
- •2. Проблема післявоєнного устрою.
- •3. Початок хв
- •4. Проблема трактування початку хв
- •5. Арабо-ізраїльська війна 1948-49.
- •6. Початок деколонізаційного процесу в Азії.
- •7. Зовнішня політика Четвертої Французької Республіки.
- •8. Проблема Індокитаю 1945-1954.
- •9. Корейська Війна (1950-1953)
- •10. 1950-Ті роки: наростання між блокового протистояння.
- •11.Суецька криза
- •12. Еволюція зп Великої Британії
- •13. «Особливі відносини» Британії і сша
- •14. Зовнішня політика фрн (1949-1969). Доктрина Хальштейна
- •15. Зовнішня політика п’ятої Французької Республіки
- •16.Ядерна стратегія Франції
- •17. Карибська криза
- •18.Американська агресія у в'єтнамі.
- •19. «Нова східна політика» фрн
- •20. 1967 Р. Арабо-ізр.
- •21. Початок розрядки міжнародної напруженості
- •1963 – Договір сша, вб, срср про заборону ядерних випробувань в космосі, атмосфері та під водою
- •22. Деколонізація Африки та її вплив на міжнародні відносини в біполярному світі
- •23. Гельсінський процес
- •24. Арабо-ізраїльська війна 1973 року
- •25. Проблема скорочення ядерних озброєнь: діалог срср-сша (70-90 роки)
- •27.Політичні кризи та конфлікти в Азії та Африки
- •29. Арабо-ізраїльський Конфлікт
- •30. Палестинська проблема та Способи її розв'язання.
- •31. «Десателізація Сх. Європи». Кінець біполярного світу.
- •32. Розпад Югославії
- •33. Боснійська криза 1992-1995 рр.
- •34. Розпад срср
- •35. Євроінтеграційний вибір України
- •36 Україно – російські відносини
- •37. Розширення нато
- •38.Реформування оон
- •39 Конфлікт у косово
- •40 . Кашмірський конфлікт
- •41. Китай у сучасній світовій політиці
- •42. Європейський Союз – проблеми конституювання
- •43. Тероризм
- •44. Тибетська проблема.
- •45.Нова роль нато у сучасн. Мв
- •46.Міждержавні та міжнаціональні конфлікти на пострадянському просторі.
- •47.Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у сучасному світі
- •48. Сша в Іраку
- •50. Афганістан
50. Афганістан
Після повалення режиму талібів міжнародне співтовариство погодилося надати допомогу у відновленні економіки Афганістану і в інших питаннях (ліквідація залишків тероризму, забезпечення безпеки, створення національних збройних сил, боротьба за емансипацію жінок, боротьба проти наркобізнесу, безробіття і так далі). Такого роду широкомасштабна участь в афганських подіях не могла не позначитися на внутрішньо-і зовнішньополітичний положенні Афганістану. В умовах масштабного міжнародного присутності в країні її внутрішня і зовнішня політика зазнає певний вплив з боку закордонних учасників, багато з яких, в першу чергу його сусіди, прагнуть отримати тут свою зону впливу, часто виступаючи в якості суперників, тим самим підриваючи зусилля по стабілізації всередині - і зовнішньополітичного становища Афганістану.
В даний час Афганістан перебуває під окупацією США і НАТО, з 2001 року. У 2008 році Афганістану визнав незалежність самопроголошеної держави Косово. 28 березня 2010 в Афганістан з офіційним візитом прибув Президент США Барак Обама. Він зустрівся з Президентом Афганістану Хамідом Карзаєм і виступив перед американськими військовослужбовцями . Пробувши в Кабулі кілька годин, Обама повернувся до Вашингтона.
У грудні 2002 року тимчасовий перехідний уряд Афганістану підписав з представниками Китаю, Пакистану, Ірану, Туркменістану та Узбекистану Кабульську декларацію про невтручання у внутрішні справи країни, повазі національного суверенітету і територіальної цілісності один одного. На цій зустрічі в якості спостерігачів були присутні представники Росії, Індії і Саудівській Аравії, а також Європейського союзу і Організації Ісламська конференція.