Відділ плауноподібні

(LYCOPODIOPHYTA або LYCOPHYTA)

Це одні з найдавніших рослин, з числа тих, що заселяють сьогодні нашу планету. Вони, імовірно, виникли в середині девонського періоду, відокремившись від давньої групи зостерофілофітів. Найбільшого розвитку плауноподібні досягали в пізньому палеозої, коли вони в числі інших деревовидних та трав’янистих спорових рослин панували на Землі.

У теперішній час це невелика, близько 1200 видів, група рослин. Всі сучасні представники відділу – багаторічні трав’янисті рослини, переважно вічнозелені, зовні дещо подібні до зелених мохів. Плауноподібні поширені в лісах і гірських районах усієї Земної кулі.

Характерні особливості Плауноподібних

• Відділ представляє мікрофільну (дрібнолисту) лінію еволюції риніофітів.

• Спорофіт плауноподібних диференційований на корені, стебло й листки.

• Корені і стебла галузяться дихотомічно. Дихотомія може бути рівна або нерівна.

• Наростання надземних і підземних осей відбувається за допомогою верхівкових меристем.

• Листки (мікрофіли) дрібні, прості, з єдиною центральною жилкою; розміщені спірально, супротивно або кільчасто.

• Спори утворюються у спорангіях, які розвиваються на спорофілах (спороносних листках) або на стеблі у пазухах листків.

• Спорофіли за формою, розмірами і забарвленням можуть бути подібні до звичайних вегетативних листків або відрізнятись від них. Вони розміщуються між вегетативними листками на стеблі, утворюючи спороносні зони, або зібрані у стробіли, розташовані на кінцях гілок.

• Серед планоподібних є рівноспорові і різноспорові рослини.

• У деяких видів є підземні частини пагонів двох типів. Це може бути кореневище з видозміненими листками та додатковими коренями або ризофор – орган, що несе спірально розміщені корені.

• У рівноспорових плауноподібних гаметофіти двостатеві, підземні або напівпідземні, м’ясисті, довговічні, рідше надземні, недовговічні. У різноспорових – роздільностатеві, мікроскопічні, недовговічні.

Відділ Плауноподібні поділяють на два класи: Плауновидні (Lycopodiopsida) і Молодильниковидні (Isoetopsida).

Система відділу Плауноподібні (Lycopodiophyta):

Клас	Порядок	Родина	Рід	Вид
Плауновидні (Lycopodiopsida)	Астероксилові (Asteroxylales)	Астероксилові (Asteroxylaceae)	Астероксилон (Asteroxylon)	А. Маккі (A. mackiei)
	Плаунові (Lycopodiales)	Плаунові (Lycopodiaceae)	Плаун (Lycopodium)	П. булавовидний (L. Clavatum)
				П. річний (L. annotinum)
			Лікоподіела (Lycopodiella)	Л. заплавна (L. inundata)
		Баранцеві (Huperziaceae)	Баранець (Huperzia)	Б. Звичайний (H. selago)
	Протолепідо-дендрові (Protolepido-dendrales)	Протолепідо-дендрові (Protolepido-dendraceae)	Протолепідо-дендрон (Protolepido-dendron)	Протолепідо-дендрон Шарі (Protolepido-dendron scharianum)
Молодильниковидні (Isoetopsida)	Плаункові (Selaginellales)	Плаункові (Selaginellaceae)	Плаунок (Selaginella)	П. плауновидний (S. selaginoides)
				П. швейцарський (S. helvetica)
	Лепідодендрові (Lepidodendrales)	Лепідодендрові (Lepidodendraceae)	Лепідодендрон (Lepidodendron)
		Сигілярієві (Sigillariaceae)	Сигілярія (Sigillaria)
	Молодильникові (Isoetales)	Молодильникові (Isoetaceae)	Молодильник (Isoetes)	М. озерний (I. lacustris)

Клас 1. Плауновидні (Lycopodiopsida)

До цього класу відносять рівноспорові рослини, тобто спори плауновидних однакові морфологічно та фізіологічно. Гаметофіти – двостатеві.

До класу належать три порядки: Астероксилові (Asteroxylales); Плаунові (Lycopodiales); Протолепідодендрові (Protolepidodendrales). З них перший і третій повністю вимерлі, а сучасні плаунові з порядку Lycopodiales налічують дві родини і близько 400 видів.