Клас Хвощевидні (Equisetopsida)

До цього класу відносять два порядки, один з яких (Calamitales) повністю вимер, а другий (Equisetales) включає і викопні і сучасні таксони. Найбільш давні представники класу відомі з верхнього девону, а розквіт припадає на карбон.

Порядок Каламітові (Calamitales)

До порядку відносять викопні рослини, які виникли у верхньому девоні, найбільшого розвитку досягли в карбоні, а в юрському періоді повністю вимерли. Каламітові були деревними рослинами заввишки до 10-20 м, зовні подібними до хвощів.

Каламітові мали членисті ребристі стебла; на сусідніх міжвузлях ребра у багатьох представників чергувались, як і у хвощів. Листкорозміщення було кільчасте. Спорофіли мали вже будову типових спорангієфорів: вони були щиткоподібними, несли по 4 спорангії. Спорангієфори розміщувались кільчасто, утворюючи стробіли. Кільця спорангієфорів у стробілах чергувалися з кільцями неплідних листків, які своїми верхівками загиналися вгору, оточуючи стробіл. Більшість каламітових були різноспоровими, але відомі й рівноспорові види.

Листки каламітових, як правило, були вільними біля основи й тільки в деяких видів зростались основами.

У зв’язку з наявністю камбію для каламітових було характерне вторинне потовщення стебла.

Порядок Каламітові поділяють на дві родини.

Родина Астерокаламітові (Asterocalamitaceae)

Родина включає більш давні й примітивні рослини, які жили в період від верхнього девону до нижнього карбону.

Це були деревні рослини з членистими й ребристими стеблами; ребра в сусідніх міжвузлях не чергувались. Листки завдовжки до 5 см були вільними, вузькими і багаторазово дихотомічно галузились на ниткоподібні частки. Стробіли складались зі спорангієфорів, які мали щитковидну форму, несли по 4 спорангії і були по 8-10 зібрані в кільця. З ними чергувались кільця неплідних листків.

Найбільш відомим представником родини був рід астерокаламіт (Asterocalamites). Це були деревні рослини, поширені в нижньому карбоні.

Родина Каламітові (Calamitaceae)

Каламітові були більш прогресивною та численною групою, яка з’явилась в нижньому карбоні, досягла найбільшого розвитку в середньому та верхньому карбоні і вимерла переважно в пермському періоді.

Морфологічна будова. Каламітові були високими деревами, росли на болотах і мали довгі горизонтальні кореневища, від яких відростали вертикальні пагони діаметром до 0,5 м і заввишки до 20 м. Стебла були галузистими, членистими й ребристими, ребра суміжних міжвузлів чергувалися.

На вузлах стебла були розміщені кільцями вегетативні листки завдовжки від 0,2 до 7 (рідко 20) см. Вони були простими, цілісними, лінійної форми, з однією жилкою. Клітини листків містили хлоропласти і, на відміну від листків сучасних хвощів, виконували функцію фотосинтезу.

Анатомічна будова стебла. Центральна частина стебла була зайнята серцевиною, яка у дорослих рослин руйнувалась, і стебло ставало порожнистим. Серцевина була оточена досить потужним (до 12 см) кільцем вторинної ксилеми з серцевинними променями. Ближче до периферії розміщувалось кільце камбію, клітини якого відкладали назовні вторинну флоему. Кора була досить товстою, містила перидерму з механічними елементами.

Стробіли каламітів були різноманітними за будовою, досягали іноді довжини 12 см при діаметрі 4 см. Кільця спорангієфорів чергувалися з кільцями стерильних листків, краї яких були загорнуті вгору. Спорангієфори мали щиткоподібну форму й несли по чотири спорангії.

Серед каламітових були рівно- та різноспорові рослини.

Найбільш типовим родом родини каламітові був каламіт (Calamites).