Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ландшафтна.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
67.58 Кб
Скачать

40. Назвіть фактори самоочищення різних природних середовищ

.Фактори самоочищення різноманітні. Їх можна розділити на 3 групи: фізичні, хімічні й біологічні. Серед фізичних факторів першорядне значення має розведення, розчинення й перемішування вступників забруднень.

.До хімічних факторів самоочищення ставиться окислювання органічних і неорганічних речовин. Санітарний режим водойми характеризується, насамперед, кількістю розчиненого в ньому кисню.

До біологічних факторів самоочищення водойм ставляться корисні мікроорганізми: сапрофітні бактерії, гриби, актиноміцети, водорості, для яких основним джерелом енергії й життєдіяльності є споживання неживого органічного матеріалу. Корисна мікрофлора водойми відповідає за своєчасне видалення неживої органіки, підтримка балансу живильних елементів, знищення шкідливих і патогенних мікроорганізмів.

41.

Геохімічний бар'єр (рос.геохимический барьер, англ. geochemical barrier, нім. geochemische Barrier f ) — це зона, у якій на короткій відстані відбувається різка зміна гідрогеологічних умов міграції хімічних елементів, що зумовлює осадження цих елементів у вигляді нерозчинних солей. Термін запроваджений відомим радянським геохіміком О. І. Перельманом. В широкому розумінні геохімічний бар'єр — це ділянка земної кори, для якої характерна різка зміна стійкої геохімічної обстановки іншою. При цьому відбувається зменшення міграційної здатності окремих елементів та їх вибіркове накопичення аж до утворення промислових рудних тіл.

11.

Типологічна класифікація.

Класифікаційних категорій слід зазначити, що ще не всі вони є загальними. Деякі з них уже стали стійкими (наприклад, тип, клас, вид). Більш раціональною слід вважати систему класифікації різних ландшафтів за В.А. Ніколаєвим.

Регіональна класифікація.

Регіональна класифікація ландшафтів полягає у виділенні і систематизації індивідуальних територіальних одиниць різних рангів.

В основу регіональної класифікації класифікації (районування) кладунь зональний і азональний принципи. Відповідно виділяють два ряди ландшафтних регіонів – зональний (ландшафтна зона, підзона) і азональний (ландшафтна країна, провінція,область,район).

12.

табл. 5,1

13.

Загальне: Ландшафт є синонімом природного територіального комплексу. Згідно з цим трактуванням, ландшафт таке ж загальне поняття, як рельєф, грунт, клімат, і може бути застосований для різних за розміром і складності територій .

Типологічне: ландшафти, які можуть поєднуватися за типовими ознаками в певні групи (види, роди, типи, класи) і повторюються в межах певних територій. У практичній діяльності (наприклад: при оцінці природних ресурсів) доцільніше розробляти ті чи інші норми по відношенню до типових ландшафтів, ніж для кожного ландшафту окремо. Воно є основою для дослідження картографування й наукового опису ландшафтів різних територій.

Індивідуальне: ландшафт розуміється як конкретний, неповторний ПТК має власну географічну назву. Відповідно до цієї трактовки, ландшафту є складовою частиною більших від нього територіальних одиниць(ландшафтного району, ландшафтної області).

14.

Вертикальна структура ландшафту – це послідовне розташування компонентів по вертикалі (за ярусами): приземний шар повітря, рослинний і тваринний світ, грунти, поверхневі води, гірські породи, підземні води. Разом із тим перераховані компоненти формують відповідні сфери( атмо-, біо-, педо-, гідро-, літосфера), які тісно взаємоповязані

16.

Фація – це найпростіший ПТК який займає елемент мезоформи рельєфу (одну грань) або частину, всю мікрофлору або її частину, з однаковою літологією поверхневих (грунтових) порід, однаковим характером грунтового зволоження, одним мікрокліматом, однією грунтовою відміною і одним біоценозом (в умовах непорушеної природної рослинності)

Урочище – це ПТК, який складається з генетично взаємопов’язаних фацій або груп фацій (підурочищ), утворених у межах частини або цілої мезоформи рельєфу, з однаковою напрямленістю руху вод і твердого матеріалу, однорідностю літологічних відмін ґрунтоутворюючих порід (глини, суглинки, піски і ін.), одно типовим поєднанням тепла й зволоження, грунтових відмін і рослинності.

Місцевість – це складна морфологічна одиниця ландшафту, яка утворюється з урочищ і фацій з одним типом комплексів мезоформ рельєфу, однорідною геологічною основою, місцевим кліматом, із переважанням одного підтипу (типу) грунтів і рослин

18.

ПТК – це територія з певною єдністю природи, тобто закономірне поєднання природних компонентів (рельєфу і гірських порід, атмосферу води, грунтів, рослинного і тваринного світу), які перебувають складній взаємодії взаємозумовленості утворюючи єдину нерозривну систему.

19.

До загальних рис ПТК належить:

  1. Єдність

  2. Диференціація

  3. Дискретність

  4. Континуальність

1.єдність – це існування його як єдиного цілого, що виражається у взаємодій його складових частин.

2. Диференціація ПТК – спостерігається на поверхні суші де майже кожна ділянка поверхні відрізняється від іншої

  1. Розкрийте суть та складові функціонування ландшафту.

Функціонування ландшафтів – сукупність всіх процесів переміщення, обміну і трансформації речовини й енергії всередині ПТК (вертикальні потоки) або між різними ПТК (горизонтальна міграція). Якщо первинною ланкою для аналізу вертикальної (радіальної) міграції (зв’язків) слугує фація, то для виявлення горизонтальних слід досліджувати ландшафти в цілому. Головні складові функціонування ландшафтів: волого обмін, мінеральний обмін, біогенний кругообіг.

Процес вологообміну (кругообіг вологи) включає випадання атмосферних опадів, поверхневий стік, інфільтрацією, підземний стік, підняття грунтових вод по капілярах і випаровування, конденсацію вологи в атмосфері і нове випадання опадів. Таким чином з одного боку – це підняття водних розчинів по капілярах грунту і водойм з іншого – випадання атмосферних опадів, їх просочування в грунт , випадання разом з вологою пилу. Завдяки кругообігу вологи, здійснюється мінеральний обмін між окремими компонентами ландшафту. Цей процес супроводжується формуванням транспортуванням і акумуляцією хімічних елементів.

Мінеральний обмін у ландшафті, на відміну від вологообігу, має вигляд спрямованих в один бік міграційних процесів, відбувається акумуляція і трансформація речовин, а не безпосередній їх кругообіг. Мінеральні речовини мігрують в ландшафті у вигляді : водорозчинних речовин, механічних домішок у воді, механічних домішок у повітрі (пил), твердих продуктів денудації гірських порід, що переміщуються по схилу під дією сили тяжіння.

Газообмін – переміщення розчинів і трансформація газоподібних речовин, а також циркуляція атмосферних мас, яка супроводжується обміном речовиною й енергією.

Енергообмін – це кругообіг і трансформація сонячної енергії. Вона здатна перетворюючись на інші види енергії – теплову, хімічну, механічну. Завдяки сонячній енергії відбувається волого обмін і біогенний кругообіг. Від забезпеченя сонячною енергією залежить інтенсивність функціонування ландшафтів.

Біогенний кругообіг – включає утворення й руйнування органічної речовини, їх випадання на поверхню грунту та включення в новий кругообіг. Процес утворення органічної речовини - фотосинтез.

  1. Пояснити зміст поняття «динаміка ландшафтів», «ритмічність», «циклічність».

Динамікою ландшафтів називають кількісні зміни, які відбуваються в ПТК під дією природніх і антропогенних факторів і не приводять до якісної перебудови його структури.

Ритмічність – повторюваність у часі різних природних процесів і явищ в однаковій послідовності.

Циклічні зміни проявляються через певні проміжки часу. Розрізняють циклічні процеси, які повторюються через нерівні проміжки часу (підняття і опускання суші, трансгресії, і регресії моря, потепління і похолодання клімату, коливаня рівня озер, максимуми сонячних плям), і процеси та явища, які повторюються приблизно через рівні проміжки часу (зміна дня і ночі, пір року).

  1. Назвіть типи амплітуд коливання у ритмічних змінах птк.

Амплітуда коливань у ритмічних змінах ландшафтів різна. Кількість теплоти і світла, яку дістає ландшафт у певний сезон, місяць, день не є абсолютно постійними величинами. Вони коливаються залежно від зміни, сонячної активності, що діє на інші фізико-географічні процеси.

Розрізняють три типи амплітуди: нормальну, небезпечну і катастрофічну. Нормальна амплітуда коливання не приводить до сильних змін. Наприклад раннє чи пізнє зсідання снігу. Небезпечна амплітуда викликає порушення нормального режиму розвитку ландшафту, особливо біогенних компонентів (повернення холоду під час цвітіння плодових дерев). Катастрофічні амплітуди викликають сильні зміни властивостей ПТК. (утворення на гірських схилах зсувних цирків)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]