Порядок Метцгерієві (Metzgeriales) Родина Пелієві (Pelliaceae)

Об’єднує сланеві форми з гаметангіями, що містяться у спеціальних заглибинах талому, або оточені обгорткою.

Рід пелія (Pellia).

Найбільш поширеним представником у флорі України є пелія налисткова (Pellia epiphylla), яка зустрічається в затінених вогких місцях, ярах, по берегах річок, канав, утворюючи суцільні дернини темно-зеленого забарвлення.

Гаметофіт. Слань представлена розеткою вузьких, плоских, стрічкоподібних, дихотомічно розгалужених пластинок до 1 см завширшки, з точками росту на кінцях. Пластинки світло-зеленого кольору, у центрі багатошарові, а по краях – одношарові. Від нижньої поверхні талому відростають численні прості ризоїди.

Гаметангії розміщені з верхнього боку талому. По центральній осі пластинки розміщені численні камери червонуватого забарвлення. В кожній камері розвивається по одному антеридію, що мають вигляд кулястих тілець з одношаровою стінкою. В антеридіях утворюється велика кількість сперматозоїдів з двома джгутиками.

На кінцях пластинок, дещо нижче точки росту закладаються заглиблення кишенькоподібної форми, в яких розвиваються групи архегоніїв колбоподібної форми. Запліднення яйцеклітин сперматозоїдами відбувається у водно-крапельному середовищі. Зигота швидко починає ділитись і проростає у спорогон, який спочатку має коротеньку ніжку з присоском і заглиблений у слань. Він вкритий видовженим ковпачком, який утворився з архегонію. Навесні ніжка швидко росте, а куляста коробочка прориває ковпачок. Після дозрівання спор коробочка розкривається чотирма стулками, і спори висипаються. Потрапивши у сприятливі умови, спора проростає у коротку протонему циліндричної форми, яка пізніше розростається у пластинчастиий талом.

Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)

Найчисленніший серед печіночників, містить близько 5000 видів, поширених майже по всій земній кулі. До його складу входять 200 родів і 40 родин.

Родина Радулові (Radulaceae)

Представлена єдиним родом радула (Radula), який налічує близько 250 видів, переважно тропічних.

Характерні риси родини:

• гаметофіт має листостеблову будову;

• стебло перистогіллясте, із дволопатевими листками; верхня лопать листка велика, округла, нижня — дрібна ромбічна або трапецієподібна, притиснута до верхньої

• рослини утворюють плоскі, здебільшого жовто-зелені дернинки.

Рід радула (Radula)

Радула сплющена (Radula complanata) належить до епіфітів, що ростуть на корі багатьох листяних дерев; трапляється також і на скелях. Ареал виду охоплює майже всю північну півкулю; в Україні зустрічається майже в усіх районах.

Гаметофіт. Тіло окремої рослини складається з тонкого розгалуженого стебельця до 3-4 см завдовжки, густо вкритого двома рядами широких округлих листків, які тісно прилягають один до одного (рис.). Дорзовентральні пагони щільно прилягають до кори дерев.

Листки плоскі або опуклі, одношарові; кожний листок складається із двох лопатей. Верхня – більша, широка й округла, нижн – майже в 4 рази менша за верхню, неправильної ромбічної або прямокутної форми, притиcнута до верхньої. Від основи нижньої лопаті листка відходять пучки ризоїдів, якими рослина прикріплюється до субстрату.

Радула — однодомна рослина. Архегонії звичайної будови, розвиваються групами на кінці стебла або гілочок. Антеридії формуються дещо нижче архегоніїв і розміщені кожен на довгій ніжці.

Спорогон верхівковий, складається з яйцеподібної коробочки і короткої ніжки з присоском; присосок здутий і глибоко проникає у верхівку стебла. Коробочка розкривається чотирма стулками на верхівці. Спори проростають короткими пластинчастими протонемами.