Порядок Гнетові (Gnetales)

Порядок включає одну родину Гнетові (Gnetaceae) з одним родом гнетум (Gnetum), що об'єднує близько 30 видів, поширених в тропіках Азії та Малайзії, а також в Південної Америки та Західної Африки. Між західною та східної півкулями немає жодного спільного виду гнетумів.

Характерні особливості родини Гнетові:

• Гнетові — здебільшого деревоподібні ліани вологотропічних лісів, рідше кущі; два види представлені деревними рослинами з прямим стовбуром, як гнетум гнемон (G. gnетоn).

• Стебла членисті і часто здуті у вузлах. Листки здебільшого цілісні, великі, з широкою пластинкою, шкірясті, з перисто-сітчастим жилкуванням, зовні схожі на листки багатьох тропічних дводольних рослин. Листкорозміщення супротивне; листки сидять на коротких черешках.

• Провідна система стебла – евстела з добре розвинутими пучками, широкими серцевинними променями, товстою корою. У гнетових наявний камбій і вторинне потовщення осьових органів. Протоксилема складається з трахеїд зі спіральними потовщеннями; вторинна ксилема – з трахеїд і більш широких (у 4-5 разів) судин з простою перфорацією. Судини гнетових дуже подібні до судин еволюційно просунутих покритонасінних але мають інше походження. У флоемі деяких видів утворюються клітини, аналогічні до клітин-супутників покринасінних, але виникають вони іншим шляхом.

• Гнетуми – дводомні рослини. Зібрання стробілів або прості у вигляді колосків, або біля їх основи виникають вторинні бічні гілочки, яка, в свою чергу, теж можуть галузитись. Тонка вісь кожного колоска несе супротивно розміщені покривні луски, що попарно чашоподібно зрослись. В пазухах покривних лусок містяться стробіли та численні волоски.

• Зібрання мікростробілів має вигляд колосків з короткими міжвузлями, що не галузяться або зрідка мають біля основи бічні гілочки. У пазухах покривних лусок кільчасто, в кілька рядів розміщується велика кількість мікростробілів. Кожен мікростробіл має один цілісний мікроспорофіл з двома бічними мікроспорангіями на верхівці та трубчастий покрив із двох зрослих покривних листків. Пилкові зерна кулясті, з дрібношипуватою поверхнею; переносяться комахами на краплину рідини, що виділяється мікропілярною трубкою.

• Зібрання мегастробілів теж мають вигляд колосків але з довшими міжвузлями. У пазухах покривних лусок містяться однорядні кільця з 3-8 мегастробілів. Кожен мегастробіл складається з одного насінного зачатку, інтегумент якого витягується в мікропілярну трубку, та двох покривів, що утворились в результаті зростання двох пар покривних листків. Зовнішній покрив стробіла стає пізніше соковитим, яскраво забарвленим, а внутрішній — твердим, кам'янистим. Інтегумент насінного зачатка в зрілій насінині в тонку плівчасту внутрішню оболонку.

• При проростанні мікроспори її вміст поділяється на маленьку проталіальну клітину і велику антеридіальну. Ядро останньої ділиться на два ядра: ядро сифоногенної клітини і ядро генеративної клітини. Під час розвитку пилкової трубки ядро генеративної клітини ділиться, утворюючи два неоднакові спермії, менший з яких, імовірно, дегенерує.

• Проростання мегаспори розпочинається з послідовного ряду вільних ядерних поділів. Пізніше в нижній частині жіночого гаметофіту утворюється клітинна тканина, а в мікропілярній частині вілноядерний стан зберігається до моменту запліднення. У складі жіночого гаметофіту гнетових архегонії відсутні. Після зіткнення пилкової трубки з жіночим гаметофітом одне, два або три ядра у верхній частині ендосперму відособлюються від інших ядер, навколо них формується шар цитоплазми, і вони перетворюються на яйцеклітини. Кінцева частина пилкової трубки руйнується, обидва спермії. А також ядро сифоногенної клітини виливаються в жіночий заросток. Один із сперміїв запліднює яйцеклітину, після чого верхня частина жіночого гаметофіту теж набуває клітинної будови.

• Із зиготи формується зародок насінини, який сильно розвинуту ніжку (гаусторію), довгий гіпокотиль (підсім’ядольне коліно), зародкову брунечку і дві сім’ядолі. Насінина більшості видів зовні вкрита м'ясистою оболонкою, яка розвивається з покривних листків. Насіння окремих видів гнетума їстівне, поширюється птахами.

В деяких тропічних країнах види гнетумів знайшли різноманітне застосування. Зокрема, гнетум гнемон, гнетум широколистий (G. latifolium) та деякі інші види дуже ціняться в Південно-Східній Азії через свою кору, з якої виробляють міцне волокно. Листки, стробіли і насінні зачатки деяких видів гнетумів використовують в їжу, і з цією метою їх культивують в Південно-Східній Азії.