- •Вступ. Систематика рослин як наука. Історія систематики.
- •Загальні питання систематики вищих рослин
- •Походження вищих рослин
- •Сучасний обсяг вищих рослин
- •Клас Риніопсиди (Rhyniopsida)
- •Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Родина Ринієві (Rhyniaceae)
- •Порядок Псилофітові (Psilophytales)
- •Відділ II. Зостерофілофіти (zosterophyllophyta)
- •Відділ мохоподібні (bryophyta)
- •Життєвий цикл
- •Родина Річчієві (Ricciaceae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales) Родина Пелієві (Pelliaceae)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Родина Радулові (Radulaceae)
- •Клас 3. Листостеблові мохи (Bryopsida)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales) Родина Політрихові (Polytrichaceae)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Дикранові (Dісrапасеае)
- •Порядок Брієві (Bryales)
- •Родина Брієві (Вrуасеае)
- •Судинні спорові рослини
- •Відділ плауноподібні
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Родина Плаунові (Lycopodiaceae)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Родина Плаункові (Selaginellaceae)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Родина Лепідодендрові (Lepidodendraceae)
- •Родина Сигілярієві (Sigillariaceae)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Родина Молодильникові (Isoetaceae)
- •Відділ V. Псилотоподібні, або псилотофіти (psilotophyta)
- •Клас Гієнієвидні, або Гієніопсиди (Hyeniopsida)
- •Клас Клинолистовидні (Sphenophyllopsida)
- •Клас Хвощевидні (Equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощеві (Equisetales)
- •Клас Аневрофітопсиди (Aneurophytopsida)
- •Клас Археоптеридопсиди (Archaeopteridopsida)
- •Клас Кладоксилопсиди (Cladoxylopsida)
- •Клас Зигоптеридопсиди (Zygopteridopsida)
- •Клас Вужачковидні (Ophioglossopsida)
- •Клас Маратієвидні (Marattiopsida)
- •Клас Папоротевидні (Polypodiopsida)
- •Порядок Багатоніжкові, або Поліподієві (Polypodiales)
- •Порядок Ціатеєві (Cyatheales)
- •Підклас Марсилеїди (Marsileidae)
- •Насінні рослини
- •Клас Насінні Папороті або Лігіноптеридопсиди
- •Клас 2. Саговниковидні (Cycadopsida)
- •Клас Бенетитовидні (Bennettitopsida)
- •Клас Гнетовидні або оболонконасінні
- •Порядок Ефедрові (Ephedrales)
- •Порядок Вельвічієві (Welwitschiales)
- •Порядок Гнетові (Gnetales)
- •Клас Гінкговидні (Ginkgopsida)
- •Систематика підкласу Хвойні (Pinidae)
- •Порядок Вольцієві (Voltziales)
- •Порядок Подозамітові (Podozamitales)
- •Порядок Араукарієві (Araucariales)
- •Порядок Соснові (Pinales)
- •Порядок Кипарисові (Cupressales)
- •Родина Кипарисові (Cupressaceae)
- •Порядок Подокарпові (Podocarpales)
- •Порядок Тисові (Taxales)
Родина Річчієві (Ricciaceae)
Характерні ознаки родини:
слань лінійна або клиновидна, дихотомічно розгалужена, часто у вигляді розетки розетки правильної форми, до 1-3 см у діаметрі;
гаметангії та спорогони занурені в талом;
ніжка у спорогону не розвивається;
елатери у коробочках відсутні.
До родини належить два роди.
Рід річчія (Riccia) налічує 140 видів, більшість з яких поширені на вологих глинистих або заболочених ґрунтах, по берегах річок. Деякі види трапляються на сухих кам’янистих місцях.
В Україні поширений вид річчія водяна (Riccia fluitans), яка має багаторазово дихотомічно розгалужений талом лінійної форми кілька сантиметрів завдовжки і 1-2 мм завширшки. Вид трапляється у стоячих та слабопротічних водоймах. Рослини плавають на поверхні води, а при пересиханні водойми ростуть на вологому ґрунті.
Рід річчіокарп (Ricciocarpus) включає тільки один вид – річчіокарп плаваючий (Ricciocarpus natans), який поширений у стоячих чи слабопротічних водоймах. Це маленька рослина, що плаває на поверхні води у непротічних водоймах або поселяється на намулі. Талом шкірястий, дихотомічно розгалужений, 5-10 мм завдовжки і 3-8 мм завширшки. З верхнього боку талому добре помітний серединне дихотомічно розгалужене заглиблення. З нижнього боку утворюються численні нерозгалужені ризоїди.
Родина Маршанцієві (Marchantiaceae)
Об’єднує понад 200 видів мохів, поширених переважно у вологих тропічних лісах. Серед них є епіфіти, наземні та наскельні рослини.
Характерні ознаки родини:
гаметофіти сланеві, переважно дводомні;
з нижнього боку таломів наявні лусочки різної форми і два типи ризоїдів: прості, з гладенькими стінками та язичкові з нерівномірно потовщеними стінками;
антеридії та архегонії розвиваються на спеціальних підставках, які відростають від поверхні талому;
у внутрішній будові талому наявні добре виражені повітряні камери;
спорогон складається з коробочки, ніжки й стопи;
в коробочках більшості видів розвиваються елатери.
Рід маршанція (Marchantia)
Найбільш відомим представником не тільки роду, але й класу є маршанція поліморфна (Marchantia polymorpha), яка часто трапляється в сирих місцях, на болотах, берегах річок, вогких скелях.
Гаметофіт маршанції дводомний, має вигляд дихотомічно розгалужених пластинок 5-20 см завдовжки і 1-2 см завширшки, що стеляться по землі. На верхівці талому міститься виїмка, у якій знаходитьься точка росту, яка складається з меристематичних клітин.
Талом з верхнього боку гладенький, темно-зелений, з добре помітною заглибленою серединною жилкою. Нижній бік талому має бурувато-червоне забарвлення. Тут містяться численні прості та язичкові ризоїди і лусочки-амфігастрії, що мають вигляд одношарових темно-фіолетових пластинок. Вони мають здатність довго утримувати воду під час засухи.
Анатомічна будова талому. Зверху талом укритий одношаровою епідермою. Епідерму пронизують особливі вентиляційні отвори (дихальця), які обмежовуються шістнадцятьма клітинами, розміщеними у чотири яруси – по 4 клітини у кожному. Замикаючі клітини відсутні. Під епідермою містяться повітряні камери — великі порожнини ромбічної або неправильної багатокутної форми. Дно камер вистилають хлорофілоносні клітини — асимілятори. Під ними міститься кількошарова паренхімна тканина талому, клітини якої не містять хлорофілу. У цих клітинах запасаються крохмаль та олія. Під паренхімою розташована нижня епідерма, від якої відходять ризоїди та амфігастрії.
Гаметангії розвиваються на особливих виростах талому – підставках. Жіночі підставки мають вигляд дев’ятипроменевого зірчастого диску на ніжці. Архегонії розміщуються групами з нижнього боку променів Вони мають колбоподібну форму і повернуті шийками вниз. У черевці архегонію утворюється яйцеклітина.
Чоловічі підставки дисковидні, восьмилопатеві, на довгій тонкій ніжці. Антеридії розвиваються в овальних порожнинах, з’єднаних з верхнім боком підставки канальцями. В кожній порожнині на короткій ніжці розвивається по одному антеридію овальної форми з одношаровою стінкою. В антеридіях утворються дводжгутикові сперматозоїди, які звільняються після розривання антеридію. За наявності краплинної води вони активно рухаються до архегоніів, проникають через канал шийки у черевце і запліднюють яйцеклітину.
Зигота відразу ж починає мітотично ділитись, проростаючи у спорогон, який складається з короткої ніжки, стопи з гаусторієм та кулястої коробочки. Спорогон довгий час розвивається в оболонці архегонію, тобто вкритий ковпачком. При дозріванні спор ковпачок розривається, а коробочка розкривається чотирма повздовжніми стулками.
Спора, потрапивши у сприятливе середовище, проростає у коротку нитку – протонему, яка відразу ж ділиться в різних напрямках, утворюючи пластинку, що розростається у талом гаметофіту.
Вегетативне розмноження маршанції поліморфної здійснюється виводковими бруньками. Це дрібні, плоскі, дволопатеві утворення, що складаються з кількох шарів клітин. Бруньки утворюються у великій кількості у виводкових кошиках, які розвиваються на поверхні талому маршанції і мають вигляд невеликих келихоподібних виростів.
Підклас Юнгерманієві (Jungermannidae)
Підклас об’єднує сланеві або листостеблові рослини з дорзовентральним, рідше радіально-симетричним типом будови гаметофіту і дуже слабкою або відсутньою внутрішньою диференціацією тканин. Гаметофіт двостатевий або роздільностатевий, таломного типу чи листостебловий з 2-3-рядним листорозміщенням. Антеридії й архегонії найчастіше розвиваються безпосередньо на таломі; у листостеблових форм – у пазухах листків або на стеблеподібних виростах. Підставки відсутні.
Спорогон має довгу ніжку, добре розвинуту стопу і коробочку, яка розкривається переважно чотирма стулками. У коробочці, крім спор, утворюються також елатери зі спіральними потовщеннями.
