- •Дайте означення та класифікацію епс.
- •Що таке приймач та споживач електроенергії.
- •Основні вимоги до епс.
- •Структура та функційні складові епс.
- •5. Джерела живлення в епс.
- •Категорії електроприймачів за надійністю живлення.
- •12. Режими роботи приймачів електроенергії.
- •13. Поняття електричного навантаження і параметри, які його характерезують
- •Класифікація графіків електричного навантаження.
- •Коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень (…).
- •17. Класифікація методів визначення розрахункового навантаження об’єкта та межі їх застосування.
- •18.Наближені методи визначення розрахункового навантаження об’єкту електроспоживання(коефіцієнта попиту,питомої густини навантаження,питомих витрат електроенергії).
- •19.Метод впорядкованих діаграм визначення розрахункового навантаження.
- •21. Середня потужність, середньозважений коефіцієнт використання та середній коефіцієнт реактивної потужності групи споживачів.
- •22. Модифікований статистичний метод визначення навантаження.
- •27. Коефіцієнти що характеризують потужність в сеп.
- •26. Хвильові діаграми миттєвих значень повної потужності та їх складових.
- •28. Способи та технічні засоби підвищення коефіцієнта потужності в системах електроспоживання.
- •2.Статичні компенсатори прямого регулювання.
- •4.Статичні компенсатори з параметричним регулюванням.
- •29. Джерела реактивної потужності в сеп та їх основні характеристики.
- •Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •31.Розподіл реактивної потужності у радіальній та магістральній схемах живлення електроприймачів.
- •30. Батареї статичних конденсаторів та способи регулювання їх реактивної потужності.
- •Регулювання зміною опору.
- •Регулювання зміною напруги.
- •Регулювання зміною частоти.
- •32.Показники якості електричної енергії в електропостачальних системах та їх нормування.
- •33.Вплив якості електроенергії на ефективність роботи систем електроспоживання.
- •34.Способи визначення показників якості електроенергії.
- •35.Способи регулювання показників якості електроенергії та засоби їх покращення.
Класифікація графіків електричного навантаження.
Графіки розрізняють за видом параметра (активної, реактивної або повної потужності чи струму), а також за тривалістю проміжку часу - за цикл, зміну, добу.
Хронологічними називають графіки, подані функцією поточного часу. Інколи для полегшення аналізу або у випадках, коли графік охоплює значну кількість періодів однакової тривалості (наприклад, у разі річних графіків, які охоплюють 365 добових графіків), застосовуються упорядковані графіки, або графіки за тривалістю навантажень (рис. 2.4). У таких графіках значення навантажень розташовані у порядку їх зменшення. Існують також типи графіків зі зростанням значень навантаження.
Графіки
навантажень поділяють на індивідуальні
та групові. Вид індивідуального графіка
визначається режимом роботи (рис. 2.5).
Розрізняють такі типи індивідуальних
графіків та відповідні їм режими роботи
приймачів 1) періодичні; 2) циклічні; 3)
нециклічні 4) нерегулярні.
Перший тип (рис. 2.5, а) чітко ритмічного процесу виробництва з однаковим періодом циклу tц, часом увімкнення tp, і часом пауз t0 відповідає, як правило, поточному чи автоматизованому за жорсткою програмою виробництву.
Другий
тип
(рис.
2.5, б)
відповідає
не автоматизованому, а циклічному
виробництву, періодичність порушена
через різну тривалість часу пауз
(
)
за
однакових
tp.
Тому
тут можна говорити про середню тривалість
циклу tц,с
Третій тип (рис. 2.5, в) відповідає виробництву, в якому операції, які виконує агрегат, чітко не регламентовані, тому тривалість усіх ділянок графіка нестабільна. Нециклічні графіки виглядають доволі хаотичними. Однак, оскільки відповідні електроприймачі виконують певний обсяг завдання, то вони характеризуються стабільністю значення спожитої енергії.
Четвертий тип (рис. 2.5, г) відповідає практичному випадку нерегулярного режиму роботи електроприймача, умова стабільності електроспоживання вже не виконується. Це означає, що технологічний процес за самою своєю природою має нестабільний характер (наприклад, електропривод ліфта).
Для групових графіків, які складаються з індивідуальних графіків електроприймачів, що входять в групу, пік графіка і його вигляд визначають взаємозв'язками навантажень окремих електроприймачів за умовами технологічного процесу. Розрізняють два типи таких взаємозв'язків: а) між значеннями навантаження цього електроприймача в різні моменти часу; б) між значеннями навантажень різних електроприймачів в конкретний момент часу. Якщо робота виробничого агрегата автоматизована за чіткою програмою, то електроприймача, з яких він складається, мають періодичні графіки навантажень і груповий графік теж буде періодичним з жорсткими
Коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень (…).
Коефіцієнт
використання активної потужності одного
приймача кв
або
їх групи Кв
є
відношення середньої активної потужності
окремого приймача рс
або
групи Рс
за
певний проміжок часу, наприклад, цикл
ґц
чи
Тч
до
відповідної номінальної потужності
або
тобто
Звідси можна отримати вираз для групового коефіцієнта використання Кв через індивідуальні кв:
руповий коефіцієнт використання для декількох груп електроприймачів визначають за формулою
Аналогічно
можна визначити коефіцієнти використання
для реактивної потужності та повної
потужності або струму, однак досвід
показує, що їх використання недоцільне.
У розрахунковій практиці для визначення
цих величин використовують коефіцієнти
потужності соs
реактивної потужності tg
.
Коефіцієнт максимуму - це відношення розрахункового навантаження Рр до середнього Рс:
він переважно застосовується до групових графіків.
В інженерній практиці коефіцієнт максимуму, як і коефіцієнт використання, визначають для найзавантаженішої зміни - загальноприйнятого розрахункового періоду, для якого визначають розрахункові навантаження.Коефіцієнт попиту визначає відношення розрахункової потужності Рр до номінальної Р„ за груповий цикл або зміну:
Він безпосередньо пов'язує розрахункову максимальну потужність з номінальною потужністю без врахування властивостей графіка, які залежать, наприклад, від кількості електроприймачів та режимів їх роботи.
Коефіцієнт форми індивідуального кф чи групового Кф графіка навантажень показує відношення середньоквадратичного навантаження до середнього, визначених за один і той самий період часу:
активного
Коефіцієнт
заповнення графіку.
