- •Вступ. Систематика рослин як наука. Історія систематики.
- •Загальні питання систематики вищих рослин
- •Походження вищих рослин
- •Сучасний обсяг вищих рослин
- •Клас Риніопсиди (Rhyniopsida)
- •Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Родина Ринієві (Rhyniaceae)
- •Порядок Псилофітові (Psilophytales)
- •Відділ II. Зостерофілофіти (zosterophyllophyta)
- •Відділ мохоподібні (bryophyta)
- •Життєвий цикл
- •Родина Річчієві (Ricciaceae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales) Родина Пелієві (Pelliaceae)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Родина Радулові (Radulaceae)
- •Клас 3. Листостеблові мохи (Bryopsida)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales) Родина Політрихові (Polytrichaceae)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Дикранові (Dісrапасеае)
- •Порядок Брієві (Bryales)
- •Родина Брієві (Вrуасеае)
- •Судинні спорові рослини
- •Відділ плауноподібні
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Родина Плаунові (Lycopodiaceae)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Родина Плаункові (Selaginellaceae)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Родина Лепідодендрові (Lepidodendraceae)
- •Родина Сигілярієві (Sigillariaceae)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Родина Молодильникові (Isoetaceae)
- •Відділ V. Псилотоподібні, або псилотофіти (psilotophyta)
- •Клас Гієнієвидні, або Гієніопсиди (Hyeniopsida)
- •Клас Клинолистовидні (Sphenophyllopsida)
- •Клас Хвощевидні (Equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощеві (Equisetales)
- •Клас Аневрофітопсиди (Aneurophytopsida)
- •Клас Археоптеридопсиди (Archaeopteridopsida)
- •Клас Кладоксилопсиди (Cladoxylopsida)
- •Клас Зигоптеридопсиди (Zygopteridopsida)
- •Клас Вужачковидні (Ophioglossopsida)
- •Клас Маратієвидні (Marattiopsida)
- •Клас Папоротевидні (Polypodiopsida)
- •Порядок Багатоніжкові, або Поліподієві (Polypodiales)
- •Порядок Ціатеєві (Cyatheales)
- •Підклас Марсилеїди (Marsileidae)
- •Насінні рослини
- •Клас Насінні Папороті або Лігіноптеридопсиди
- •Клас 2. Саговниковидні (Cycadopsida)
- •Клас Бенетитовидні (Bennettitopsida)
- •Клас Гнетовидні або оболонконасінні
- •Порядок Ефедрові (Ephedrales)
- •Порядок Вельвічієві (Welwitschiales)
- •Порядок Гнетові (Gnetales)
- •Клас Гінкговидні (Ginkgopsida)
- •Систематика підкласу Хвойні (Pinidae)
- •Порядок Вольцієві (Voltziales)
- •Порядок Подозамітові (Podozamitales)
- •Порядок Араукарієві (Araucariales)
- •Порядок Соснові (Pinales)
- •Порядок Кипарисові (Cupressales)
- •Родина Кипарисові (Cupressaceae)
- •Порядок Подокарпові (Podocarpales)
- •Порядок Тисові (Taxales)
Порядок Гнетові (Gnetales)
Порядок включає одну родину Гнетові (Gnetaceae) з одним родом гнетум (Gnetum), що об'єднує близько 30 видів, поширених в тропіках Азії та Малайзії, а також в Південної Америки та Західної Африки. Між західною та східної півкулями немає жодного спільного виду гнетумів.
Характерні особливості родини Гнетові:
Гнетові — здебільшого деревоподібні ліани вологотропічних лісів, рідше кущі; два види представлені деревними рослинами з прямим стовбуром, як гнетум гнемон (G. gnетоn).
Стебла членисті і часто здуті у вузлах. Листки здебільшого цілісні, великі, з широкою пластинкою, шкірясті, з перисто-сітчастим жилкуванням, зовні схожі на листки багатьох тропічних дводольних рослин. Листкорозміщення супротивне; листки сидять на коротких черешках.
Провідна система стебла – евстела з добре розвинутими пучками, широкими серцевинними променями, товстою корою. У гнетових наявний камбій і вторинне потовщення осьових органів. Протоксилема складається з трахеїд зі спіральними потовщеннями; вторинна ксилема – з трахеїд і більш широких (у 4-5 разів) судин з простою перфорацією. Судини гнетових дуже подібні до судин еволюційно просунутих покритонасінних але мають інше походження. У флоемі деяких видів утворюються клітини, аналогічні до клітин-супутників покринасінних, але виникають вони іншим шляхом.
Гнетуми – дводомні рослини. Зібрання стробілів або прості у вигляді колосків, або біля їх основи виникають вторинні бічні гілочки, яка, в свою чергу, теж можуть галузитись. Тонка вісь кожного колоска несе супротивно розміщені покривні луски, що попарно чашоподібно зрослись. В пазухах покривних лусок містяться стробіли та численні волоски.
Зібрання мікростробілів має вигляд колосків з короткими міжвузлями, що не галузяться або зрідка мають біля основи бічні гілочки. У пазухах покривних лусок кільчасто, в кілька рядів розміщується велика кількість мікростробілів. Кожен мікростробіл має один цілісний мікроспорофіл з двома бічними мікроспорангіями на верхівці та трубчастий покрив із двох зрослих покривних листків. Пилкові зерна кулясті, з дрібношипуватою поверхнею; переносяться комахами на краплину рідини, що виділяється мікропілярною трубкою.
Зібрання мегастробілів теж мають вигляд колосків але з довшими міжвузлями. У пазухах покривних лусок містяться однорядні кільця з 3-8 мегастробілів. Кожен мегастробіл складається з одного насінного зачатку, інтегумент якого витягується в мікропілярну трубку, та двох покривів, що утворились в результаті зростання двох пар покривних листків. Зовнішній покрив стробіла стає пізніше соковитим, яскраво забарвленим, а внутрішній — твердим, кам'янистим. Інтегумент насінного зачатка в зрілій насінині в тонку плівчасту внутрішню оболонку.
При проростанні мікроспори її вміст поділяється на маленьку проталіальну клітину і велику антеридіальну. Ядро останньої ділиться на два ядра: ядро сифоногенної клітини і ядро генеративної клітини. Під час розвитку пилкової трубки ядро генеративної клітини ділиться, утворюючи два неоднакові спермії, менший з яких, імовірно, дегенерує.
Проростання мегаспори розпочинається з послідовного ряду вільних ядерних поділів. Пізніше в нижній частині жіночого гаметофіту утворюється клітинна тканина, а в мікропілярній частині вілноядерний стан зберігається до моменту запліднення. У складі жіночого гаметофіту гнетових архегонії відсутні. Після зіткнення пилкової трубки з жіночим гаметофітом одне, два або три ядра у верхній частині ендосперму відособлюються від інших ядер, навколо них формується шар цитоплазми, і вони перетворюються на яйцеклітини. Кінцева частина пилкової трубки руйнується, обидва спермії. А також ядро сифоногенної клітини виливаються в жіночий заросток. Один із сперміїв запліднює яйцеклітину, після чого верхня частина жіночого гаметофіту теж набуває клітинної будови.
Із зиготи формується зародок насінини, який сильно розвинуту ніжку (гаусторію), довгий гіпокотиль (підсім’ядольне коліно), зародкову брунечку і дві сім’ядолі. Насінина більшості видів зовні вкрита м'ясистою оболонкою, яка розвивається з покривних листків. Насіння окремих видів гнетума їстівне, поширюється птахами.
В деяких тропічних країнах види гнетумів знайшли різноманітне застосування. Зокрема, гнетум гнемон, гнетум широколистий (G. latifolium) та деякі інші види дуже ціняться в Південно-Східній Азії через свою кору, з якої виробляють міцне волокно. Листки, стробіли і насінні зачатки деяких видів гнетумів використовують в їжу, і з цією метою їх культивують в Південно-Східній Азії.
