Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Статистика»

Міністерство освіти І НАУКИ України

Національний університет "Львівська політехніка"

СТАТИСТИКА

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів економічних спеціальностей

(базових напрямів 6.030503 – “Міжнародна економіка”,

6.030507 – “Маркетинг”6.030504 – “Економіка підприємства”)

Затверджено на засіданні

кафедри менеджменту організацій

Протокол №1 від 30 серпня 2009 року

Львів 2009

Статистика: Конспект лекцій до самостійного вивчення розділів „Теорія статистики” та „Економічна статистика” для студентів економічних спеціальностей (базових напрямів 6.0501 „Економіка і підприємництво” та 6.0502 „Менеджмент”) /Укладачі: І.І. Новаківський, к.е.н., доц., Й.С. Ситник, к.е.н., доц, К.В. Процак, к.е.н., ст. викл, Я.В.Панас, асист., - Львів: Видавництво Національного університету„Львівська політехніка” 2009. - 40 с.

Укладачі:	І.І. Новаківський, к.е.н., ст.викл.
	Й.С. Ситник, к.е.н., ст.викл.
	К.В. Процак, асист.
	Я.В.Панас, асист.
Відповідальний за випуск	Петрович Й.М, д-р. екон. наук, проф.
Рецензенти:	Хома І.Б., канд. екон. наук, доц.
	Копець Г.Р., канд. екон. наук, доц..

ЗМІСТ

Тема 1. Предмет і метод статистики

Слово "статистика" - сума знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає такі поняття:

• статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;

• статистична практика, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

• статистична наука.

У розумінні статистики виділяють такі дві концепції щодо її наукового змісту: статистика як метод пізнання та статистика – наука, предметом дослідження якої є масові явища і процеси.

Предмет статистики – це кількісні співвідношення та розміри масових суспільних явищ, закономірності їх формування та розвитку. Наприклад, 1. Кількісне співвідношення - за період 1955-1989рр. чисельність населення світу зросла у два рази. 2. Розмірів - у другій Світовій війні брали участь дві країни з населенням 17 млрд. чол. У збройні сили було мобілізовано 110 млн., загальні людські втрати 55 млн. чол.

Особливості статистики як науки в тому, що вона вивчає кількісну сторону не поодиноких, а масових явищ. Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає її у показниках і саме цим:

• характеризує конкретну міру явищ;

• виявляє схожість і відмінність окремих рис;

• встановлює загальні властивості;

• об'єднує певні елементи в групи і виявляє окремі типи явищ.

Статистика – це багатогалузева наука, окремі галузі якої, будучи самостійними, тісно пов'язані між собою. Основними складовими частинами статистики є:

1. загальна теорія статистики – розглядає категорії статистичної науки та спільні для будь-яких явищ методи і засоби аналізу;

2. економічна статистика – вивчає явища і процеси в економіці, розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства країни і регіону в цілому;

3. галузеві статистики розробляють зміст і методи обчислення показників для відображення особливостей кожної окремої галузі (промисловості, капітального будівництва, сільського господарства, транспорту, соціальної інфраструктури тощо);

4. соціальна статистика – вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, прибутки, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Основні поняття в статистики

Статистична закономірність – це властивість повторюваності, послідовності і порядку у явищах. Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ проявляються через:

• розвиток (динаміка) явищ, наприклад, дані про збільшення чисельності населення, тривалості життя, зменшення середнього віку вступу у шлюб;

• структурні зрушення, наприклад, зростання частки міського населення чи частки населення похилого віку;

• розподіл елементів сукупності, наприклад, розподіл населення за віком, сімей за числом дітей або середньодушовим доходом;

• зв'язок між явищами, наприклад, залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартість продукції від продуктивності праці, врожайності – від родючості ґрунту.

Закономірності масових процесів властиві лише сукупностям.

Статистична сукупність - це певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку, наприклад, при вивченні кваліфікаційного рівня робітників підприємства елемент сукупності - це робітник, а межі сукупності - підприємство.

Статистичним еквівалентом, притаманним елементам сукупності властивостей, є ознака. Кожен елемент сукупності характеризується рядом ознак, значення яких є різними для різних елементів і змінюються у часі. Склад елементів і спосіб їх об'єднання визначає структуру сукупності.

Ознаки можуть бути кількісними - представленими числом (наприклад, стаж роботи, заробітна плата) чи атрибутивними (словесними) (наприклад, сімейний стан).

Для кількісних ознак застосовуються загально визначені еталони та одиниці виміру (грн., роки). Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості (стать - чоловік чи жінка, оцінка – відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Набір властивостей явища і відповідних їм чисел - шкала вимірювання. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями шкали бувають

• Метрична - звичайна числова шкала обчислення, яка використовується для вимірювання фізичних величин (ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки на метричній шкалі поділяються на дискретні та неперервні. Наприклад, дискретні - кількість студентів в аудиторії; неперервні ознаки мають будь-яке значення в неперервних межах – наприклад, вага вантажу.

• Номінальна шкала. В ній присвоєння числових ознак проводиться так, щоб подібним елементам відповідало одне і те саме число, а неподібним - різні. Найчастіше використовуються штучні вимірники, які приймають значення 0 або 1.

• Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності елементів, але й послідовності. Кожному пункту шкали приписується число-ранг або число балів у зростаючому порядку.

Сукупність - не механічне об'єднання об'єктів, а впорядкована система, кожен елемент якої характеризується загальним і одиничним, необхідним і випадковим.

Будь-яке статистичне дослідження проходить чотири етапи:

I. збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів та опитування респондентів;

II. систематизація і групування зібраних даних;

III. узагальнення показників, тобто перехід від характеристики окремих елементів до відносних і середніх величин;

IV. аналіз варіацій, динаміки, взаємозалежностей.

Етапи об'єднуються метою дослідження. результати дослідження можуть бути описані текстом чи представлені у формі таблиць і графіків.