у районах забруднення.

Нафтова плівка на поверхні океану може мати вплив на деякі важ­ливі фізичні процеси. Поверхневий натяг у нафти в 3-4 рази менший, ніж у чистої води, тому 1 т нафти може покрити плівкою 12 км² по­верхні океану; теплопровідність (молекулярна) набагато вища, ніж у води; обмін газами через нафтову плівку на 50 % слабший, ніж через водну поверхню. Звідси очевидно, що покриття нафтою плівкою зна­чних просторів океану буде впливати на випаровування, теплообмін між океаном і атмосферою, а це може призвести до зміни клімату.

У деяких місцях, особливо в портах, кількість нафти і нафтопроду­ктів у донних відкладах перевищує 20 % від їх сирої ваги. При хви­льовому перемішуванні накопичена в донних відкладах нафта знову надходить у поверхневі пласти і слугує джерелом вторинного забруд­нення морського середовища.

Підраховано, що при очищенні танкерів втрачається близько 1 % нафти від загального обсягу перевезень. Такий захід, як дозвіл на від­качування баластних вод не ближче 30-100 миль від берега, не розв'я­зує проблеми ліквідації забруднення моря, а лише дещо зменшує небе­зпеку надходження нафти і нафтопродуктів до берегової лінії.

При отруєнні живих клітин пестицидами відбувається сорбція от­рути, розчинення жирів і ліпоїдів, порушуються окисно-відновні та осмотичні процеси, поверхнево-молекулярні та біоелектричні явища. Накопичення пестицидів у живих організмах призводить до різкого зниження їх репродуктивної здатності.

Екологічні наслідки забруднення морського середовища за Ю. Ізраелем та О. Цибань можуть проявлятися в таких ефектах:

1. Біологічні ефекти забруднення, серед яких виділяються фізіологічні наслідки, що викликають в організмах зміни адаптивного характеру або зміни окремих функцій організму - дихання, росту, розмноження, виживання та ін.;

2. Популяційно-біоценотичні ефекти забруднення включають зміну середньої біомаси популяцій, зміну кількості родів або сімейств морсь­ких організмів, зміну співвідношення між чисельністю окремих таксо­номічних груп гідробіонтів і значний розвиток індикаторних видів.

3. Моніторинг морського середовища

Негативні прояви антропогенного впливу на навколишнє середо­вище зумовили необхідність отримання інформації про зміни, що від­буваються, та їх причини. Тому на доповнення до існуючих геофізич­них служб почали створювати спеціальну систему спостережень, яку назвали системою моніторингу антропогенних змін стану природно­го середовища.

Уперше створення такої системи було обґрунтоване в 1971 р. Треба зазначити, що спочатку моніторингом вважали систему по­вторних спостережень за елементами довкілля в просторі і часі з пев­ною метою відповідно до складеної раніше програми. Надалі загаль­новживаним стало визначення моніторингу, запропоноване в 1974 р. Ю. Ізраелем: моніторингом називається система спостережень, оцін­ки і прогнозу стану навколишнього природного середовища, яка до­зволяє виділити зміни стану біосфери на природному фоні під впли­вом людської діяльності.

У сфері моніторингу океану першочергова увага приділяється моніторингу забруднення відкритого моря. Дані збираються спеціаль­ними суднами і літаками, виконується хімічний аналіз проб води. Найбільш розробленою є програма регіонального моніторингу Серед­земного моря, в якій беруть участь 16 середземноморських країн. Ус­пішно розвиваються дослідження Балтійського моря за міжнародним проектом "Балтика", Чорного моря - за міжнародним проектом при­чорноморських країн, в якому бере участь Україна.

Моніторинг забруднення морських водойм має свої особливості і спрямований на вивчення важливих з практичного погляду питань: 1) контроль за рівнем забруднення вод і донних відкладів за фізич­ними, хімічними і біологічними показниками, особливо в курортно-оздоровчих і рибогосподарських зонах; 2) вивчення балансу забруд­нювальних речовин у морях та їх затоках з урахуванням процесів на межі розділу вода - атмосфера і вода - дно; 3) вивчення закономірно­сті просторових і часових змін концентрацій забруднювальних речовин, установлення зв'язку цих змін з природними циркуляційними процесами, з гідрометеорологічним режимом і особливостями госпо­дарської діяльності.